Український Карабах: В чому полягає "План С" Пристайка щодо Донбасу

Всі звикли, що висловлювання професійних дипломатів не завжди є зрозумілими для широкого загалу. Але в своєму останньому інтерв'ю для Deutsche Welle віце-прем'єр Вадим Пристайко перевершив сам себе.

"План "Б" (стосовно конфлікту на Донбасі – ред.) був в тому, щоб Мінські угоди, які були записані, і в принципі, повинні були закінчитися на рік, вони були продовжені за погодженням з нашими партнерами... план "Б" передбачає, якщо Мінськ в тому стані, в якому він є, не працює, до нього потрібно щось додати, що не відкидаючи загальне". Під "щось додати" Пристайко знову, як і в жовтні минулого року, має на увазі гіпотетичну (щоб не сказати – абсолютно нереальну) місію ООН.

Втім, цього разу високопоставлений дипломат із оточення Зеленського визнає, що шанси на реалізацію "миротворчого" сценарію є не надто великими. "Якщо Росія блокує рішення Радбезу ООН, користуючись своїми можливостями члена Радбезу ООН, очевидно, що цей план "Б" на спрацює".

Подібну публічну відвертість Пристайка можна, звичайно, вітати – але з точки зору врегулювання конфлікту на Донбасі виходить, що Зеленський і його команда тільки зараз підійшли до того дипломатичного тупика, у якому команда Порошенка загрузла за лічені місяці після приходу до влади.

Цікавою для виборців Зеленського мала би стати заява Пристайка про те, що "в будь-якому випадку існує потреба визначити для себе серйозно, коли ми нарешті зрозуміємо, що йти шляхом, яким ми йдемо останніх 5 років, неефективно".

Можна припустити звичайно, що в цьому місці Пристайко засумнівався в дієвості Мінських домовленостей. Але для стороннього ока видається очевидним, що в подібній фразі посадовець фактично визнає, що політика Зеленського стосовно Донбасу є продовженням політики Порошенка.

Але сенсаційність промови Пристайка навіть не в тому. Оскільки наприкінці розмови заскочений зненацька дипломат говорить, здається, більше ніж запланував. "Треба зрозуміти, чи є якісь шанси виконати Мінськ, чи це перетвориться в ту історію між Азербайджаном та Вірменією, що відбувається останніх 30 років. Хочу нагадати, що вона теж називається "Мінський процес".

Це і є "план С" Пристайка стосовно Донбасу. Який насправді є радше припущенням, що конфлікт у регіоні піде навіть не за придністровським сценарієм – без шансів реінтеграції на десятиліття вперед, а за сценарієм, який передбачає тільки чергування гарячих та холодних фаз на багато років наперед.

Подібний пасаж доречний для ветерана бойових дій. Але він виглядає достатньо несподівано у виконанні кадрового дипломата на посаді віце-прем'єра.

Можна, звичайно, припустити, що подібна недовіра до майбутнього викликана у Пристайка, наприклад, тим фактом, що він був зміщений з посади очільника МЗС – хоча і з "підвищенням". І що він, насправді, нічого не знає про якусь блискучу стратегію завершення конфлікту, яку готують в ОП Єрмак і його підлеглі.

Але більше скидається на те, що команда Зеленського, опинившись в непростій ситуації, просто вичерпала свої внутрішні ресурси і вперлася головою в глуху стіну. І що наявні дипломатичні рухи Єрмака – на кшталт підвищення кадрового рівня ТКГ у Мінську – це радше намагання імітувати якусь діяльність, ніж частина осмисленої дипломатичної стратегії.

Натомість "план С" від Пристайка, по суті, зводиться до бажання махнути на все рукою – і залишити ситуацію такою, як вона є.