Піар "по понятіям": Чому Зеленський експлуатує образ пацанчика з Кривого рогу

Depo.ua вже неодноразово звертав увагу на величезний прорахунок піарників президента Зеленського – варто голові уряду Олексію Гончаруку, чи комусь зі "Слуг народу" утнути якусь дурницю, що набуває резонансу в соцмережах, як президент вистрибує, немов чорт із табакерки і починає давати ситуації раду. Принаймні, вважає, що дає.

Читайте також - Вадим Денисенко: Я не розумію, чому піарники Зеленського ведуться на дешеві ігри команди Гончарука

Так було після "гончарукгейту", коли президент фактично перебрав на себе повноваження Верховної ради, залишивши голову уряду на посаді. Так було після недолугої заяви депутата Брагаря щодо пенсіонерки з Аджамки та її собаки (яку треба продати, щоб сплатити борги за комуналку). Так було в ситуації з двома платіжками, коли замість обіцяного Гончаруком зниження оплати за газ громадяни отримали другу платіжку за доставку газу в оселі і ціна фактично виросла на 9%.

І це тільки останні випадки, коли президент тягне всю відповідальність за факапи уряду і "слуг" на себе, ризикуючи своїм поки що високим рейтингом. Раз за разом поставало цілком логічне питання – нащо він це робить? Зеленський настільки впевнений в невичерпній народній довірі і любові, що вважає, ніби йому все вибачать? Чи просто не розуміє, що втягуючись у будь-який скандал, він перебирає відповідальність за те, що до нього призвело, на себе? Або, може, в піар-службі Зеленського є заслані козачки, які працюють проти нього.

І от сьогодні пресслужба президента випустила відео, в якому Зеленський фактично пояснює, чому все тягне на собі. Виявляється, йому просто нема кому довіряти.

З цього відео ми дізналися що:

1. Президент почувається винним за "слуг", які потрапляюють у скандали

"Якщо якийсь депутат від "Слуги народу" зашкварився, я відчуваю на собі цю вину, тому що ця людина в партії"

2. Президент майже нікому не довіряє в Офісі президента 

"В Офісі є 2-3 людини, яких я знаю давно. Всі інші… Або ми почали працювати разом під час виборчої кампанії, або після перемоги. З довірою складніше. Я довго не довіряю, але потім, коли уже є довіра до людини, ніхто не може мене переконати, що це "не та" людина, що вона чимось нехорошим займається".

3. Президент знає, що таке відповідальність

"Що таке відповідальність для Президента України та яким людям він довіряє? З якої причини важливо, щоб країна перестала функціонувати в ручному режимі? Чому державі вкрай потрібні не лише молоді фахівці, а й ті, яким 40+? На ці та інші важливі питання в рамках одного насиченого робочого дня відверто відповів Володимир Зеленський", – йдеться у дописі до відео, викладеного в соцмережі.

Всім цим президент ніби намагається сказати: народ, я такий же як і ви. Мені, як і вам, нема на кого покластися (бо навколо самі йолопи). І якщо я вже взявся тягнути цей важкий хрест президентства, то доведеться самому за все відповідати. А уряд і "слуги" - то ж мої люди, яких я до влади привів. І, звісно, я маю відповідати і за них (йолопів).

Цей меседж обов’язково сподобається виборцям. По-перше, це значить, що вони таки обрали хорошого президента, а все, що в країні негаразд –  через йолопів, які його підставляють. А по-друге, обраний ними президент вчиняє по-пацанськи: має відповідальність за свій вибір і не кидає своїх. Це людям просто і зрозуміло, а не якась там політика, макроекономічні розрахунки і оптимізація кадрів.

Мабуть, на це його піарники і розраховують.

Ні для кого ж не секрет, що пересічному українському виборцю не подобаються політики багаті та серйозні, які ганяють містом з великим кортежем, купують дітям дорогі подарунки і відпочивають в Омані. На їхню думку, президент має бути простою людиною. Може й багатою, але так, щоб вони цього не бачили. Він має привселюдно кричати на нероб-чиновників і бути уважним до кожної пенсіонерки, з собакою чи без. Популістський слоган "Почую кожного" в наших реаліях майже завжди спрацьовує.

Але є небезпека, що зворушені президентськими одкровеннями виборці не дуже замислюються над тим, до чого Зеленський, можливо, веде. Голова країни, який каже, що нікому не може довіряти і змушений все вирішувати сам, можливо, розвиває у свого народу толерантність до диктатури, за якої жорстке ручне керування кожного разу пояснюватиметься тим, що інших варіантів нема. Мовляв, я не хочу за все відповідати сам, але доводиться. Тільки я знаю, як правильно. Ви не можете довіряти нікому крім мене. Принаймні, поки що.

Крім цього, завдяки "пацанському" прагенню відповідати за всіх і за все, може скластися враження, що всі досягнення дійсно належать одному президенту. Депутати і уряд тільки створюють проблеми, а президент все за ними виправляє. І він зовсім один.

Навіть без Богдана.