Наступ забудовників: Скільки коштуватиме владі розбитий ніс Левченка

Лише протягом кількох останніх днів на будівельних майданчиках Києва та столичного регіону сталося дві історії з побиттям депутатів. 9 березня на Татарці був жорстоко побитий нардеп-"свободівець" Юрій Левченко. Місцеві мешканці вже рік протестують проти спроби зведення багатоповерхівки у них в дворі на вулиці Половецькій. За їх словами, столична влада відверто порушила законодавство: рішенням земельної комісії без рішення міськради відновивши договір оренди земельної ділянки, який вже багато років був прострочений.

Попри це, представники найнятої охоронної фірми (вважай – "тітушки") демонтували гаражі і влаштували сутички з місцевими, внаслідок чого і постраждав Левченко. Ця скандальна забудова знаходиться на його окрузі №223. Цікаво, що гаражі люди поставили більше 25-ти років тому і самі визнають, що тоді міська адміністрація вже не виділяла землю на такі тимчасові споруди, тому офіційно їх оформити вони не змогли, хоча були не проти. Дехто, правда, виклав у "Фейсбук" документ, згідно із яким гаражі таки були зареєстровані.

Втім люди кажуть, що сама бійка була не за гаражі, а територію, яку хочуть незаконно забудувати.

Не краща історія сталася у місті Українка, що неподалік Києва. Там на горіхи отримав місцевий депутат-"укропівець" Максим Вінник, який протестував проти забудови міської набережної. У ЗМІ пишуть, що напад здійснив почесний громадянин міста, призер чемпіонату Європи з вільної боротьби.

На жаль, випадки кривавих сутичок між обуреними громадянами і найманцями забудовників будуть і далі. Одразу після Майдану бійки із забудовниками майже припинилися. Але це тривало недовго. Першопричина загострення конфліктів полягає в тому, що влада віддала питання забудов на відкуп місцевим "князькам", забувши про те, що конфлікти на будівельних майданчиках залишаються дуже дратівливою темою, яка не лише гуртувала людей проти влади, а й народжувала різноманітних кармелюків, які отримували від участі у показових сутичках політичні дивіденди.

Власне, під час президентства Януковича регулярні протистояння навколо незаконних забудов, які підтримувала тодішня влада, стали однією з підвалин для подальших подій на Майдані. Картинка - міліція та "тітушки" проти активістів – налаштовувала суспільство проти правоохоронних органів, а, отже, і проти центральної влади. Цим успішно користувалися деякі громадські активісти, які зробили собі ім'я на боротьбі із забудовниками.

Так, варто згадати скандальну історію з рейдерським захопленням Гостинного двору на столичному Подолі, яка розпочалася у 2012 році, і неодноразово призводила до кривавих бійок. Тривала боротьба і навколо забудови по вулиці Гончара. Лише у 2014 році Київський апеляційний адміністративний суд визнав дії забудовників незаконними. Також варто згадати жорстке протистояння на Троєщині у 2013 році, коли забудовник захопив територію майбутнього парку на проспекті Маяковського та ще й збирався розширити свої "володіння". Під паркан вийшли жителі, але замість того, щоб відступити, забудовник руками "тітушок" влаштував бійку.

Нинішня міська влада на чолі з Віталієм Кличком вже встигла запам'ятатися низкою скандальних забудов. Це – і будівництво багатоповерхівок на Микільській Слобідці (під час забивання паль навіть тріснула підлога Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ), і зведення прямо над станцією метро "Героїв Дніпра" торговельного центру, і спробами багатоповерхової забудови біля Софії Київської.

Люди хоч і виходили на акції, але безуспішно. Та й сили проти них кидали серйозні - на Микільській Слобідки, приміром, "тітушки" навіть задіяли травматичну зброю. Тепер, з наближенням виборів, варто очікувати на серйозне загострення. Причому, не лише в Києві, де налічується понад 150 незаконних (або напівлегальних) забудов, а й в інших регіонах. Зокрема, одним із проблемних міст в цьому плані є Одеса, де нинішнє керівництво активно просуває ідею забудови центру міста. Постійно лунає інформація про боротьбу на Київщині за збереження лісів між місцевими жителями та нахабними забудовниками, які заради наживи готові йти на все. Логічно, що це не може не призвести до протистояння.

Зрозуміло і те, що цю тему використають окремі політики – де тонко, там і рветься. І якщо влада у терміновому порядку не зверне на це увагу, ближче до виборів на будівництвах по всій Україні сутички "стінка на стінку" цілком можуть перерости у стрілянину з гранатометів…