План Зеленського: Як Медведчук з Порошенком ділитимуть посаду віце-спікера

У партії "Слуга народу", яка за офіційними підсумками парламентських виборів отримала 254 місця в новій Раді та на цій підставі має намір лише своїми силами сформувати депутатську більшість, пропонують опозиції крісло заступника голови парламенту, який нічого не вирішує

Якщо посади спікера і його першого заступника "слуги" забрали собі й бачать у цих ролях відповідно свого формального лідера Дмитра Разумкова і представника президента у ВР Руслана Стефанчука, то роль віце-спікера віддають комусь від опозиційних фракцій. Формально, якщо в Раді дев’ятого скликання складеться однопартійна більшість, будь-яке з депутатських об’єднань, які не стануть складовою правлячої коаліції, може позиціонувати себе як опозиція і претендувати на згадане крісло в президії.

Нагадаємо, разом зі "Слугою народу" до парламенту потрапили фракції "Опозиційної платформи – За життя" ("ОПЗЖ", 43 нардепи), "Батьківщини" (26 членів), "Європейської солідарності" ("ЄС", 25 нардепів), "Голосу" (20 депутатів). Також у цій Раді працюватимуть 10 депутатів, що балотувалися від інших партій, і 46 самовисуванців. Вони можуть створювати депутатські групи чи входити до існуючих партійних фракцій.

Чий представник сяде по ліву руку від Разумкова в президії ВР – у "Слузі" пропонують опозиції визначити самотужки. "Було б коректно, щоб не ми, а опозиція між собою визначилася, хто на яку позицію буде претендувати. Це логічно, правильно, демократично", – сказав Разумков на одному з телеканалів, відповідаючи на питання, кому з опозиціонерів дістанеться "приз" – посада віце-спікера.

З формулювання "чотири опозиційні фракції" випливає висновок: як би не плекали Юлія Тимошенко і Святослав Вакарчук сподівання на входження до нової конфігурації влади, у "Слузі" не бачать поруч із собою ані "Батьківщину", ані "Голос" і поки не мають наміру ділитися повноваженнями. Тож і ці парламентські об’єднання підштовхують до участі в процесі пошуку віце-спікера.

Але поки на роль "справжньої" опозиції претендують дві сили – "ОПЗЖ" і "ЄС". І треба мати бурхливу фантазію, щоб уявити, як за стіл перемовин сідають такі ідеологічні антагоністи, як партії Медведчука й Порошенка. Дуже сумнівно, що їм вдасться в діалозі визначити кандидата на віце-спікери. Занадто вони різні. Тому потенційний голова парламенту не виключив: якщо чотири опозиційні фракції висунуть чотирьох претендентів, то заступник спікера визначиться голосуванням всього складу Ради.

У "Опоплатформі" вже встигли викреслити з кола претендентів на зазначену посаду свого співголову Віктора Медведчука. Зробити це устами іншого співголови партії, Вадима Рабіновича. На сайті "ОПЗЖ" той заявив, що партія готова запропонувати кандидатуру на посаду віце-спікера, але не свого лідера.

"Голова політради нашої партії (Медведчук – Ред.) не займатиме крісло у президії Ради – він зосередиться на партійній роботі. До того ж Віктор Медведчук вже мав досвід роботи і першим віце-спікером, і віце-спікером. Тому, на це крісло він не претендуватиме, партійна робота для нього зараз – пріоритет", - повідомив Рабінович. Вочевидь роль заступника голови Ради занадто дрібна для кума російського президента Путіна.

При цьому від згаданої пропозиції у принципі в проросійській фракції не відмовляються: за словами Рабіновича, у них є інші "гідні кандидатури". Більш важливо, каже він, отримати для опозиції посади в комітетах парламенту, "які реально контролюють економічні та фінансові питання і рішення". І назвав як бажаний бюджетний комітет ВР. Але цей стратегічний важіль впливу на економіку і розподіл бюджетних потоків, звісно ж, влада зі своїх рук не випустить. Максимум, яким доведеться обмежитися "ОПЗЖ", - це треті ролі в президії Ради.

Згадаємо попередніх "господарів" цього крісла. В минулому парламенті у цьому кріслі чотири з половиною роки просиділа Оксана Сироїд, яка представляла фракцію об’єднання "Самопоміч". У Раді 7 скликання (2012-2014 роки) заступником голови ВР був "свободівець" Руслан Кошулинський. До нього віце-спікерами були (за зворотньою хронологією) Микола Томенко, Олександр Зінченко, Степан Гавриш. Віктор Медведчук займав цю посаду з липня 1998 до лютого 2000 року і пересів у крісло першого віце-спікера. До нього віце-спікерами були Віктор Мусіяка, Олег Дьомін, а першим в історії незалежної України цей пост зайняв Володимир Гриньов.

Що дає посада віце-спікера фракції, кандидат від якої сяде в це крісло? Насправді таких бонусів небагато. Реальні, а не формальні повноваження кожного із заступників голови Ради були і залишаються похідними від їхньої особистої політичної ваги та впливовості політсили, яку вони представляли. Якщо Медведчуку цей пост дав старт у велику політичну кар’єру, а Зінченко з президії Ради пересів у кабінет Державного секретаря України – керівника Офісу президента Віктора Ющенка, то решті ця висота мало чим допомогла в подальшому рухові кар’єрними сходинками. Хтось був більш, хтось менш помітним на політичних обріях. Дехто взагалі після віце-спікерства відійшов від великої політики. А хтось скористався зайнятою висотою для власного піару.

Насправді за всіх влад крісло ліворуч від голови Ради було таким собі "відчіпним", призначеним вгамувати кадрові амбіції опозиції без необхідності ділитися з нею реальними повноваженнями. Тому цей пост нецікавий важковаговикам і зазвичай дістається фігурам другого ешелону.

Які повноваження заступника голови Верховної Ради? Їхній обсяг окреслено в статті 80 Регламенту ВР:

  • виконання окремих повноважень голови ВР за розподілом обов'язків, які визначає сам голова
  • визначення за дорученням спікера головного комітету з опрацювання внесених до Ради проектів законів
  • організація скоординованої спільної роботи комітетів, тимчасових спеціальних комісій і тимчасових слідчих комісій
  • інші передбачені Регламентом повноваження, виконання доручень парламенту і його голови.

Третя особа в Раді виконує обов'язки голови парламенту в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків – за відсутності або неможливості їх виконання першим заступником голови. За розподілом обов'язків віце-спікер відповідає за взаємодію Верховної Ради із судовою владою та інформаційне забезпечення діяльності нардепів.

Що ж до процедури обрання віце-спікера, то ст.79 Регламенту Ради передбачає попереднє обговорення запропонованих кандидатур у депутатських фракціях і групах, а потім – на пленарному засіданні. Рішення про обрання першого заступника і заступника голови Верховної Ради можуть прийматися в пакеті. За них голосують відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів від конституційного складу.

Виходячи з розкладів на старті діяльності Ради 9 скликання, жодна з кандидатур на пост віце-спікера може не набрати необхідні для призначення 226 голосів. В такому разі необхідні голоси здатна додати та ж фракція "Слуги народу". Не зуміє опозиція домовитися між собою – доведеться домовлятися зі "слугами". А це дасть партії влади ще один інструмент у торгах перед принциповими голосуваннями вже у вересні. Скажімо, за нового прем’єра чи урядовців.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook