Плівки Лероса, Ситник і розвал системи влади: Чому політичні шоу стануть нудними

Шоу, які ведуть політичні діячі задля збереження свого рейтингу і уникнення гучних кримінальних справ, у майбутньому набриднуть людям. Спробуємо розібратися, чому це може статися

Вадим Денисенко
політолог
Плівки Лероса, Ситник і розвал системи в…
Фото: НАБУ

Що потрібно знати про плівки Гео Лероса?

1. Записати брата Єрмака, як здається, могла тільки одна українська спецслужба –НАБУ. В міфічних росіян просто не віриться, адже їм ослаблення Єрмака точно не вигідне. Не потрібно це ДБР та СБУ. Говорити про Робін Гуда, який сам все записав і зараз воює з системою – навряд чи можна в це повірити. Давайте просто згадаємо міфічні плівки Онищенка про Порошенка. За три роки їх ніхто так і не побачив. Тому на питання, хто записував, мені видається лише одна відповідь: спецслужба.

2. Лерос може тисячу раз говорити про те, що він не людина Богдана, але для нас дуже важливо пам’ятати, що саме Богдан був автором "альянсу соросят" у владі Зеленського. Саме він був тим, хто привів Рябошапку і Каська в прокуратуру, влаштував в наглядові ради Лещенка і Наєма і надав максимальну підтримку голові НАБУ Ситнику.

3. Зараз Артем Ситник знаходиться на межі відставки і для того, щоб зберегтися, йому потрібен гучний скандал найвищого рівня.

4. Дуже дивним з процесуальної точки зору виглядає те, що Лерос відмовляється назвати ім’я того, хто передав йому плівки, бо слідчий йому заборонив, але при цьому він продовжує публікувати нові плівки. Тобто, слідчий не заборонив йому давати нові деталі слідства?

5. Хотілося б всім нагадати історію про Лещенка та амбарну книгу Януковича, яку невідомі відправили Лещенку. А потім Ситник хвалився, що він допомагав Хілларі Клінтон на виборах. Це все ми вже проходили, а вигадувати щось нове лінь.

Що потрібно знати про нові альянси у владі?

1. Зараз в політикумі утворився такий собі "чотирикутник стабільності": Зеленський, Опоблок, Порошенко та Тимошенко. Кожен воює на своїй електоральній території і не дає сусіду-противнику ні піднятися, ні впасти. І при цьому ревно дивиться за тим, щоб не з’явився хтось зайвий в цьому чотирикутнику (доступ до каналів, формування повістки дня каналів, доступ до фінансування, зміни до виборчого законодавства, тощо). Така видима стабільність може триматися роками, а може розсипатися в мить.

2. Як би хто не говорив, але поки фактор Коломойського не став електоральним фактором, вся його політична сила зараз не має жодних шансів конвертуватися в електоральну підтримку завтра. Він це прекрасно розуміє і грає з оглядкою саме на цей фактор. Тому відповідь на питання, чи потрібен йому слабкий Зеленський звучить так: йому потрібен слабкий, але керований ним, а не кимось іншим Зеленський. Або хоча б слабкий Зеленський, який не виходить з діалогу.

3. Після позачергової сесії дехто почав писати про союз Коломойського і ОПЗЖ, про Тимошенко, яка ввійшла в опозицію до Зеленського і про Порошенка, який нібито увійшов до союзу з Зеленським проти Коломойського. Поки це лише ситуативні альянси в вищеназваному чотирикутнику, де каталізатором подій виступив Коломойський, який грає в максимальне ослаблення Зеленського і змушування до переговорів.

4. В Раді сьогодні ні в кого немає золотої акції. Це дуже важливо з огляду на все більшу фрагментарність парламента. Іншими словами, ми входимо в епоху ситуативних рішень парламента, або якщо хочете в збільшення вірогідності голосувань за гроші, з огляду на слабкість силовиків і відсутність чіткої ідеологічної парадигми у абсолютної більшості нинішніх парламентарів.

5. Зараз багато говориться про нову партію спікера Разумкова і про його конфлікт з Зеленським. Просто для розуміння: спікер найбільш невдячна посада для власного політичного старту. Але навіть не в цьому справа: для того, щоб вистрілити, Разумкову треба вже зараз створювати свою групу депутатів, відколювати її від "Слуги народу," формалізувати її і бути готовим до того, що його звільнять з посади (Стефанчук просто мріє про це, адже це відкриває йому прямі можливості почати керувати державними органами влади, які відповідають за інтелектуальну власність). Про таку дрібницю, як позбавлення мандата за вихід з фракції, я взагалі не говорю.

Висновки

1. Зараз у Зеленського є один єдиний шанс зупинити примітивну гру силовиків – звільнити Артема Ситника, тим більше, що той всю енергію НАБУ направляє на те, щоб утриматися у кріслі. І тоді Зеленський зможе закумулювати в своїх руках всіх силовиків. Інакше, всі центробіжні тенденції, які проявилися зараз в Раді та серед силовиків, будуть тільки посилюватися. Якщо хтось вважає, що збереження Ситника на посаді і умовне примирення з ним дозволить уникнути скандалів – це міф. Повторюся, всі дії Ситника будуть направлятися на дві речі: на збереження себе у владі та на помсту всім тим, хто цю владу у нього хотів забрати. Нічого спільного з боротьбою з корупцією тут не було, нема і не буде.

2. Якщо не буде зроблено ніяких висновків з того, що відбулося в Раді, а виглядає так, що не буде, нас очікує стагнація нинішньої політичної системи і не слід виключати розвитку за наступними сценаріями:

- швидка зміна уряду з подальшим створенням неситуативної більшості під президента;
- проведення спільних місцевих та позачергових парламентських виборів, в результаті яких Зеленський стане перед вибором: взяти в партнери ОПЗЖ або ЄС;
- проведення позачергових парламентських виборів наступної весни спільно з референдумом про зміни до конституції з тими ж наслідками, що й у попередньому варіанті.
- існує фантастичний сценарій, що Зеленський добровільно складе повноваження, але в це поки не віриться взагалі;
- Зеленський нічого особливо не буде міняти і буде втрачати владу, перетворюючись на слабку подобу Ющенка.

3. У яку гру грають росіяни? Їм потрібен слабкий Зеленський, який буде працювати в союзі з ними. Поки вони просто підігрували йому, даючи можливість падати його рейтингу. Зараз, вони, безумовно, відчули смак крові. І тому в політичному плані вони будуть грати в перевибори, як в базовий сценарій. Але при цьому прямі переговори з ОРДЛО є їхньою головною вимогою, яку ніхто не знімав з повістки дня.

4. Для пересічного українця все це є дуже поганим сигналом – за таких умов говорити про позитивні економічні зміни говорити просто дуже складно. І проблема тут не в уряді, адже всі кардинальні речі можна вирішувати лише за умови скоординованих дій еліт. А у нас немає навіть умовного координатора.

5. Досі ми мали трохи хліба і багато телевізора. Коронавірус забере трохи хліба, але, що значно гірше, шоу будуть аж надто скучними, бо ми знову будемо пережовувати набридлі жвачки.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme