Перетягнути електорат: Коли Тимошенко назве Зеленського другим Порошенком

Сьогодні Юлія Тимошенко у жорсткій для себе манері виступила на погоджувальній раді з новими ініціативами, закликавши Зеленського втілити їх у життя. 

"Я раджу новому президенту створити Національну комісію з розслідування кримінальних корупційних злочинів старої влади. І зробити це "наддержавним" органом, для того щоб залучити всі сили країни і негайно притягнути винних до відповідальності", – наголосила Тимошенко під час погоджувальної ради. Нагадаємо: раніше Юлія Володимирівна вже висловлювала підтримку новообраному президенту Володимиру Зеленському, зокрема, говорила про необхідність зміни керівництва Генпрокуратури, Міноборони, СБУ. Крім того, Тимошенко закликала Верховну Раду не бути "гирею на крилах" і дати новому президенту можливості для змін. У тому числі для формування нового уряду. Ще тоді деякі експерти засумнівалися у щирості лідерки "Батьківщини", адже чим швидше Зеленський отримає всю повноту влади, тим вищі його шанси наробити дурниць. І це відразу візьмуть на озброєння усі потенційні учасники майбутніх парламентських виборів. Сьогодні Тимошенко заявою про "наддержавну" Нацкомісію посилили сигнал.

Вона, як дуже досвідчений політик, чудово розуміє, що така комісія буде незаконною, що в Україні і без того вистачає органів, які займаються розслідуванням корупційних справ і мають можливість контактувати із зарубіжними антикорупційними структурами, обмінюватися з ними інформацією, отримувати відповіді на свої запити і так далі. Тому її слова радше нагадують політичну технологію, мета якої – закиди Зеленському у бездіяльності, повільності або навіть змові зі старою владою. На цих закидах можна буде успішно зіграти під час передвиборчої кампанії.

"Уже й Христос воскрес, уже й 9 травня відсвяткували, а люди досі не відчувають просування в тому напрямку, за який вони голосували", - каже Тимошенко. Вона наполягає на прискоренні інавгурації Зеленського, але при цьому зазначає: "Не важливо, коли дадуть булаву. Важливе повне перезавантаження влади". При цьому вона нагадала: на поточний рік заплановані рекордні валютні виплати за зовнішнім боргом, водночас за прогнозами зростання економіки сповільнилося. З цього вона робить висновок, лише на перший погляд сприятливий для Зеленського: потрібно змінити уряд. Насправді, нинішній уряд у міжвиборчий період залишається островом стабільності: на новообраного президента очікує період турбулентності, пов’язаний із кадровими рішеннями по його лінії, їхнім проведенням через парламент та реакцією на призначенців з боку суспільства і політичної еліти. Парламент, у свою чергу, ризикує перетворитися на майданчик для фрік-шоу і нестримного передвиборчого популізму. Тим більше, що без нової коаліції не буде і нового уряду.

Однак це, а також складна процедура розпуску парламенту, яка потребує законних підстав (вони прописані в Конституції), консультацій з керівництвом Ради і фракцій, зрештою, потребує часу для спроби створення нової коаліції – протестний електорат, який, здебільшого, і привів Зеленського до влади, мало цікавить. Ця частина виборців, а їх дуже багато, хоче швидких змін, які вона пов’язує саме із "зеленим" президентом. І Тимошенко, схоже, звертається саме до цього електорату, адже це і її виборець. І чим більше буде тих, хто розчарувався у новообраному президентові, тим більше ростимуть шанси політсил, котрі грають на протестному полі. Очевидно, на це і розрахунок.

Сам "слуга народу" поки уникає прямого спілкування з народом, віддавши інформаційний простір своїм радникам, які вже встигли наговорити багато такого, що проти Зе-команди візьмуть на озброєння інші учасники майбутніх парламентських перегонів. Один Ігор Коломойський зі своїми ідеями чого вартий. Особливо кадровими. Але і без нього вистачає, за що вхопитися критикам Зеленського: це й ініціатива про загальне декларування доходів, і відверте відсторонення від теми тарифів, і бажання й далі співпрацювати з МВФ, і прозорі натяки на запуск ринку землі… Одним словом, аналітики в штабах політсил, які претендують на мандати в наступній Раді, коли б вибори не відбулися – в жовтні чи в липні в разі розпуску парламенту – вже активно працюють над пошуком технологій, спрямованих на електорат, розчарований у Зе-команді. І тут, як не парадоксально, виграє той, хто сильніше штовхатиме в маси тему кардинальних змін вже сьогодні.