Союзник року: Як "ОПЗЖ" скористається національним примиренням Зеленського

Соціологи з Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова на основі свого дослідження констатують невтішні тенденції для вітчизняної опозиції: рівень довіри до влади залишається дуже високим і поки не видно, щоб цю довіру серйозно похитнуло. З огляду на це опозиційні сили, і парламентські, і позапарламентські, вибудовуватимуть свої стратегії у 2020 році. Головним завданням в якому для них стане гарний виступ під час місцевих виборів. Які, скоріше за все, відбудуться все ж восени.

Однак з усіх опозицій, які у нас є, у кожної існує власний електорат, на який вони орієнтуватимуться, і чисельність якого намагатимуться розширити. При цьому політика національного примирення, яку планує втілювати влада, гратиме на руку тим політичним силам, які серед патріотично налаштованих виборців прийнято називати проросійськими. Себто, на "ОПЗЖ".

Під час літніх парламентських перегонів "Слуги народу" фактично "з’їли" виборця цієї збірної солянки з екс-"регіоналів", Медведчука та його людей, Рабіновича та різного роду "попередників попередників". "Опоплатформа" отримала в парламенті фракцію із 44 депутатів, а могла отримати значно більше, якби "зелений" каток не проїхався по східних і південних регіонах. Зайшовши до парламенту, "ОПЗЖ" відразу зайняла опозиційну нішу, з якої озвучує свої головні посили: мир ціною будь-яких компромісів; нинішня влада в соціально-економічній політиці мало чим відрізняється від попередньої; у владних кабінетах засіли ставленики зовнішнього управління. На ці головні посили нарощується тактичне "м’ясо": протидія впровадженню ринку землі, критика політики уряду "соросят" та турборежиму монобільшості, вимога прямих переговорів Києва з Донецьком і Луганськом. А от самого президента Зеленського вони намагаються жорстко не атакувати. Тактика зрозуміла: поки у того такий високий рівень довіри, нападки на гаранта нічого не дадуть. Та й політика пошуку компромісу щодо Донбасу і потепління у відносинах із Росією їх влаштовує.

Здавалося б, через неї "ОПЗЖ" ризикує втратити ще більше виборців, та насправді вона грає в довгу, і місцеві вибори у цій грі лише один із етапів. Вони до нього готуються, відновлюють вплив серед регіональних еліт, однак в "Опоплатформі", схоже, прорахували: ще не час для головного стрибка.

Спробуємо стати на місце тримачів акцій цього політпроекту. Зараз ми бачимо, як вони дружно підставляють плече владі. Останній приклад – телеканали "Інтер" та "112" медійно підтримали різдвяний марафон "Люди замість війни. Діти Донбасу". Координатором цього проекту виступив радник секретаря РНБО Сергій Сівохо. Власники цих телеканалів, які прямо пов’язані з "ОПЗЖ", від цього виграють двічі: по-перше, збільшують свою аудиторію, а, по-друге, показують Банковій, що вони з нею – природні союзники. Принаймні, поки що по темі Донбасу. А в перспективі здатні стати союзниками і в парламенті. Якщо зійдуться "десь посередині". 

При цьому в цій політсилі вважають, що у них, і в "Слуг" політичний ворог спільний – умовні 25%, з яких активних громадян ще менше. Наскільки "Опоплатформі" важлива тема землі? Її виборець переважно міський житель, а проти продажу землі вони тому, що наразі інших серйозних тем, на яких можна щось виграти, немає. А от точно, що їм важливо – скористатися бажанням окремих діячів у владі нівелювати вплив на суспільну свідомість національно-патріотичних сил, або сил Майдану. Того, який двічі прибирав від управління "кремлівську партію".

Якщо ці сили вдасться руками "зеленої" влади виштовхати у невелику нішу, яка даватиме їм можливість потрапляти до парламенту, щоб бути там хіба у глухій опозиції, то до наступних великих перегонів ми отримаємо в країні нову для неї електоральну картину: між собою змагатимуться "Слуги" і "ОПЗЖ". Перші на фоні других виглядатимуть крутими патріотами та євроатлантистами, але головне і для перших, і для других, що в суспільстві не буде значної підтримки націонал-патріотичних гасел. 

Нині від "опоплатформівців" звучать заклики ще раз перезавантажити парламент. Однак припустимо, що дочасні вибори цього року їх як раз і не влаштовують. Бо, по-перше, як прогнозують соціологи, в разі тенденції до падіння рейтингу Зеленського, Банкова реалізує просту схему "цар хороший, бояри погані" - тобто, відправлять у відставку уряд Гончарука і тим самим повернуть ситуацію собі на користь. Простіше кажучи, приберуть подразник, а разом із ним знімуться і теми, на яких піариться опозиція. І йти на дочасні вибори їй буде ні з чим. А, по-друге, "ОПЗЖ" зацікавлена у проведенні виборів до ВР на тимчасово окупованих територіях в разі їх реінтеграції, адже Росія може легко зробити там необхідний результат для цієї партії. 2020 року сценарій прискореної реінтеграції навряд чи реалізується. Тому поспішати "ОПЗЖ" нікуди. На них зараз працюють час і, як не парадоксально, влада.