ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Округ №184: Північна Херсонщина – територія виборців із характером

Найбільш непередбачувані результати виборів на Херсонщині були у Новокаховському виборчому окрузі

Depo.Влада
15 жовтня 2018 19:00
ФОТО: depo.ua

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №184.

Центр: місто Нова Каховка

Опис меж: місто Нова Каховка з населеними пунктами Новокаховської міської ради, Бериславський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Високопільський, Горностаївський, Нововоронцовський райони

Місцезнаходження ОВК – КП "Міський кінотеатр Юність".

Поштова адреса ОВК – 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 23.

Кількість виборчих дільниць 191.

Орієнтовна кількість виборців – 173 146.

Округ №184 є найбільш північним на Херсонщині. Розташований на обох берегах Дніпра, один з найбільших у країні за територією: за розмірами приблизно дорівнює половині такої країни, як Чорногорія. Це робить проведення виборчої кампанії на цьому окрузі технічно досить складним.

184-ий включає 50-тисячне місто обласного підпорядкування Нову Каховку і аж шість районів області. Молоде місто будувалося у 50-ті роки 20 століття як містечко гідробудівників одночасно зі спорудженням Каховської гідроелектростанції. Тому жителів сюди завозили з різних регіонів екс-СРСР, що певним чином визначило строкатість електоральної карти округу.

Загалом Херсонську область вважають специфічним регіоном з точки зору симпатій виборців. Довгий час перебувала у "червоному поясі", а потім змінила свої вподобання на строкату структуру без домінуючого кольору. 2004-го в області були як прорегіональні райони, так і помаранчеві, а наступні вибори демонстрували низькі результати партії влади. Фактично Херсонщина складається з анклавів прихильників КПУ, "Опоблоку" та провладних партій і традиційно дає шанс кандидатам усього спектру – від лівих до націоналістів і від влади до опозиції.

Містоутворюючим підприємством залишається Каховська ГЕС. Також працюють електромашинобудівний завод "Південелектромаш", "Укргідромех", "Завод крупних електричних машин", "Дім марочних коньяків "Таврія" тощо. Нова Каховка – регіональний торговельний центр, що обслуговує дев'ять сусідніх районів. Місто відоме міжнародними виставками ("Таврійський ярмарок"), економічними форумами.

Натомість включені до округу райони – суто аграрні. В окремих селах компактно мешкають національні меншини – болгари, німці, шведи, ассирійці та інші. Уподобання виборців загалом стандартні для Півдня України. Втім, браком патріотизму місцевим мешканцям не дорікнеш. У вересні 2014 року з огляду на можливість вторгнення російської армії з Криму мешканці Нової Каховки вирили 3 кілометри окопів для оборонних споруд на підступах до міста.

1990 року нардепом 1-го скликання від Новокаховського виборчого округу №396 став класичний взірець радянського депутата – токар Каховського заводу електрозварювального устаткування Петро Лебедик. Виходець з родини робітників, 1990-го він здав партквиток Компартії. У 2-му турі виборів переміг п'ятьох конкурентів. Після завершення каденції великою політикою не займався.

Парламентські вибори 1994 року по Новокаховському округу №398 принесли перемогу шкільному вчителю з Каховки Анатолію Безуглому – висуванцю Компартії, який потім став членом Прогресивної соціалістичної партії України Наталії Вітренко. Друга його спроба балотуватися по цьому округу за чотири роки принесла йому 10 місце.

Парламентські вибори 2002 року по одномандатному округу №185 вдруге поспіль принесли перемогу "варягові" – корінному киянину, чинному на той час нардепові від цього ж округу Володимиру Фіалковському. Того року мешканці північної Херсонщини проявили характер і дали гарбуза члену Партії регіонів, донецькому бізнесмену Олександру Тісленку – який, писали місцеві ЗМІ, сильно витратився на вибори. Більше в політику Тісленко не грався – тільки бізнес, причому бізнес успішний. Саме його компанія "Альтком" будувала стадіон у Львові до футбольного Євро-2012.

"Пролетіли" над округом і голова Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Кабінеті Міністрів України Валерій Омельчук (представник тодішньої партії влади – НДП), комуніст Клімов і ще 13 кандидатів. А переможець після виборів обрав фракцію "Наша Україна". Очолював Херсонську обласну організацію Народного союзу "Наша Україна". 2004 року був довіреною особою кандидата в президенти Віктора Ющенка на виборах по округу №187. Помер 2011 року у віці 46 років.

Фіалковський уперше виграв вибори на цьому окрузі 1998 року. Виборці віддали йому перевагу перед земляком – комуністом, керівником аграрного господарства "Ольгівське" Володимиром Аверчевим.

На виборах 2012-го і позачергових виборах 2014-го на окрузі конкурували дві особи – Іван Вінник та Микола Дмитрук. У 2014-му депутатом став перший. Вінник представляв "Блок Петра Порошенка". Виходець з Нової Каховки, бізнесмен, засновник і гендиректор ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" Іван Вінник переміг із результатом 18,13% голосів. 12,93% і друге місце отримав самовисуванець з Херсона, колишній "регіонал" Микола Дмитрук. Третьою стала заступник директора ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" Ганна Горкун.

Участь у кампанії взяли 15 кандидатів, серед яких був однофамілець переможця – Володимир Вінник: цей самовисуванець "відкусив" 3,52%, завадивши "справжньому" Віннику отримати більш упевнену перемогу. У парламенті він зайняв посаду секретаря комітету з питань національної безпеки і оборони.

Його депутатство супроводжується різного роду скандалами. Найбільшого резонансу набула історія довкола боргів створеного Вінником підприємства з випуску будматеріалів. Банки – кредитори через суди вимагають від нього повернути 350 млн грн. 2016-го, як повідомляв depo.ua, нардепу навіть заборонили виїзд з країни. У вересні цього року Вінник на одному з телеканалів заявив, що обмеження щодо його виїзду за кордон скасовані.

А от Дмитрук, програвши вибори, не сидить склавши руки. Працює переважно у сільських районах. Останнім часом екс-"регіонала" впіймали на тісному спілкуванні з командою Юлії Тимошенко. Він засвітився на форумі "Новий курс", який у червні відбувся у Києві. На окрузі подейкують, що колишній нардеп від ПР 2019 року зібрався до парламенту по округу №184 від ВО "Батькіщина".

В 2012-му Дмитрук обійшов Вінника лише на 22 голоси. Тоді переможець представляв Партію регіонів. Інтрига зберігалася до останнього дня. Але позиції "регіоналів" порушити було практично неможливо. Дмитрук мав серйозну підтримку місцевої влади: на білбордах і рекламних розтяжках поруч з ним фігурували міські й селищні голови населених пунктів, на території яких розміщувалася реклама. Дмитрук ремонтував, будував. Не відставав і Вінник. Та все ж поступився. Цей результат підтвердив оцінку 184-го округу, як чи не найбільш опозиційного в області.

Тоді на новокаховському окрузі з-поміж інших 9 кандидатів балотувався досить відомий політик Володимир Стретович, який посів 5 місце. Колишній Новокаховський міський голова, екс-очільник Херсонської обласної державної адміністрації часів президента Ющенка Борис Сіленков узагалі став шостим, хоча саме його вважали головним опонентом "регіонала". І це ще прийнятний результат: за два роки Сіленков посяде на цьому окрузі передостаннє місце.

А переможець виборів-2012 Дмитрук увійшов до фракції Партії регіонів. У числі 136 депутатів ВР звернувся до польського сейму з листом щодо визнання подій на Волині 1943 року геноцидом поляків. Голосував за скандальні "закони 16 січня". Після Майдану вийшов із фракції "регіоналів" і зараз позиціонує себе як незалежний діяч.

Партійні симпатії виборців округу також еволюціонували. На тлі 29,47% комуністів за підсумками кампанії-1998 успіхом виглядає 5,1% Народного Руху України, який подолав виборчий бар'єр на цьому окрузі. За чотири роки результат комуністів практично не змінився. Але другим став Блок Віктора Ющенка. На парламентських виборах-2006 і 2007 рр. до округу №186 було приєднано місто Каховку, натомість частина районів півночі області відійшли до іншого, Бериславського округу. Результат такої нарізки став помітним відразу. 2006-го "регіонали" набрали на Новокаховському окрузі понад 41 відсоток голосів, наступні учасники, БЮТ – 10,80, "Наша Україна" - 10,50. Не побачили виборці альтернативи і наступного року – дали "регіоналам" 47,42%, БЮТ – 18,32, комуністам – 9,32%. А от на "сільському" 185-му Бериславському окрузі "регіонали" отримували менше голосів, і тогочасні демократи – помітно більше.

У 2012-му році від округу №184 від'єднали Каховку і повернули сільські території. Результат не забарився: "регіонали" отримали вже не половину, а третину голосів. Понад 23% було за "Батьківщиною". У Раду пройшли й комуністи, й УДАР Кличка. Більше того – ледь не дотягнула до проходження "Свобода" (4,46%).

2014 року загальна картина електоральних симпатій на окрузі вийшла теж строкатою. Бар'єр здолали аж 8 партій і блоків – від БПП з "Народним Фронтом" до "Опоблоку", "Самопомочі" і партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна". Тож виборець на Новокаховському окрузі у своїх симпатіях на сьогодні нестабільний. Під час виборчої кампанії-2019 за голоси мешканців північної Херсонщини вестиметься серйозна боротьба з рівними шансами між протилежними політичними силами.

Довідка: На виборах глави держави 1999 року округ з центром у Новій Каховці мав номер 187. 2004 року центр округу №187 був перенесений у місто Берислав. Межі Бериславського округу співпадали з нинішніми межами округу Новокаховського.

2010 і 2014 рр. виборчий округ мав №186 і включав Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський, Нововоронцовський райони та місто Нова Каховка (з населеними пунктами Новокаховської міської ради).

Парламентська виборча кампанія-1998 принесла округу номер 187. При цьому два з шести сільських районів, які зараз входять до його складу, належали до округу №185 з центром у селищі Іванівка.

2002 року під час парламентських виборів округ існував у тих самих межах, що й нині, і мав номер 185. На парламентських виборах 2006 і 2007 рр. нинішня територія 184 округу була включена до двох округів – 185-го з центром у Бериславі і 186-го з ОВК у Новій Каховці (сюди входило ще й місто Каховка).

2012 і 2014 рр. межі 184-го округу не змінювалися.

На президентських виборах 1999 року лідер комуністів Петро Симоненко здолав Леоніда Кучму і в першому, і в другому турі голосування (у другому турі – 54,78 проти 39,79%). Показовим щодо зміни симпатій місцевого виборця є 2004 рік, коли перевага Віктора Януковича над Віктором Ющенком була далеко не такою значною, як на багатьох округах Півдня України: 48,47% проти 46,66% відповідно у "третьому турі". А у двох попередніх турах ці кандидати йшли ніздря в ніздрю. Далася взнаки чергове приєднання до округу районів Північної Херсонщини. І хоч 2010-го Янукович переміг з великим запасом, та Юлії Тимошенко виборці округу віддали понад третину своїх голосів (59,68 проти 34.12 відсотків у другому турі голосування). Чотири роки потому не дав виборцям засумніватися у своїй безальтернативності вже Петро Порошенко – 47,74% проти 13,57% у Юлії Тимошенко.

Парламентські вибори

1998 рік (округ №187)

Володимир Фіалковський – 25,59%

Володимир Аверчев – 23,64%

2002 рік (округ №185)

Володимир Фіалковський – 26,57%

Олександр Тісленко – 19,37%

2012 рік

Микола Дмитрук – 19,98%

Іван Вінник – 19,96%

2014 рік

Іван Вінник – 18,13%

Микола Дмитрук – 12,93%

Партії-лідери парламентських виборів

1998 рік (округ №187)

Комуністична партія України 29.47%

Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" 9.08%

Партія Зелених України 8.25%

Прогресивна соціалістична партія України 7.24%

Всеукраїнське об'єднання "Громада" 6.78%

Народний Рух України 5.10%

2002 рік (округ №185)

Комуністична партія України 30.14%

"Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" 14.49%

Соціалістична партія України 10.59%

Соціал-демократична партія України (об'єднана) 7.47%

Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" 5.67%

Виборчий блок політичних партій "Блок Наталії Вітренко" 4.33%

"Жінки за майбутнє" 4.14%

2006 рік (округ №186)

Партія регіонів 41.62%

"Блок Юлії Тимошенко" 10.80%

Блок "НАША УКРАЇНА" 10.50%

Комуністична партія України 6.57%

Соціалістична партія України 5.56 %

Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" 4.37%

"Народний блок Литвина" 3.89%

Партія "Віче" 3.05%

2007 рік (округ №186)

Партія регіонів 47.42%

"Блок Юлії Тимошенко" 18.32%

Комуністична партія України 9.32%

Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" 9.29%

"Блок Литвина" 3.60%

2012 рік

Партія регіонів 29.93%

Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" 23.81%

Комуністична партія України 23.25%

Політична партія "УДАР Віталія Кличка" 11.43%

2014 рік

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" 20.69%

Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" 17.82%

Радикальна Партія Олега Ляшка 10.32%

Політична партія "Опозиційний блок" 10.20%

Комуністична партія України 8.44%

політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" 6.16%

Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" 5.54%

Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" 5.45%

Президентські вибори

1999 рік (округ №187)

Петро Симоненко (54,78%)

Леонід Кучма (39,79%)

2004 рік (округ №187)

Віктор Янукович – 48,47%

Віктор Ющенко – 46,66%

2010 рік (округ №186)

Віктор Янукович – 59,68%

Юлія Тимошенко – 34,12%

2014 рік (округ №186)

Петро Порошенко – 47,74%

Юлія Тимошенко – 13,57%

Більше новин політики читайте на Depo.Влада