Розпродаж танків: Як Гриценка "вбивають" розкраданнями в армії

Перед членами ТСК виступив Олександр Рувін, директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Він оприлюднив дані експертизи, з якої випливає, що розпродавати армійське майно почали при Гриценку, в подальшому цим грішили й інші міністри оборони. Зокрема, Анатолію Степановичу закинули збут танків. "Потреба Збройних сил складає 3200 танків і він з цієї потреби 698 виводить зі складу ЗСУ за рахунок зменшення обороноздатності, як надлишкові", - зауважив голова ТСК Іван Вінник. Експерти зафіксували зменшення й іншої військової техніки. Одним словом, з Гриценка зробили ледь не головного крадія.

Той вирішив не виправдовуватися, а подав позов до Дніпровського суду столиці. "За поширення завідомо неправдивої інформації через їхню тимчасову слідчу комісію вони тепер відповідатимуть у суді - і партія БПП, і її брехливі депутати, персонально", - написав він на своїй сторінці у Facebook. З копії позовної заяви випливає, що одним із відповідачів вказано нардепа з БПП Олександра Бригинця за його пост у соцмережі зі звинуваченнями на адресу Гриценка. Проте екс-міністр оборони чомусь не оскаржує даних експертизи. Принаймні в оприлюдненій ним копії про неї не згадано. Тобто, позов виглядає як завідомо програшний.

А ще - складається враження, що для Анатолія Степановича звіт ТСК став подарунком. Про розслідування розкрадання в армії давно не було чутно. Час від часу Гриценко сам нагадував про нього. Мовляв, якби злодійство було, його б знайшли. І ось учора члени слідчої комісії ВР дали нагоду екс-міністру оборони вжитися в образ "жертви режиму".

Це, по-перше, по друге – до складу ТСК входять не лише депутати БПП, але й інших фракцій. Всього 12 осіб. Комісію очолює Вінник, крім нього від "Блоку Порошенка" ще згаданий Бригинець і Тетяна Ричкова. Він "НФ" Юрій Береза та Андрій Тетерук, від "радикалів" Дмитро Лінько, від "Батьківщини" Іван Крулько, від "Опоблоку" Юрій Мірошниченко, від "Відродження" Володимир Зубик, від позафракційних Павло Кишкар, від "Волі народу" Ігор Молоток, від "Самопомочі" Тарас Пастух. А претензії у Гриценка чомусь лише до партії БПП.

Цей факт дає підстави вважати, що Анатолій Степанович обрав тактику, схожу до тактики Юлії Тимошенко – та у всіх гріхах звинувачує особисто Порошенка (дійсно, хто ж, як не він, особисто має відкручувати вентилі у котельних Сміли), а Гриценко – пропрезидентську фракцію. Простіше кажучи, на результатах ТСК з розкрадання армії піаряться всі – і опоненти лідера "Громадянської позиції", і він сам. Опоненти хочуть повісити на нього відповідальність за розкрадене майно, а він у відповідь звинувачує їх у політичному тиску. Вочевидь, сподіваючись, що значний рівень недовіри до влади апріорі виправдовує його в очах громадян.

Наступний важливий момент – за чийого прем'єрства Гриценко "розпродував" армію. Він був міністром у трьох урядах – першому уряді Юлії Тимошенко, Кабмінах Юрія Єханурова та Віктора Януковича. Окремі депутати наголошують саме на імені Тимошенко, адже через Гриценка можна зачепити і її. Той таки Бригинець, коментуючи позов екс-міністра оборони, написав: "… розпродаж переступив межу необхідної техніки саме за президенства Ющенка, прем'єрства Тимошенко і міністрування Гриценка… Чекаю звернення до суду і від Ющенка та Тимошенко". Прив'язка до цієї, якщо вірити даним експертизи, не дуже гарної історії, може вартувати Юлії Володимирівні рейтингових балів. Однак висновків ТСК для цього замало, потрібні закінчені розслідування справ про розкрадання армії. І ось тут виникає заковика.

Ще на початку вересня 2016 року Генпрокурор Юрій Луценко повідомляв про рівень розкрадань у ЗСУ. У його звіті фігурував і Гриценко. Але справа так і не опинилася у суді. Ще тоді експерти пояснювали, чому це розслідування не має судових перспектив. По-перше, армійське майно продавалося не Міноборони, а "Укрспецекспортом". По-друге, армія у довоєнний період завжди фінансувалася за залишковим принципом, і провина у цьому не Міноборони, а урядів, які формували державний бюджет, і парламентів, які за нього голосували. Військові, аби залатати дірки, просто змушені були розпродавати зброю і майно. Тобто, вони виявилися заручниками державної політики. І якщо вже й мати до когось претензії, то міністри оборони тут, радше, виглядають стрілочниками.

Звідси напрошується висновок: ТСК з гучною назвою "для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки", як і всі інші парламентські слідчі комісії, виконала політичну функцію. Її учорашній звіт у вигляді статей віялом розійдеться газетами, сайтами і телесюжетами. Потім соціологи проведуть зріз громадської думки, подивляться, що там у Гриценка з рейтингом, якщо впав – до цієї теми поки не повертатимуться.

У свою чергу Гриценко кілька тижнів розповідатиме, як судитиметься з Бригинцем і БПП. Про перспективи цього суду вже йшлося вище. Якщо бумерангом ударить по Тимошенко, вона також щось скаже у відповідь. У підсумку – тему відіграють і покладуть у шухляду. Аби потім знову витягнути, коли у цьому з'явиться потреба.