Війни на проросійському фланзі: Навіщо Мураєв об‘єднався з Вілкулом

Євген Мураєв зняв свою кандидатуру з президентських перегонів на користь Олександра Вілкула. Попри те, що згідно з останніми соціологічними опитуваннями рейтинг Мураєва трохи вищий, аніж рейтинг Вілкула, підтримка обидвох політиків дуже далека від сподівань потрапити до другого туру. Хоча вони мають хороший медіа-ресурс та й коштів на політичну рекламу не жаліють. То ж у даному випадку навряд чи можна говорити, що такий союз якось посилить позиції Вілкула. Отже, цей хід зробили для чогось іншого.

Варіант для виборців озвучив Мураєв – його "Наші" і "Опозиційний блок – Партія миру і розвитку", який висунув Вілкула, об’єднуються і підуть на парламентські вибори єдиним списком. Однак згідно з тими ж соцопитуваннями, обидві партії мають навіть гірші рейтингові показники, аніж їх лідери. Більш того, незрозуміло, що взагалі діється в колишньому біло-блакитному таборі – там тривають якісь внутрішні процеси, які остаточно заплутують виборців.

Приміром, сайт "Опоблоку" повністю відданий групі, яка підтримує Юрія Бойка. А група, яка підтримує Вілкула, переселилася на сайт зі схожою адресою і дизайном. У той же час сайт "Опозиційної платформи – За життя", яка стоїть за Бойка, рясніє закликами до Вілкула і Мураєва знятися з виборів на користь їхнього висуванця. Логіка тут зрозуміла: з цих трьох політиків він має найвищий рейтинг. Однак Вілкул зніматися не збирається. Більш того, тепер разом із Мураєвим планує створювати спільну політсилу.

Цей крок можна розцінювати як виклик Бойку та "Опозиційній платформі – За життя". Де, складається враження, між групою Льовочкіна-Бойка і Медведчука-Рабіновича пробігла чорна кішка. Так, сайт партії "За життя", яка є складовою "Опозиційної платформи – За життя", транслює заяви Віктора Медведчука і Вадима Рабіновича. Про Бойка останнім часом там не згадується, лише про спільну партію. На сайті "Опозиційної платформи – За життя" розміщують заяви Медведчука і Рабіновича. Але не всі.

Цікаво й інше – канал NewsOne, своєрідний лакмусовий папірець для з’ясування позицій проросійських політиків – надає час представникам обох крил. З чого можна зробити висновок, що у Москві прагнуть, аби Вілкул (дивись, Ахметов) і Бойко (дивись, Льовочкін і Медведчук) остаточно не розсварилися і були здатні вести переговори про спільний похід на парламентські вибори.     

Вочевидь, без згоди тримачів політичних акцій "Опозиційного блоку – Партії миру і розвитку" Рината Ахметова і Вадима Новинського злиття Мураєва і Вілкула не відбулося б. Зрозуміло, навіщо Мураєву ця компанія – перебування в її орбіті дає йому певні гарантії потрапляння до наступного парламенту. А навіщо Мураєв їм? Припустимо, що його місією може стати оприлюднення різких заяв на адресу Бойка. Медведчука з Рабіновичем він, скоріше за все, у своїх заявах обходитиме. В перспективі майбутніх парламентських виборів гра на пониження рейтингу "Опозиційної платформи – За життя" має сенс, адже робить більш гнучкими у переговорному процесі і тримачів акцій цієї політсили, і Москву. 

Там точно прорахували ризики політичної нестабільності в Україні після президентських виборів і намагатимуться конвертувати ці ризики у широку присутність агентів свого впливу в наступній Верховній Раді. Однак для початку їх треба якось збити в купу. Тому кожне із нині розколотих крил підніматиме ставки у торгах з Москвою. Присутність в "ОП – ЗЖ" Медведчука ніби робить її шанси вищими. Проте ця партія дуже залежна від голосів виборців Донбасу, які, у свою чергу, здатний забезпечити "ОБ – ПМР". Тому перед Кремлем виникне дилема – або мирити ці політсили під якоюсь спільною вивіскою, але це буде коштувати не дешево, або для нього вимальовується катастрофічний сценарій, коли колишні біло-блакитні зникнуть з українського парламенту, так як зникли комуністи. Чи матимуть там дрібну фракцію, на яку ніхто не зважатиме.

Так чи інакше, Вілкул зараз намагається грати роль своєрідного об’єднувача проросійських сил. І єднання з Мураєвим, а також останні слова про підтримку Новинського і Добкіна зіграє йому в плюс у випадку потрапляння в парламент. Де політсила намагатиметься стати головною для проросійського електорату.