Україна і НАТО: Навіщо Кулебу та Пристайка поміняли місцями

Вчорашні радикальні зміни в українському уряді вже не один недоброзичливець чинної влади встиг схарактеризувати, як не надто вправну спробу зберегти рейтинг чинного президента за допомогою перекидання негативу на "бояр" – пардон, членів попереднього уряду.

Але в контексті перестановок у дипломатичному відомстві подібні звинувачення стосовно Зеленського були б безпідставними – оскільки колишнього вже очільника МЗС Вадима Пристайка та екс-віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулебу банально поміняли місцями.

Який був сенс цієї "перестановки доданків", і чи змінить вона суму – невисоку наразі зовнішньополітичну ефективність команди Зеленського?

Насправді, причини вчорашньої перестановки визрівали достатньо давно. Невисока дипломатична ефективність Вадима Пристайка, кілька цінних, але не дуже точних порад, які він дав Банковій, а також його достатньо незалежний та конфліктний характер – все це стимулювало чутки про його відставку впродовж багатьох місяців, і чутки ці Depo.ua ретельно описувало.

Тому рішення щодо зміни очільника МЗС під час масштабної ротації в уряді було закладене від самого початку. Інша річ, що в силу вкрай невеликого, щоб не сказати – фактично відсутнього кадрового резерву в команді Зеленського, що особливо гостро проглядає у сфері зовнішньої політики, відкритим залишалося питання стосовно того, кого слід призначати замість Кулеби.

Тому попервах, за чутками, розглядався варіант переходу Кулеби на роботу очільника МЗС за умови збереження ним посади віце-прем'єра. Але згодом юридична служба Банкової ніби як попередила президента про те, що подібне рішення, з точки зору чинного законодавства, виглядає неідеальним. Щоб не сказати – протизаконним.

І невдовзі було знайдено той вихід, який всі ми вже побачили у вечірніх новинах – посадовців поміняли місцями.

Втім, якими б не були явні та приховані причини вчорашньої рокіровки, чітко про неї можна сказати тільки одну річ. Ані Пристайко, ані Кулеба не є тими постатями, які можуть повернути центр прийняття зовнішньополітичних рішень у стіни МЗС. У жодного з них немає помітного персонального впливу на чинного президента, і жоден із них не є достатньо вагомою політичною фігурою, до думки якої змушена би була прислухатися Банкова. Тому зовнішньополітична стратегія держави, яка в останні місяці фактично одноосібно формувалася помічником Зеленського Андрієм Єрмаком, залишиться в тих самих руках. І на жодні радикальні зміни в ній, як на добре, так і на зле, розраховувати не варто.

Хоча з точки зору "технічної" кадрова рокіровка може призвести до того, що співпраця з НАТО, фахівцем із якої Пристайко став за два роки керівництва українською місією при цій організації, може зазвучати з новою силою. Особливо якщо новий віце-прем'єр зможе знайти спільну мову з генералом Андрієм Тараном, який учора очолив Міноборони.

І Дмитро Кулеба, який, як відомо, окрім питомо дипломатичних талантів є ще й фахівцем у комунікативній сфері (недарма ж Клімкін свого часу саме Кулебу повернув до МЗС, запросивши його на посаду аташе зі стратегічних комунікацій), має всі шанси формулювати зовнішньополітичну лінію Банкової принаймні більш чітко й коректно, ніж то робив Пристайко. Але якими б не були таланти двох посадовців, що посіли учора ключові дипломатичні посади, очікувати на зовнішньополітичний прорив за їхнього авторства наразі не доводиться.