Піар на кумі Путіна: Коли Зеленський накаже Баканову дістати Медведчука

В інтерв’ю каналу "1+1" - головному рупору "зеленої" влади – президент Володимир Зеленський анонсував неприємності для Віктора Медведчука. "То хто користується (проросійською) термінологією, щоб підвищити собі бали? ... Партія пана Медведчука ... Там ще є великі питання, чи це його партія. Чи там це тимчасове об'єднання. І хто вони такі... Є великі питання, звідки у них гроші на фінансування партії, на фінансування каналів. У нас є відповіді, об'єми кеша, звідки і з якої країни вони все це отримують. І це дуже буде гучна історія, яка дуже погано закінчиться", - заявив він.

Медведчук із відповіддю не забарився. Політик назвав заяву Зеленського "абсурдною", бо ОПЗЖ "є прозорою у своєму фінансуванні". "Ми фінансуємо свою партію із легальних джерел, із грошей, які оподатковуються", - наголосив кум Путіна.

Учора у ЗМІ оприлюднили фінансовий звіт "Опоплатформи", з якого видно, що партія переважно фінансувалася за рахунок коштів брата і сестри Льовочкіних, братів Козаків, родини Суркісів та Нестора Шуфрича. А сьогодні в Оболонському райсуді Києва почалися слухання за адміністративною справою проти Медведчука щодо порушення порядку фінансування партії. Невже це початок обіцяної Зеленським гучної історії? Утім, адміністративним правопорушенням Медведчука не налякаєш. До того ж, окрім партії, у нього є багато інших інтересів, насамперед, енергетика та медіа.

Як відомо, за минулого президента звучало доволі багато закликів посадити Медведчука. Переважно вимагали посадити по якійсь серйозній статті, приміром "державна зрада". Були скандальні викриття польотів цього діяча до Москви у той час, коли інші громадяни до РФ напряму літати не можуть. Ближче до виборчої кампанії винним у вольниці Медведчука зробили Порошенка, якому закидали ледь не бізнес-стосунки з одіозним проросійським політиком. У відповідь звучали спростування, а під час недавніх парламентських виборів партія "Європейська солідарність" значну смислову частину своєї кампанії вибудувала на різкій критиці проросійських сил, символом яких є саме Медведчук. Той, у свою чергу, демонструє, що без нього нова влада, як і попередня, не зможе вирішити жодного питання з Кремлем. Він носиться зі своїм (?) мирним планом, робить гучні заяви про можливе звільнення українських моряків та інших в’язнів Кремля, продовжує їздити до Москви. А тепер уже й до Владивостока, де невідомо в якій якості бере участь у Східному економічному форумі. На полях котрого робить заяви, які наша держава робити його не уповноважувала. Приміром, роздає оцінки Зеленському, розповідає, що про зустріч у "нормандському форматі" поки не домовилися, бо Україна, мовляв, ще до кінця не визначилася з основних питань реалізації Мінських угод.

Добре помітно, що в нових політичних реаліях України Медведчук суттєво посилився. Він став народним депутатом, у пулі каналів, які пов’язують з його іменем, з’явився третій телеканал – ZIK. Медіа-ресурси з його сфери впливу посилюють свою критику нової влади, в основному за невирішеність ситуації на Донбасі. На цих каналах цілі "квітники" різного роду експертів, які чітко проводять лінію, вигідну Медведчуку. Фактично в інформаційному просторі технологічно створюється паралельна реальність. Де є Медведчук, який може принести мир, і є Зеленський (його зазвичай змальовують або як Порошенка-2, або як слабкого і несамостійного політика – залежно від ситуації). Тому в контексті бажання влади зайнятися Медведчуком (якщо таке бажання, звісно, є), набагато важливіше мати чітку стратегію протидії його медіа.

Що ж до нього самого, то тут є дві складові: перша – якщо затіяли війну, тоді в ній мають брати участь усі сили, і всі учасники мають дотримуватися спільної позиції; друга – необхідно чітко розуміти, за що саме можна спробувати посадити Медведчука. Ну або хоча б витіснити його з країни. Простіше кажучи, по цій фігурі має працювати спеціальна група якісних юристів, спецслужбістів у тісному співробітництві з медійниками. Тому що кавалерійськими наскоками його не візьмеш. Це не "чорт" з Броварів Годунок, якого можна налякати дзвінком Баканову. Цього "чорта" голіруч не візьмеш.

Натомість бачимо дещо іншу картину. Так. серед можливих призначенців на посаду голови КМДА часто називають віднедавна нардепа від "Слуги народу" Андрія Холодова, якого у ЗМІ охрестили кумом Оксани Марченко, дружини Медведчука. Представники провладної партії регулярно з’являються в ефірах телеканалів, які пов’язують з Медведчуком. Приміром, минулої п’ятниці у ток-шоу "Народ проти" на каналі ZIK були аж троє "слуг" на чолі з головою фракції Давидом Арахамією. Учора в ефірі NewsOne інший "слуга", Гео Лерос висловився категорично проти спроб тиску на цей канал. Трохи раніше призначена заступницею глави Офісу президента Анна Коваленко в інтерв’ю пояснювала, чому ходить на канали Медведчука: "Вирішила для себе, що об’єктивно у них є рейтинги і потрібно використовувати будь-які канали комунікації, щоб переконувати глядачів". Чудово. Але у такому випадку анонсовані Зеленським неприємності для Медведчука виглядають нічим іншим, як просто стрясанням повітря.

P.S. Сьогодні Національна рада України з питань телебачення й радіомовлення вирішила звернутися до суду з приводу позбавлення ліцензії телеканалу NewsOne.  Йому закидають розпалювання національної расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі. Рішення прийматиме суд, і не факт, що звернення Нацради судді підтримають. Враховуючи тиск, якого варто очікувати на них. Плюс - не слід забувати, що зараз на захист цього каналу виступить ціла камарилья доморощених і західних захисників свободи слова. Атаку яких доведеться витримати і представникам влади. Яка, схоже, діє за тактикою "дрібних порізів", аби вивчити, наскільки сильною може стати відповідь проросійського лоббі.