Обмін Сенцова і США: Чи може Путін вивести Україну з переговорів

На 139-й день голодування Олега Сенцова російські тюремники опублікували фото українського політв'язня, розповіли, що його вивозили в лікарню і коригували лікування.

Трохи згодом російська "Новая газета" видала сенсацію - Олега Сенцова можуть обміняти на трьох ув'язнених в США росіян, серед яких "бізнесмен" Бут, "пілот" Ярошенко і "студентка" Бутіна. І говорити Москва буде напряму з Вашингтоном, без України.

Новина "Нової" розлетілася українськими та російськими ЗМІ. Втім, у цій інформації є кілька моментів, завдяки яким її можна помножити на нуль, або ж принаймні зробити певні висновки.

1). На кого за даними російської "Нової газети" можуть обміняти Сенцова. Ярошенко був затриманий в Ліберії і екстрадований до США в 2010 році, де йому пред'явили звинувачення в контрабанді наркотиків і засудили до 20 років в'язниці.
Так званий бізнесмен Віктор Бут за запитом Вашингтона був затриманий в 2008 році в Таїланді, в 2012 році його засудили до 25 років в'язниці за торгівлю зброєю та підтримку терористичних груп. "Студентка" Марія Бутіна була арештована в США 18 липня 2018 року по підозрою в роботі в якості іноземного агента без необхідної реєстрації, змові з метою роботи на іноземну державу і спробах розвивати зв'язки з особами в США і проникати в організації, що мають вплив на американську політику. На Росії всі обвинувачення спростовують.

2). "Новая газета" на Росії вважається опозиційним і незалежним ЗМІ. Втім, російська система побудована так, що всі незалежні в ній або в могилах, як Немцов, або ж вже далеко не незалежні. Сенсацію про Сенцова видав Павло Канигін - відомий кореспондент, який витягує з підземелля теми обміну полоненими немов випадково, тоді, коли росіянам необхідно щось вкинути. Так було, коли в "Л-ДНР" анонсували обмін полоненими з Україною. Окремо він висвітлював тематику Александрова та Єрофеєва, Савченко. Ну і саме Канигін приділяв особливу увагу російському розвіднику Агеєву, який попався на Донбасі. До нього приїздила мама, він з нею говорив, і саме вона через "Новую газету" просила звільнення сина у Порошенка - мильна опера розкручувалася Канигіним. Простіше кажучи, Канигін - це прекрасний екземпляр російської журналістики по набиванню ціни у питаннях обміну полоненими. А додавши сюди те, що "Новая" вже "шкварилася" із фейком про Сенцова, який "вилетів до Києва", про що строчила журналістка "газетки" Вікторія Івлєва, то говорити про якусь "об'єктивність" російського ЗМІ, котра неможлива апріорі, досить складно.

3). Єдине пояснення інформації "Нової газети" про Сенцова - свідомий необхідний вкид, який потрібен як Росії, так і переговірнику від України з Путіним - пану Медведчуку. У публікації "Нової" він, між іншим, фігурує. Канигін зазначає, що за словами Медведчука у Росії є "власні рахунки із США" стосовно Бута і Ярошенка. Представника України в гуманітраній групі у Мінську Ірини Геращенко якось у його матеріалі немає. "Конкурентка" ж Медведчука у процесах обміну... Зате є позиція адвоката Сенцова пана Дінзе, який вважає озвучену конфігурацію обміну "робочою", але він про неї нічого не знає. Як і Марія Захарова з російського МЗС. Правозахисник Чаплига, який працював у офісі українського омбудсмена вважає, що обмін "теоретично можливий". А от в Amnesty International кажуть, що у правозахисників виникнуть питання. Бо Сенцова посадили за надуманими звинуваченнями, а проти росіян є конкретні докази.

4). Прямому діалогу Москви із Вашингтоном щодо обміну Сенцова є прецедент. Тут треба нагадати історію звільнення кримьских татар Чийгоза та Умерова, яких передали Туреччині, а ті вже повернули людей Україні. Як і Сенцов вони не просили в Путіна помилування. От тільки потрібно розуміти, що в історії із США Росія хоче продемонструвати відсутність України як суб'єкта переговорів. Така відповідь можлива у розрізі небажання України йти на будь-які поступки і сідати за стіл переговорів з представниками "Л-ДНР" по Донбасу, чого вже четвертий рік Росія, на щастя, не може добитися від нашої влади, навіть зусиллями кума Путіна Медведчука. Причиною залученості США може слугувати телефонна розмова глав зовнішньополітичних відомств США та Росії Майка Помпео і Сергія Лаврова. Наприкінці серпня Помпео закликав росіян звільнити Сенцова, а Лавров натякав йому на "незаконне утримання" Ярошенка, Бута і Бутіної.

5). Найцікавіше, що інформація "Нової" цілком збігається логічно з позицією Москви. По-перше, їм потрібне додаткове вікно для діалогу із США. По-друге, їм необхідно вкотре "помножити на нуль" українську владу і показати, що ми - "американська колонія". По-третє, вони здогадуються, що із ідею з обміном нічого не вийде. Бо сама вона не надто логічна. США навряд чи піде на обмін трьох на одного. Тим більше, що Сенцов - це український незаконно засуджений громадянин. В теорії, Україна може попросити США бути посередником у перемовинах. Втім, відпускати трьох росіян, проти яких є реальні докази в США в обмін на українського політв'язня - це взагалі непредметна розмова. Москва може зіграти у свою гру "авось повезет". Вона для них безпрограшна. Вони або отримають когось із "американських заручників", а швидше за все, США не підуть на подібну угоду і Сенцов буде далі сидіти. Його свобода є прямою загрозою Росії. Бо, на відміну від Савченко, Сенцова не вдалося зламати. Така сильна людина на свободі, ще й режисер, це потужна антиросійська зброя, яка мистецтвом і власним прикладом може вилікувати "ватні" мізки багатьох заражених хворобою "русского міра" жителів України. А якщо США не йде на угоду - у світі окремий негатив по Сенцову перекинеться і на них. Мовляв, "ви ж теж прагнули його звільнення - чому тоді не дієте?".

6). Щодо Сенцова - акції на його підтримку, включно із європейськими, американськими дипломатами, та українцями дуже підняли "вартість" цього політв'язня. В України, на жаль, нема рівноцінних для обміну росіян. Тому Сенцов у руках Москви стає своєрідним проектом, який спробують використати в інтересах Кремля, в тому числі, і в Україні. У нас кум Путіна Медведчук у ЗМІ обіцяв його повернення. Він же особисто повернувся у політику з потужними медійними ресурсами, які працюють на відбілювання його іміджу. І Сенцов на свободі потрібен Медведчуку. Втім, для його звільнення він, очевидно, має щось зробити в інтересах Москви у Києві, вплинути на політичну ситуацію. Враховуючи інформацію "Нової", Москва подає сигнали, що про Сенцова цілком можна буде говорити із США без України. Мовляв, "поїзд потроху йде". Тут потрібно розуміти, що єдина можливість для Києва повернути Сенцова - це піти на суттєві політичні поступки Москві, які давно вже вийшли за рамки переговорів суто щодо політв'язнів. Або ж "зловити" рівноцінну заміну. Меседж про США так само демонструє, що Москва не хоче говорити з чинною українською владою. Але і остаточно позбуватися Києва у Кремлі навряд чи стануть - занадто в них великий інтерес до нашої країни. Тому з Медведчуком все одно говоритимуть, а він цілком можливо, закидатиме меседжі про "погану владу", через яку ми перестали "впливати на переговори" щодо політв'язня. Владу, "яку потрібно терміново міняти".

У Сенцова ж своя власна боротьба. Головна її мета - не зламатися у боротьбі з російським режимом. Сильна людина, котра стала заручником і політичним інструментом.