Граблі Януковича: Чим антифейковий закон загрожує Україні

Злив близьким до Саакашвілі "Руставі-2" "листів Порошенка до ФСБ" і їх передрук друзями Міхо в українських ЗМІ, збурив у деяких політиків жагу ввести цензуру

Політичний оглядач
Граблі Януковича: Чим антифейковий закон…

Нагадаємо, грузинський канал опублікував копії нібито звернень Петра Порошенка до ФСБ, датовані лютим 2007 року (тоді він був народним депутатом), де той обіцяє не діяти проти інтересів Росії. Ці "документи" без належної перевірки опублікували кілька вітчизняних ЗМІ, серед яких – "Українська правда". Адміністрація президента відреагувала оперативно: "Оприлюднені так звані "документи" від імені Петра Порошенка є низькопробною підробкою та фейком, виготовленим і закинутим телекомпанії Руставі-2 спецслужбою Росії". Там звернули увагу на красномовний провал: президентського сина "одружили" на шість років раніше, аніж це сталося насправді.

Грузинське джерело й далі наполягає на справжності злитих "листів", а от головний редактор "Української правди" Севгіль Мусаєва – вибачилася. Точніше, її жест більше схожий не на вибачення, а на спробу зняти відповідальність за поширення неперевіреної інформації зі свого видання. Втім, ми не про "УП", а про ту хвилю, яку здійняла ця публікація. Бо навіть дитині зрозуміло, що злив компромату в маси хтось замовив. Розрахунок, вочевидь, був на тривалу інформкампанію із залученням депутатів, експертів, слідчими комісіями, графологічними експертизами. До речі, Мусаєва також пише про таку експертизу.

Цікаво, що ледь не першим відгукнувся на брехню нардеп Віталій Купрій, якого пов'язують не лише з Ігорем Коломойським, а й з Михайлом Саакашвілі, котрого він у суді брав на поруки. Купрій анонсував подання до СБУ запиту щодо оприлюднених "листів".

Купрієві наміри детально висвітлювали російські ЗМІ. Можна припустити, що ольгинським ботам вже спустили "темники" з розгону сигналу про "зраду Порошенка", який підсилюватимуть місцеві "корисні ідіоти". Відвертий ляп із датою одруження сина Порошенка дещо пригальмував процес, але не зупинив його і ми спостерігаємо, як окремі ЗМІ й далі витягають на поверхню брудну білизну. І цей випадок лише підтверджує, що нинішній передвиборчий рік буде переповнений компроматом, яким українців будуть загодовувати до відрази. Охочих поширювати неперевірену інформацію, як і бажаючих давати їй хід на політичних підмостках, вистачає

Проте тут неприпустимо не лише підігравати кремлівській пропаганді, але й підставлятися під звинувачення у запровадженні цензури або ще якихось обмежень для ЗМІ. Варто нагадати, що у нас вже був схожий прецедент - в липні 2012-го "регіонал" Віталій Журавський зареєстрував законопроект, яким передбачалася кримінальна відповідальність за наклеп. У вересні того ж року його навіть прийняли в першому читанні, що викликало хвилю обурення в Україні та у світі. Журавський сам зареєстрував постанову про відкликання свого дітища, а на початку жовтня ВР скасувала цей документ взагалі.

Тому, як би не пояснював свої добрі наміри голова фракції БПП Артур Герасимов, ініційований ним законопроект про протидію фейкам викликав справедливе обурення. "Я закликаю нас розробити та прийняти законопроект про протидію фейкам, тому що, вибачте, ми знаходимося на передовій, і ми маємо переймати досвід тих, хто в Європі. А це і Франція, і Німеччина, це і США. Навіть Європарламент вже досить серйозно цією проблемою займається", - сказав Герасимов на погоджувальній раді. Для напрацювання відповідного законопроекту він пропонує створити робочу групу.

Та, мабуть не помилимося, коли скажемо: групу навіть не встигнуть зібрати, як плани Герасимова і компанії отримають осуд як в Україні, так і з боку наших західних партнерів. Можна скільки завгодно казати: вони не розуміють, що Україна веде війну, але тут трапиться, як з іншою ініціативою Герасимова, про парламентський контроль над НАБУ. Нічого, крім скандалу й звинувачень у намірах ввести цензуру та закрутити гайки, з ідеї антифейкового закону не вийде. Інакше кажучи, нардеп вдруге наступає на ті самі граблі. Але зараз може бути більш негативний ефект, адже заява зроблена в переддень четвертої річниці прийняття парламентом часів Януковича "диктаторських законів", які порушували права людини. Аналогії обов'язково проводитимуть.

То ж для боротьби з фейками варто йти іншим шляхом. По-перше, Герасимов доречно апелює до досвіду інших держав, зокрема, до ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона про прийняття закону, який би дав можливість протидіяти інформаційним вкиданням. Але спочатку потрібно вивчити, що саме пропонується прийняти у Франції, бо наше законодавство в плані боротьби з зовнішнім інформаційним впливом жорсткіше, аніж у європейських країнах. Проблема в тому, що не завжди оперативно й ефективно виконують вимоги закону правоохоронні органи, але ще один обмежувальний закон тут навряд чи допоможе.

По-друге, який саме орган займатиметься відловом фейків і контролем за інформаційним простором – Держтелерадіо, Мінінформполітики, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, СБУ? Всі ці структури зараз і так цим займаються, хтось краще, хтось гірше. Якщо прийняти антифейковий закон, то потрібно якийсь із цих органів посилювати кадрами і фінансово. Тоді в інших виникне питання, чому законодавець вирішив саме так.

По-третє, у нас і без державної допомоги активісти, журналісти, експерти давно займаються фільтруванням інформації з-за поребрика. Може, краще їм просто не заважати? Що ж до вкидання "листів Порошенка", то воно лягло тавром як на "Руставі-2", так і на українських ретрансляторів брехні, вигідної російським спецслужбам. А ще – зіграло проти Саакашвілі, адже тепер версія про його стосунки з утікачем до Росії Курченком отримала додаткове підтвердження. Вигоду від зливу компромату на президента можуть мати в Кремлі, діячі попереднього режиму, які осіли в Москві і мстяться, той таки Курченко, приміром, та Саакашвілі, котрий займається особистою вендеттою Порошенку. У цьому випадку їхні інтереси могли збігтися...

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme