Підвісити Ахметова: навіщо Ситник знову взявся за "Роттердам плюс"

"Там потрібна допомога наших міжнародних партнерів. Ми надали запити на міжнародну правову допомогу і тепер чекаємо відповідей", — розповів Ситник. За його словами, найважче у цій справі буде оцінити розмір збитків від методики "Роттердам плюс". Цим директор НАБУ відразу застеріг від очікувань швидкого результату. Разом із тим, у соцмережах його наміри витлумачили як потенційно перспективну антикорупційну справу в розрізі майбутніх виборів в Україні. І президентських, і парламентських.

Формула розрахунку вартості вугілля "ціна у порту Роттердама плюс доставка до України" викликала багато критики від часу її появи. Мотивація такого ціноутворення виглядала політичною: оскільки Україна не купляє вугілля для ТЕС на окупованих територіях Донбасу, вона змушена затоварюватися імпортним антрацитом і так забезпечити диверсифікацію. У березні 2016 року Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила цю методику, внаслідок чого теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію на 15-20% дорожче.

У жовтні 2016-го міністр енергетики Ігор Насалик заявив: "Роттердам" в Україні не працює, інакше ціна вугілля була б значною вищою. Проте з початку 2017-го протистояння навколо хитрого "Роттердаму" посилилося, його апогеєм стала "блокада торгівлі на крові", влаштована у лютому окремими політиками із "Самопомочі" та ветеранами АТО. Основний лозунг акції: Україна, точніше, підприємства Ахметова, везуть вугілля з ОРДЛО, прикриваючись формулою "Роттердам плюс". У владі ж пояснювали: навколо цієї теми багато політичних спекуляцій, які задля рейтингу використовують опозиційні сили. І наполягали: "роттердамська" ціна на вугілля існує лише на папері.

Оскільки переважна більшість громадян не надто розуміється на хитросплетіннях ціноутворення на ринку енергетики, проте на собі відчула ріст тарифів, переконувати їх у неправомірності застосування нової формули було неважко. До того ж за нею бовваніє тінь одіозного донецького олігарха Рината Ахметова, чий холдинг ДТЕК об'єднує 10 ТЕС, виробляє понад 70% всієї теплової енергії і на лютий 2017-го видобував близько 80% антрацитового вугілля в Україні. Опозиційні сили звинувачували владу у підігруванні Ахметову і збирали рейтингові бали.

Наприкінці березня 2017-го за "Роттердам плюс" уперше взялося НАБУ, яке розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП. 17 серпня співробітники Бюро провили обшуки в приміщенні Нацкомісії і вилучили документи. А вже у вересні за рішенням суду детективи отримали доступ до відомостей про рух коштів на рахунках "ДТЕК Дніпроенерго" в Укрсоцбанку.

Здавалося, мотузка навколо горла Ахметова затягується і от-от з обшуками прийдуть і до нього. Проте подальше протистояння на кілька місяців перейшло на медіа-майданчики, де одні експерти переконували, що до моменту створення конкурентного ринку, модель "Роттердам+" цілком прийнятна, а інші вимагали від НАБУ прискоритися.

У лютому воно порушило кримінальне провадження щодо зловживань службовим становищем проти посадових осіб НКРЕКП. А у травні стало відомо про ще одну справу, в якій фігурує енергохолдинг Ахметова - йдеться про імпорт американського вугілля з високим вмістом сірки. При цьому вже колишній очільник регулятора Дмитро Вовк продовжував переконувати, що формула "Роттердам" адекватна. І ось після вчорашніх заяв Ситника стало зрозуміло, що найближчим часом на нас очікує значна активізація розслідування можливої корупції при формуванні ціни на вугілля.

Як це пов'язано з майбутніми виборами, і якими можуть бути наслідки розслідування? Однозначної відповіді нема, адже, по-перше, такі справи не дають швидкого результату, тобто, якщо ми і дочекаємося суду, то, скоріше за все, не цього року, а по-друге, перебіг слідства здатен спричинити тектонічні зсуви, наслідки яких спрогнозувати важко. Але точно можна сказати: справа "Роттердам плюс" буде політизована і її максимально використають всі.

Опозиція вже давно навісила на всю цю історію ярлик "корупція", що ж до груп впливу у владі, то тут все залежить від їх бажання "відбудуватися" від Ахметова, НКРЕКП та вугільних оборудок, які потрапили у поле зору НАБУ. Чи зможе ця справа повернути довіру українців до Антикорупційного бюро? Очевидно вона має стати показовою і, не виключено, завершитися в антикорупційному суді. І навіть, якщо у підсумку судового вироку не буде, свою роль у передвиборчих розкладах зіграє однозначно. Як мінімум, підвісить Ахметова і нашкодить політсилам, пов'язаним із ним. Питання лише в тому, хто ефективніше за інших інкорпорує цю тему у свою кампанію. І чи є у цього "хто" місце для Ситинка і його відомства після 2019 року.

Фото: УНІАН