Аукціони та нові тарифи: Чи врятує Рада енергетику від колапсу

Знову в авральному режимі, на позачерговому засіданні Верховної Ради, влада намагатиметься погасити пожежу, яка виникла в енергетичному секторі. Депутати сьогодні розглядатимуть проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Але схоже, що всі ції заходи - "як мертвому припарки". Адже енергетична система від цих депутатських потуг навряд чи повернеться до тями, констатує Depo.ua.

"Зелені" парадокси

Енергосистема України опинилася у ситуації катастрофічних неплатежів, коли заборгованість постачальникам енергії з боку оператора енергоринку, так званого Гарантованого покупця,  досягла кількох мільярдів гривень. Головним реципієнтом заборгованих грошей є так звана "зелена" енергетика, вироблена з відновлюваних джерел - сонця, вітру, біоресурсів. 

Дисбаланс системи був спровокований тим, що необмежене зростання потужностей вітрової та сонячної генерації призвів до того, що чверть всього електроенергетичного грошового кошика має розподілятись саме на користь альтернативщиків. При тому, що обсяги їхнього виробництва ледь дотягують до 8% всього обсягу виробленої в країні електрики. Сталося це завдяки реалізації державних програм з підтримки "зеленої" енергетики, коли для стимулювання галузі держава почала платити виробникам екоенергії за кожен кіловатт в кілька разів більше, аніж виробникам атомної, теплової чи гідроенергії.

Такий перерозподіл потоків зумовив приплив у галузь інвесторів, а сонячні та вітрові станції почали активно збільшуватись. Взяти участь у розподілі енергетичного пирога захотіли як українські можновладці та олігархи, так і бізнесмени середньої руки. І сталося так, що "зелений" ажіотаж спровокував бум будівництва станцій з виробництва електрики з енергії сонця та вітру.

Але тоді як в цивілізованому світі алтернативна енергетика є ефективним інструментом енергобезпеки, в Україні цей проце набув потворних форм і призвів до глибокої кризи. Станції з видобування зеленої енергії почали будуватись не за логікою потреби і балансу, а з урахуванням, в першу чергу, ефективності видобування грошових знаків. І коли в Європі будівництво потужностей сонячної та вітрової енергетики супроводжується будівництвом стабілізуючих хабів, які накопичують енергію, а потім видають в систему, в Україні ней процес набув хаотичного характеру.

Гонитва за швидкими прибутками зумовила щільну забудову південних сонячних регіонів України, де електрики й так вистачає, генеруючими потужностями. Тоді як аби забезпечити електрикою дефіцитну північ, доводиться "качати" енергію. Що також потребує значних витрат.

Але найбільшою проблемою "зеленого" буму стало те, що потужності "зеленої" енергетики вже на сьогодні значно перевищують потенційну спроможність енергосистеми "переварити" нестабільну електрику альтернативщиків.

Українська енергетична система, за даними державного "Укренерго", без негативних наслідків могла б прийняти електрику від "зелених" станцій, чия сукупна потужність не перевищує 3 тисяч мегаватт. Але ажіотаж був настільки великим, що те ж саме "Укренерго" погодило дозволів на спорядження станцій потужністю 17 тисяч мегаватт. З них нині вже запущено і працює потужностей на 6 тисяч мегаватт. Тобто вдвічі більше, аніж система здатна безпроблемно засвоїти.

"Косметичний" закон

Несистемність державного підходу і жадібність учасників ринку призвела до технічного і фінансового розриву. Аби задовольнити "хотєлки" альтернативщиків, держава вдалася до скорочення атомної генерації, чия енергія, нагадаємо, коштує менше 60 коп/кВт. А це, у свою чергу, знизило і заробітки самої держави, яка виявилася неспроможною погасити ті шалені зелені тарифи, щодо яких вона взяла на себе зобов'язання.

І навіть за цих умов, коли перспектива "блекауту" постає у повний зріст, влада виявляється здатною лише на косметичні зміни, які є явно недостатні і неспроможні вирівняти систему. Але в той же час консервують вже створену систему, коли підприємства того ж Ахметова, Хорошковського, Льовочкіної та інших "енергобаронів", продовжать отримувати надприбутки за рахунок державної "атомки" і, врешті решт, кінцевого споживача.

Отже проект №3658 про підтримку альтернативних виробників енергії, який є головним у сьогоднішній програмі позачергового засідання Верховної Ради, передбачає певні заходи з наведення ладу у "зеленій" енергетиці.

Так, головною новацією є запровадження аукціонів, за допомогою яких держава контролюватиме обсяги потужностей, що запускатимуться у систему. Тобто інвесторам, які намагатимуться запустити виробництво, доведеться враховувати потреби і спроможності енергосистеми. Але зауважимо, що це стосується лише потужностей, які будуть запущені після набрання сили цим законом.

Всі, хто встиг побудуватись і ввести у експлуатацію свої сонячні станції до цього, зможе як і раніше отримувати від держави компенсацію за "зеленим тарифом". А цей тариф на сьогодні є найбільшим у світі і сягає у максимумі майже п'яти грн/кВт. Тоді як, нагадаємо, найдешевший, атомний, кіловатт, потрапляє на ринок по ціні менше 60 копійок. А для споживачів він обходиться в суму від 90 коп. 

Іншим аспектом законопроекту, який нібито мав би виправити дисбаланс у розподілі грошей енергоринку, мало стати пониження того самого горезвісного "зеленого тарифу". Але лобі зелених енергетиків виявилося настілки потужним, що пониження буде суто косметичним - на рівні приблизно 15% для вже працюючої генерації. Суттєво це не вплине ані на ситуацію в енергосистемі, ані на прибутки генеруючих компаній. Більше того, за законом держава бере на себе гарантії зробити умови та тарифи для альтернативної енергетики незмінними як мінімум на кілька років.

Хто заплатить за "зеленку"

По суті єдиним умовно відчутним практичним наслідком сьогоднішнього закону стане саме це 15-відсоткове пониження "зеленого тарифу". Але на загальному фоні енергетичної платіжної кризи це буде надто непомітним антикризовим заходом. І владі не уникнути застосування інших способів заткнути дірки в енергетичному платіжному балансі

Тож логічним наслідком буде банальне збільшення вартості електрики для споживачів. Йдеться як про домогосподарства, так і про промислові підприємства.

І перший крок, у вигляді зростання вартості транспортування електроенергії на 54%, вже зроблено. Але це - лише пробний шар. Восени, за прогнозами експертів, зростання вартості транспортування електрики може збільшитися не у півтора рази, а в кілька разів. І це суттєво додасть у ціні кіловатта.

Також в планах на найближчий час - скасування пільгового тарифу для пересічних громадян, які мають змогу сьогодні за перші 100 кіловатт спожитої енергії платити по 90 копійок.  Таким чином вартість зросте до 1,68 за кіловатт - незалежно від кількості спожитої електрики. Також 90 копійок можуть переглянути і для тих споживачів, хто користується електроопаленням, і привести його до рівня 1,68 грн. - незалежно від сезону та кількості спожитих кіловатт.

"Прикрутять" і великих споживачів, яких мають намір позбавити так званого "нічного тарифу", коли енергія в нічні години коштує вдвічі дешевше і дозволяє заощаджувати при виробництві мало не половину.

Тож виходить, що проблему енергосистеми, яка поринула у кризу, будуть вирішувати традиційним українським способом - залазячи до кишені простого споживача. Який, у кінцевому рахунку, і оплачуватиме "свято життя" зелених енергетиків.

Читайте також: Підвищення тарифів на світло: Як звичайні українці рятуватимуть енергетику від банкрутства