Піар на метро: Як Ткаченко з Кличком змагатимуться за голоси жителів Троєщини

Метро на Троєщину до 2020 року? Та це легко, як два пальці об асфальт. Не дарма мудрі кажуть: бійтеся простих рішень

Піар на метро: Як Ткаченко з Кличком зма…

Учора Олександр Ткаченко, депутат від "Слуги народу" й, очевидно, майбутній голова КМДА опублікував на своїй сторінці у Фейсбук розлогий пост про те, як він може вирішити транспортні проблеми Троєщини - одного з найбільш населених житлових масивів столиці. Пост написаний у передвиборчому стилі: "Прийшов час, коли стара влада, має піти разом зі своїми невиконаними обіцянками. А ми, в грудні 2020 року, запустимо перший потяг наземного метро на Троєщину. Кияни відчують, що таке робота влади не на словах, а ділі". Ткаченко розписав, яким буде наземне метро і показав його схему. "Це лінія з 25-ти зупинок, - анонсує він, - яка поєднає Троєщину з Борщагівкою через Центральний залізничний вокзал. Тільки сім зупинок проходитимуть крізь саму Троєщину. Починаючи з вул. Милославської буде використано лінії швидкісного трамваю до станції "Троєщина", далі маршрут виходить на залізну дорогу, через Лівобережну - Березняки на Видубичі і Либідську прямує до ЗД Вокзалу, де знову буде використано лінію швидкісного трамваю через Політехнічну до Борщагівської з кінцевою зупинкою на Кільцевій".

Дістається від Ткаченка нинішній столичній владі. Каже: та своєю бездіяльністю щодня краде час і гроші у понад 200 тис киян, які вимушені далі їздити і дорожче платити. А він в кооперації з міністром інфраструктури Владиславом Криклієм запустить наземне метро по вже наявних залізничних коліях. Все просто. І як це до Ткаченка з Криклієм ніхто до цього не додумався? Цікаво, що під постом колишнього генерального директора "1+1 медіа" купа схвальних відгуків. Вистачає й пропозицій. Які за своєю простотою подібні до Ткаченкової.

Мусимо розчарувати ініціаторів цього прожекту: їхня ідея – це популістська казочка. Спробуємо коротко пояснити, чому. По-перше, зараз в Києві діє так звана міська електричка, яку ймовірний голова КМДА справедливо називає мертвонародженою. Її запустили ще до мерства Віталія Кличка. Сталося це у вересні 2009 року, коли Києвом керував Леонід Черновецький. Тоді залізничну платформу "Городня" перейменували на "Троєщина" і звідти запустили електричку до станції метро "Петрівка" (нині "Почайна"). До самої платформи пасажирів підвозили автобусами. Цей проект подавався дуже пафосно, однак йому відверто не вистачало розмаху. У 2011 році відкрили другу чергу міської електрички, яка стала кільцевою. Однак попри гучні заяви, вона не стала ефективною. Тоді її доопрацювали: відкрили станцію "Троєщина-2", до якої продовжили так званий "трамвай в нікуди", який курсує по вулиці Бальзака на Троєщині. До речі, київська міська електричка керується не столичною владою, а "Укрзалізницею", яка надала вагони і виділила для курсування цього виду транспорту спеціальні години – ранковий і вечірній час пік.

Ще на етапі реалізації проекту міської електрички його критики справедливо зауважували, що він не буде популярним з кількох причин. Перша – переважна більшість станцій не дають можливості швидко пересаджуватися на існуючі станції метро, а без цього електричка втрачатиме популярність. Друга причина – вона не зможе зрівнятися з метрополітеном, оскільки її рух узгоджується з рухом звичайних поїздів. Простіше кажучи, вона ніколи не зможе рухатися з шостої до двадцять четвертої години. До речі, саме такий графік для свого наземного метро планує Ткаченко. Для того, щоб так було, потрібні дві колії тільки для цього виду транспорту. А ще –  міст із залізничним полотном, по якому рухатиметься тільки наземне метро. З оприлюдненої Ткаченком схеми стає зрозумілим, що його ноу-хау переїжджатиме Дніпро по наявному мосту, яким рухаються інші потяги.

Міська електричка існує і в європейських містах. Приміром, у Берліні вона називається S-Bahn і має дуже давню історію. Разом із берлінським метро U-Bahn вона складає основу міського транспорту столиці Німеччини. Ефективність електрички забезпечується у тому числі і тим, що з неї дуже зручно пересаджуватися на U-Bahn. На відміну від київської. Також не варто забувати, що у Берліні існує 9 ліній метрополітену із 173-ма станціями. Простіше кажучи, для того, щоб "метро Ткаченка" не стало черговим прожектом, в який вбухають гроші платників податків, паралельно треба розвивати систему підземки.

Утім, в якості політичної технології ідея виглядає красиво – її упакують в обгортку "метро на Троєщину" до 2020 року і продадуть киянам. А ті можуть і купити. Тим більше, що метро обіцяє і Кличко. Він та чиновники мерії, правду кажучи, також фонтанують далекими від реалій транспортними проектами, і тут вже питання, хто з кандидатів на мерство в столиці буде переконливішим – Кличко чи Ткаченко. Припустимо, що другому у реалізації його ерзац-метро максимально сприятиме центральна влада та лояльні ЗМІ. І навіть якщо київська влада кине всі сили на добудову горезвісного довгобуду – Подільсько-Воскресенського мосту, без якого повноцінного метрополітену на Троєщину не буде – то мерію просто звинуватять у даремній траті грошей. Бо ж є просте рішення від Ткаченка…

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"