"Партія невідворотності реформ": Що за політсилу під вибори створять "младореформатори"

Попередня назва руху – "Партія невідворотності реформ". Під цим дахом планується зібрати людей, яких ще іноді називають "агентами змін", або "младореформаторами". Основу руху мають скласти представники "Реанімаційного пакету реформ" - коаліції 83 неурядових і 22 експертних організацій, серед яких "Комітет виборців України", мережа ОПОРА, Інститут світової політики, КримСОС, Пласт, Центр політико-правових реформ, Transparency International Ukraine та інші відомі структури. Не всі з них, адже деякі орієнтуються на опозиційні сили. В риториці яких про реформи лише дві тези: перша – їх нема, друга – якщо і є, то погані. Ідея ініціаторів Партії невідворотності реформ полягає в протилежному: а) переконувати суспільство у тому, що реформування країни, нехай і зі скрипом, проте триває і його необхідно продовжувати; б) не допустити ревізії реформ в разі зміни в березні 2019-го першої особи в державі.

За даними наших джерел, ідеологи руху є і в урядових кабінетах, і в громадських організаціях. Їх логіка наступна: влада і конкретно президент потребують підтримки громадянського суспільства, з частиною якого у нього не надто гарні стосунки (маються на увазі, в першу чергу, антикорупціонери), у той же час лідери громадських організацій зацікавлені у реалізації початих реформ і втіленні нових. Утім, самі громадські активісти погоджуються взяти участь у процесі, але на дещо інших умовах. Але про це згодом.

Серед тих, хто може долучитися до процесу створення нового руху - екс-міністр фінансів Олександр Данилюк та люди з його команди, члени ради "Реанімаційного пакету реформ", серед яких, нагадаємо, Тарас Шевченко, Ірина Бекешкіна, Наталія Лигачова, Віктор Таран, Гліб Вишлінський та інші, експерти РПР. Також кажуть про можливість долучення до проекту окремих нинішніх та колишніх урядовців, які прийшли до Кабміну з громадського сектору або західного бізнесу (приміром, ще одного колишнього міністра Айвараса Абромавічуса), почесного президента Київської школи економіки і члена Ради НАБУ Тимофія Милованова, представників Європейської бізнес асоціації, відомих юристів, блогерів, журналістів, які мають гарну репутацію серед громадських активістів.

У той же час поява у Партії невідворотності реформ "євроооптимістів" ставиться під сумнів. По-перше, ті під час депутатства обросли скандалами, у тому числі з корупційним душком. По-друге, їхня критика окремих дій влади межує з відвертим підіграванням реваншистам. Тому поява цих людей в таборі підтримки реформ виглядатиме як дискредитуючий фактор. Так само, ініціатори руху не планують участь в їхньому проекті діючих політиків, незалежно від їхньої фракційної приналежності.

Як інформують джерела, учасники Партії невідворотності реформ на початках планують зробити й оприлюднити власний аналіз передвиборчих програм кандидатів на предмет їхнього впливу на подальші реформи в Україні. Тобто, чи можливо це реалізувати, які будуть ризики для країни і так далі. Ці документи не нестимуть політичного навантаження, просто аналіз, цифри, висновки. Учасники руху відмовляються бути учасниками чиєїсь передвиборчої кампанії. Наскільки можна зрозуміти, вони не хочуть розривати зв'язки з діючим президентом і про всяк випадок створюють заділ для торгів в разі зміни влади. Звісно, якщо не повернуться колишні "регіонали", які взагалі зупинять початі реформи і розженуть всі ці громадські організації.

Про кінцеву мету – створення повноцінної політичної партії реформаторів та участь з нею у парламентських виборах 2019-го року – поки не йдеться. Радше - про спробу довести свою важливість і навіть незамінність на нинішньому етапі. Вони радитимуть кандидатам у президенти, організовуватимуть круглі столи і форуми, малюватимуть ідеальні проекти для майбутнього, пропонуватимуть їх кандидатам, одним словом – завдання мінімум бути на слуху. Але так, щоб не звинуватили у грі на користь Банкової.