Позбутися Порошенка: Чому Зеленський вирішив змінити склад ЦВК

До Верховної Ради надійшло подання Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії (ЦВК). Сьогодні подання опрацьовується у парламентському комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у коментарі журналістам спрогнозував, що Верховна Рада може схвалити президентську ініціативу вже цього тижня.

Діючий склад ЦВК народні депутати 8 скликання затвердили якраз рік тому, 20 вересня 2018-го. Цьому передувала тривала чотирирічна епопея – попри те, що термін повноважень 12 з 15 членів "старої" комісії на чолі з Михайлом Охендовським, яка вірою і правдою служила ще "регіоналам", сплив ще у червні 2014 року, а ще одного – у лютому 2017-го. Процес оновлення ЦВК розблокувало тільки рішення збільшити число членів комісії з 15 до 17.

Необхідність негайного переобрання ЦВК президент аргументує тим, що комісія "неодноразово проявляла недостатню виваженість або навіть політичну упередженість". Але така мотивація рикошетом може поставити під сумнів і власне підсумки обох виборчих кампаній, що пройшли 2019 року, за результатами яких команда Зеленського і він сам здобули переконливу перемогу. Бо якщо були порушення – то, можливо, вони якимось чином викривили і загальний підсумок волевиявлення? Але ж рівень організації виборчих кампаній-2019 високо оцінили спостерігачі, в тому числі від міжнародних організацій. Тому у глобальному сенсі якість роботи ЦВК у цих випадках під сумнів ніхто не ставить.

Натомість президент посилається на локальні скандали, що їх допустила комісія у своїй роботі. Зокрема, Центрвиборчкому пригадали відмову в реєстрації 28 кандидатів у депутати і те, що ці рішення судами визнано протиправними і скасовано. Згадує президент і позицію ЦВК по харківському округу №169, де Центрвиборчком не реєстрував кандидатом "слугу" з ізраїльським паспортом Олександра Куницького, якому Шостий апеляційний адміністративний суд балотуватися дозволив і який потім переміг на цьому окрузі.

Ще однією причиною для розпуску став скандал на окрузі №198 (Черкащина: Сміла і райони), де реєстрацію Центрвиборчкомом як переможця самовисуванця Сергія Рудика (з ігноруванням рішень судів) скасував Верховний суд. Другою там з відставанням у 1,56 відсотка стала кандидатка від "Слуги народу" Наталія Д’яченко. Суд зобов’язав ЦВК продовжувати встановлювати результат виборів по цьому округу, чого досі не зроблено: народного депутата 198-ий округ так і не отримав.  

Але це формальний бік мотивів подання. Справою принципу для Банкової з огляду на існуючий резонанс може бути й недопущення в Раду Сергія Рудика. Також намір перезавантажити ЦВК може бути викликаний бажанням усунути найменші перепони напередодні місцевих виборів, які можуть бути оголошені чи ще цього, чи точно наступного року. Але не це тут, як видається, головне.

Неформальними, і при цьому реальними мотивами для розпуску комісії в політичних колах називають заангажованість ЦВК впливовими особами з попереднього керівництва держави. Зокрема, Банкова хоче позбутися контролю над Центрвиборчкомом, який має колишній депутат від "Блоку Петра Порошенка" Олександр Грановський, і опосередковано через нього – п'ятий президент Петро Порошенко. За даними низки ЗМІ, Грановський, який, за словами журналіста Юрія Бутусова, виконував "делікатні" доручення Порошенка щодо судів і правоохоронних органів, живе у цивільному шлюбі з головою Центральної виборчої комісії Тетяною Сліпачук. Та це лише припущення, не підтверджені офіційними джерелами і рішеннями судів. Якщо є підозри в законності дій членів ЦВК – то мають бути і відповідні кримінальні справи. А їх немає, чи про них не повідомляють суспільству.

Тим більше що станом на зараз Грановський вже не є членом "БПП" (вийшов з партії наприкінці травня). Різні джерела при цьому свідчать про активізацію його контактів з мільярдером Ігорем Коломойським. Зокрема, про це казав Дніпровський міський голова Борис Філатов. Тому не все тут так однозначно.

Від мотивації – до практичної частини питання. Ініціатива Зеленського може наштовхнутися на прихований опір частини нардепів, незадоволених монополією "Слуги народу" в дев’ятому скликанні Ради і порушенням балансу сил у ЦВК.

Закон України "Про Центральну виборчу комісію" (ч. 2 ст. 31-1) передбачає, що рішення про дострокове припинення повноважень шляхом звільнення з посади всього складу ЦВК приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради – тобто щонайменше 300 голосами. У "Слуги" - 252 депутати. Голоси, яких бракує до 300, шукатимуть серед інших політсил і 34 позафракційних. Як показує цьоготижнева практика голосування за зміни в Конституцію, таку кількість депутатських "за" влада наразі знаходить без особливого напруження. Та в конкретній ситуації довкола ЦВК, як-то кажуть, можливі варіанти.    

Складнощі можуть виникнути в контексті згаданих переплетень родинних і ділових зв’язків. Так, під сумнів можна поставити голосування за розпуск ЦВК членів депутатської групи "За майбутнє", вплив на яку має Коломойський. Але наразі обійтися можуть і без них.

Та не можна не враховувати, що згідно з рішенням парламенту від 20 вересня минулого року, у складі ЦВК присутні кандидати як від чинних нині, так і від "Свободи", УДАРу, "Народного фронту", "БПП", "Батьківщини", Радикальної партії Ляшка, "Самопомочі", "Волі народу" й "Відродження". Захистити, скажімо, позиції голови комісії Тетяни Сліпачук, обраної від партії "Воля народу", можуть хіба особисті зв’язки (які можуть стати сильнішим аргументом за політичні позиції), а от відставку членів комісії від партій Порошенка чи Юлії Тимошенко навряд чи підтримають відповідні фракції в залі під час голосування. І ситуативні коаліції тут можуть складатися дуже різні.

Тому голосування за зміну складу ЦВК може стати черговим лакмусом на спроможність, з одного боку, Банкової контролювати Раду і знаходити потрібну для себе кількість голосів. А з іншого – на здатність решти політсил знаходити спільний інтерес і єднатися довкола нього. Поки що ситуативно. Що ж до пояснення перезавантаження Центрвиборчкому для пересічних виборців, то воно буде простим: склад комісії не відповідає реальній політичній конфігурації в країні. Мовляв, ті сили, яких "слуги" двічі "зробили разом", не повинні займатися місцевими виборами. І така логіка для виборців буде зрозумілою.