Перші тріщини. Як Зеленський попав у свою електоральну пастку і розплатиться рейтингом

На тижні оприлюднили свіжу соціологію феномену Володимира Зеленського і його молодої епатажної команди. Лідером за довірою українців є президент Володимир Зеленський, йому довіряють 59% населення, не довіряють 32% – хоча в грудні його показники були кращі: 67% довіряли і 25% не довіряли. У соратників ЗЕ ситуація іще гірша — у всіх без винятку негативний баланс.

 

Падіння могло бути ще більшим, якби не особиста харизма Володимира Олександровича — двадцять років поспіль він вибудовував собі імідж хорошого хлопця, товариша, який розуміє — і проблеми із приставучою тещею, і сексуальні пригоди з сусідкою, і чорно, дуже чорно втішався над остоглими політиками кількох режимів. Особиста харизма Зеленського — велика сила. Вона винесла його цунамі на політичний олімп і так само не дає різко скотитися вниз. Українці так увірували в добрі наміри свого медійного улюбленця, що двічі за минулий рік завзято помахали шаблями і сокирами, розчищаючи шлях для того, хто був їх віддушиною. Ламали усе і позбавляли мандатів кожного — навіть тих, хто сумлінно ставився до депутатських обов`язків. Але є одне сумне "але". Володимир Зеленський і його команда увійшли в стандарту електоральну історію, яка знищила не одного українського політика. Коли спочатку усі молодці, далі — уже "я молодець, а бояри якісь з дефектами", а далі на ослабленого вождя з бажанням почепити його голову на тин — полюють уже всі гуртом. І стурбований народ, і ображені бояри.

 

Зеленському дуже допомагає те, що згідно дослідження групи "Рейтинг", люди ще гріються "сподіванням змін" — 50% та "надії" — 42%. Однак сильніші і глибші "розчарування" і "напруженість" уже наступають на п’яти. Тому запас міцності Шостого президента і його команди дуже невеликий і питання недовіри — справа шести-восьми місяців.

 

Ще на етапі двох виборчих кампаній Володимир Олександрович багато говорив про "кінець епохи бідності" і тягав мордами по підлозі тих чиновників, які дбали про свій особистий добробут. Самого Володимира Зеленського поки тяжко підозрювати у бажанні збагачення, корупційних схемах чисто під його фігуру. Однак недавні рішення уряду про збільшення самим собі коханим премій і зарплат збільшили прем`єр-міністру Олексію Гончаруку антирейтинг на 9%. Чутки про загравання нової команди із численними забудовниками та "міцними господарниками" ще епохи Віктора Динозавровича Януковича теж не приносять іміджевих бонусів — бодай, у вузьких поки колах нішевих експертів та журналістів. Та відлякують міжнародних інвесторів, для яких Україна ще досить первісне суспільство.

 

До певного моменту конкретно до фігури Володимира Олександровича це не прилипатиме. Однак, давайте згадаємо гучний скандал "свинарчуків" за Петра Порошенка. У переписках, які видали жураналісти-розслідувачі, не було жодної прямої згадки про П’ятого президента, але та пригода остаточно зламала його імідж патріота, який у стоптатих туфлях бореться за збереження рідної землі. Хоча раніше теж усе списували на нікчемних та амбітних "бояр", якими у різні часи були Яценюк, Гройсман, коаліція, Аваков, Саакашвілі та Верховна Рада.

 

У Зеленського уже є перші личинки зелених мух, які псують естетичну картинку найвидатнішого лідера сучасності — численна молодь без клепки у голові, яка остаточно розсварює команду "СН" із проукраїнською активною групою. Дубінський та Бужанський — які у намаганні злити компромати на колег посилюють враження, що з безпекою та прослушками уже не справляються Рябошапка, Баканов та правоохоронці. Є "брагарі", які самі того не підозрюючи вилізли на поле, недопустиме для жодного політика — вони посягнули на право простого громадянина поскаржитися із приводу тарифів і бути почутими владою.

 

Коли Зеленський ішов у президенти, він, вочевидь, не мав гадки, що матиме справу із країною набагато неодноріднішою аніж тією, для якої писали жарти "95 кварталу".

 

 

Українці хотіли нове обличчя поза політикою. Але в політиці вони хочуть того ж, що і шість років поспіль — шари і небажання переживати труднощі воюючої країни. Найбільший запит серед українців на боротьбу з корупцією, підвищення соціальних стандартів та відродження промисловості. Тяжко зберегти електоральну довіру бодай на рівні 59%, не ставши трошки професійним популістом як Юлія Тимошенко. Або ж не ідучи на компроміси із потужним олігархатом — нагадаю, що неофіційні союзи із тим же Рінатом Ахметовим укладали усі президенти та прем`єри, незважаючи на політичну масть і початкові декларації. Будь-які спроби Зеленського піти на компроміси, щоб продовжити електоральну любов — приведуть до поразки і його самого. І ідеї нових облич, які можуть щось змінити. Зовсім свіжий удар на рейтингам і народній любові може нанести закон про землю — електорат самого ж Зеленського проти продажу землі. А віднедавна Зеленський почав робити ще й критичні помилки — перестав навіть в Інстаграм викладати аматорські ролики та тему, нащо нам продаж землі взагалі. Відсутність інформації — шанс для критиків ЗЕ розповісти про космополітичного нувориша, який продає найцінніший український ресурс. Чи то США, чи то РФ — залежно від уподобань критика.

 

Ще одна розтяжка для Зеленського — обіцяний ним же самим мир на Донбасі. Українці настільки бояться ескалації бойових дій та нових полонених, що готові навіть на утаємничену "кабачну" міжнародну політику помічника президента Андрія Єрмака зі спецназівцем ГРУ РФ Дмітрієм Козаком. Запит на мир — лідер серед першочергових очікувань до президента. Якщо Зеленського бентежать градуси народної любові, він буде іти на компроміси і миритися.

Тільки от реальні кроки лжемиру, озвучені Єрмаком не вселяють оптимізму.

 

Будь-яка спроба легалізувати російських бойовиків на Донбасі у вигляді "місцевої влади" або ж "економічний хаб" — що по суті є бездонною прірвою для грошових махінацій — лише посилить протиріччя в суспільстві. І виллється в іще одну війну — але уже громадянську.

 

 

Біда Зеленського одна — він так намагався бути несхожим на професійних попередників на Банковій, що стрімголов і з численними деформаціями перетворюється у неулюбленця, посміховисько і реальну загрозу суверенітету. Все це призведе до того, що через рік, його рейтинг буде не 59%, а десь 5,9% — і це будуть ті, хто прийшов із "кварталу" на державну службу.