Питання на $ 11 млрд. Як Україні закрити діру в бюджеті з "короткою" допомогою МВФ

Про це пише "Ділова столиця".

Кредит, та не той

7 травня стало відомо, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) під час переговорів з Україною про нову програму співпраці змінив свою позицію. Зараз обговорюється не попередньо узгоджена трирічна програма розширеного фінансування EFF, а 18-місячна оперативна програма stand by. Водночас обговорення трирічної програми не припинено, а перенесено на більш пізній термін, коли фінансова нестабільність у світі зменшиться. Про це на традиційному брифінгу в четвер заявив представник МВФ в нашій країні Джеррі Райс. "Враховуючи безпрецедентну невизначеність щодо економічних та фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні та стабілізації, переговори переключилися на 18-місячний stand by, який може забезпечити підтримку платіжного балансу для посилення реакції влади", - сказав він.

Тобто зараз МВФ бачить своє завдання не в тому, щоб підтримати довгострокові інституційні реформи, а в тому, щоб допомогти Україні "ефективно протидіяти пандемії в економіці та медицині" (цитата Райса). Відповідна підтримка, на його думку, може бути швидше надана через програму stand by, ніж через EFF, хоча за програмою EFF ще в грудні була досягнута попередня домовленість на рівні менеджменту фонду (staff-level agreement).

Нагадаємо, що в 2019 р. МВФ Україну не фінансував. А на початку грудня президент Володимир Зеленський, НБУ і Кабмін домовилися з керівництвом МВФ про відкриття нової трирічної програми EFF на $5,5 млрд. До того ж українська влада повідомляла, що може бути досягнута домовленість на суму орієнтовно до $8 млрд. Підписання відповідного договору забезпечувало нам і так звану пов'язану макрофінансову допомогу від ЄС (500 млн євро), кредит Світового банку (до $1 млрд) і окремих країн.

Поки відомо, що розмір нової програми stand by буде відповідати попереднім домовленостям, досягнутим за EFF на 2020-21 рр. рр. (близько $5 млрд), завершення переговорів щодо нього очікується до 15 травня. Київ розраховує отримати перші кошти МВФ ще до кінця цього місяця. Це той самий випадок, коли гроші дуже потрібні: на травень припадає погашення випущених п'ять років тому під гарантії США єврооблігацій на $1 млрд.

Водночас в Мінфіні особливо зазначають, що переговори з МВФ за програмою EFF тривають. Джеррі Райс також втішає: "Коли ситуація відновиться, фокус знову може зміститися на вирішення проблем довгострокових структурних реформ в Україні, щоб сприяти більш сильному і більш інклюзивному зростанню".

Хто скільки дасть

Представник України в МВФ Владислав Рашкован на своїй сторінці в Facebook виклав позицію щодо зміни вектора домовленостей з МВФ. На його думку, все настільки добре, що навіть чудово. Хоча б з тієї причини, що отримати $5 млрд від МВФ в 2020-21 рр. за програмою stand by легше, ніж за програмою EFF, а вимог щодо реформ - менше.

Про це "ДС" сказав і директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський: "Отримати ці гроші можна буде досить легко і швидко. Хоча в цьому році будуть лише $3,5 млрд - двома траншами по $1,75 млрд".

З іншого боку, виділення коштів за програмою stand by більше залежить від рішень і доброї волі керівництва МВФ, а от робота за програмою EFF зав'язана на виконанні Україною цілком певної "дорожньої карти" реформ - і якщо реформи проводяться, гроші виділяються безумовно.

"Це і добре, і погано. Добре, бо отримати гроші за stand by швидше і простіше, - пояснив Ілля Несходовський. - Погано, тому що не передбачаються серйозні реформи. І інші партнери, у яких ми також будемо намагатися позичити гроші, побачать, що чіткої програми реформ у нас немає. Отже особливого інтересу давати нам гроші у них не буде".

Втім Владислав Рашкован вважає, що від інших фінансових інститутів гроші ми все-таки отримаємо. "Це ще $3,45 млрд іншої допомоги міжнародного співтовариства. Bilateral-фінансування від інших країн, прив'язане до програми МВФ, - $0,4 млрд, програма DPL Світового банку - $1 млрд, кошти Світового банку на допомогу системі охорони здоров'я - $0,15 млрд, макрофінансова допомога від ЄС, другий транш - $0,6 млрд, нова макрофінансова допомога від ЄС - $1,3 млрд", - перераховує він.

До цього можна додати валютні свопи лінії гривня/долар чи гривня/євро, які НБУ може отримати від інших центральних банків. Перша така угода вже підписана - якраз 7 травня між НБУ та ЄБРР на $500 млн.

Крім того, представник України в МВФ впевнений, що через 12-14 місяців, тобто влітку 2021 р., Україна зможе почати підготовку до отримання нової програми розширеного фінансування EFF, щоб отримати його після завершення stand by.

"І тоді за цей час Україна отримає не тільки більше $10 млрд допомоги міжнародних фінансових організацій в 2020-му, але і повернеться до обговорення більшої суми нового фінансування від МВФ на [...] млрд дол. - якщо, певна річ, Україні ці кошти будуть потрібні", - написав Рашкован.

Питання бюджетного дефіциту

Зміна моделі відносин з МВФ ставить питання про те, як буде вирішуватися проблема бюджетного дефіциту. Його розмір - понад 290 млрд грн (або близько $11 млрд). Частково уряд планує його фінансувати за рахунок кредиту МВФ, який може піти в бюджет.

"За правилами МВФ, за рахунок кредиту фінансуються тільки золотовалютні резерви, тобто гроші можуть бути спрямовані на підтримку платіжного балансу, - сказав Ілля Несходовський. - А фінансування безпосередньо бюджету можливе тільки у виняткових випадках. Так у нас було в 2014 р. Чи буде так зараз - невідомо. У будь-якому разі, за рахунок міжнародних кредитів можна буде покрити не більше $6-6,5 млрд. Де планують взяти ще $5 млрд на покриття дефіциту бюджету, я не знаю".

Тут можливі різні варіанти - від оригінальних до вже добре відомих.

"Такий величезний дефіцит бюджету не можна покрити з традиційних джерел, хіба що тільки за рахунок обвалення економіки. Для закриття дефіциту бюджету є, по-перше, емісійне джерело - пряме і непряме. Наприклад, Нацбанк може забрати дивіденди від держбанків, а потім їх рефінансувати. Можливі й інші схеми. Але розмір можливої емісії - близько 100 млрд грн - це те, що можна зробити. Якщо надрукувати і вкинути в економіку більше, фінансова система піде в рознос, - сказав фінансовий аналітик Олексій Кущ. - Є інша модель - випуск цільових "коронавірусних" облігацій для внутрішнього ринку. Їх будуть купувати держбанки, українські компанії, вони ж будуть отримувати рефінансування від Нацбанку, і ці гроші будуть заходити в економіку України, покривати бюджетний дефіцит".

А ось перепозичити за кордоном за комерційними ставками - в умовах світової турбулентності невдала ідея.

"Зараз світові ринки капіталу для нас практично закриті. Складно сказати, під який відсоток Україну будуть готові кредитувати в нинішніх умовах. З'ясувати це можна тільки експериментальним шляхом, - упевнений Олексій Кущ. - Але точно можна сказати, що це будуть дуже дорогі, невигідні гроші. Відсоток за такими позиками буде десь в півтора рази вище, ніж з колишніми нашими запозиченнями".

Нарешті залишається такий інструмент, як ОВДП. Але й він явно не стане панацеєю.

"Будь-яка емісія, спрямована на ринок ОВДП, вона знайде реципієнта у вигляді нерезидентів, - вважає Олексій Кущ. - Цей нерезидент прийде на внутрішній ринок, і НБУ буде змушений продати йому валюту, щоб не обвалився курс, будуть витрачатися золотовалютні резерви. Тобто емісія пройде коло дуже швидко і не допоможе економіці, це найтоксичніший сценарій з усіх можливих".

Як бачимо, список варіантів для України в нинішній ситуації невеликий. З іншого боку, і слово "дефолт" не звучить - і це вже добре.