"Нульові" депутати: Як на виборах перемогли люди, за яких ніхто не проголосував

Чому так сталося, Depo.ua поцікавився у генерального директора Комітету виборців України Олексія Кошеля.

Фото: УНІАН

На його думку, щоб зрозуміти причину, слід дивитися на норми Виборчого кодексу, які передбачають: щоб рухатися в партійному списку на виборах, кандидат у депутати має подолати бар’єр у вигляді 25-відсоткової виборчої квоти.

- Чому і як ця норма з’явилася у Виборчому кодексі?

- У попередній редакції ВК квота була значно нижчою: 5%, але під час перегляду кодексу народні депутати різко підвищили цей бар’єр. В результаті наша виборча система начебто відкритих списків почала нагадувати свою протилежність – систему закритих списків. Партіям, зокрема їхнім місцевим організаціям, зручно ставити на перші місця в списках осіб, яким партія чимось завдячує. Це можуть бути спонсори партії чи її організації в регіоні, представники спонсорів, наближені до партійного керівництва особи, родичі тощо. Якщо партія має значний рейтинг, то поставити кандидата на перші місця – це практично дати гарантію його потрапляння до потрібної місцевої ради.

Уявімо, як можна змоделювати маніпуляцію при формуванні місцевого виборчого списку. На чільні місця партія ставить якихось одіозних осіб із сумнівною репутацією. А далі, на 5-7, скажімо, місця партійна організація ставить людей із прозорими та зрозумілими біографіями. Вони "витягують" загальну репутацію партійного списку, але водночас розтягують між собою голоси, і ніхто з них не долає виборчу квоту.

Зараз ми побачили, як ця  система працює на практиці. З одного боку, маємо сім десятків депутатів, які отримали нуль голосів, але здобули мандат. Та це лише верхівка айсберга: є десятки тисяч депутатів різних місцевих рад, які здобулися лише на символічну кількість голосів, - і теж працюватимуть у радах.

Стався великий обман українських виборців: людям обіцяли запровадити пропорційні вибори з відкритими списками, а зробили ці списки закритими

- Чи є такі приклади загальною практикою, спільною для багатьох локальних виборчих кампаній на цих виборах?

- Так, за чинної виборчої системи типовою є ситуація, коли кандидати, що перебувають далі у виборчому списку, загалом отримують більше голосів, аніж перші місця, та вони розтягують голоси та не потрапляють до місцевих рад як такі, що не подолали зависокий бар’єр виборчої квоти. Іншими словами, стався великий обман українських виборців: людям обіцяли запровадити пропорційні вибори з відкритими списками, а зробили ці списки закритими.

- Коли саме це відбулося і чиїми руками це було зроблено?

- Влітку цього року, коли парламент переглянув Виборчий кодекс і встановив саме 25-відсотковий бар’єр виборчої квоти. Така норма стала компромісною для присутніх у Верховній Раді партій. Але політична відповідальність має бути покладена на представників монобільшості – партії "Слуга народу". На момент ухвалення такого рішення вони мали можливості своїми силами забезпечити результативне голосування за Виборчий кодекс із більш прозорими правилами обрання до місцевих рад.

- Чи лише про цю претензію до головного виборчого закону можна говорити на матеріалі, який дали останні вибори?

- Є ціла низка інших проблемних моментів. Нагадаю, Виборчий кодекс Рада ухвалила восени 2019 року, після чого його місяцями доопрацьовували в робочих групах. В результаті в документ були внесені суттєві зміни. Відповідальність за які, повторю, несе провідна політична сила цього парламентського скликання, яка займалася розробкою цього кодексу та не врахувала низки суттєвих рекомендацій експертів.

Потрібно ліквідувати схему "виборчого туризму", яка на цих виборах процвітала і чинила вплив на результати волевиявлення. Громадяни могли на власний розсуд змінювати виборчу адресу, що призвело до масштабної корупції

- Про які рекомендації йдеться?

- Є ключові речі, які мають бути змінені. Крім відсотку виборчої квоти, це обмеження впливу політичної реклами, засилля "сірих" і "чорних" грошей на виборах. Потрібно ліквідувати схему "виборчого туризму", яка на цих виборах процвітала і чинила вплив на результати волевиявлення. Громадяни могли на власний розсуд змінювати виборчу адресу, що призвело до масштабної корупції. Експерти КВУ шляхом аналізу реєстру виборців виявили щонайменше 20 громад, де аномально зросла кількість виборців перед голосуванням, і це мало суттєвий вплив на підсумок кампанії.

Необхідно реформувати механізм реєстрації громадян. Цього року, прикриваючись правами трудових мігрантів і переміщених осіб, парламент прийняв абсурдну норму – зараз будь-який громадянин може проголосувати в будь-якій громаді. Це ламає самі засади місцевого самоврядування. Необхідно дати право внутрішнім переселенцям, трудовим мігрантам безперешкодно отримувати реєстрацію і ставати повноцінними членами саме громад, у яких вони реально мешкають. І саме там вони повинні голосувати. Ця проблема виходить за межі лише Виборчого кодексу.

- Чи готовий парламент розглядати такі зміни?

- Зараз представники монобільшості вже анонсували, що в січні 2021 року почнеться черговий етап роботи над Виборчим кодексом. І дуже важливо, щоб ішлося не про косметичні зміни, а про повноцінну виборчу реформу чи виправлення помилок.

- Жовтневі вибори показали всі недоліки нинішньої версії Виборчого кодексу і показали, для чого окремі партії наполягали на зміні норм цього документу. Скажімо, найбільше нових депутатів з нульовим показником підтримки здобула на Донбасі "Опозиційна платформа – За життя". Недарма ж нардепи від ОПЗЖ при розгляді кодексу в парламенті пропонували зробити квоту взагалі 50%...

- Я б не зводив проблему до бонусів для лише однієї політсили. Таких депутатів має ціла група прохідних партій. Іще більшою виявилася кількість осіб, які отримали значно менше голосів, ніж інші кандидати у цьому ж списку, але виграли вибори.

Зараз будь-який громадянин може проголосувати в будь-якій громаді. Це ламає самі засади місцевого самоврядування

- І що тепер робити з депутатами, перемога яких не спирається на підтримку виборців? Чи існує реально діючий механізм їхнього відкликання?

- Жодним чином не може проводитися ревізія результатів виборів за цим критерієм. Проблема була закладена законодавцем, а люди скористалися ситуацією і перемогли чесно, принаймні – не порушивши вимог Виборчого кодексу.

Це питання, на яке повинні відповісти народні депутати. Ми пропонуємо провести повну ревізію виборчого законодавства, яка повинна ліквідувати розглянуту напівкорупційну схему обрання депутатом.

Коли фракція "Слуга народу" та їхні колеги в Раді ухвалювали нинішній варіант Виборчого кодексу, вони керувалися вето президента Зеленського на попередній такий документ, прийнятий парламентом наприкінці минулого скликання. Але ключові речі враховані не були. Хай тепер самі й виправляють свої помилки.

Читайте також - Місія - очолити облради: Як "слуги" досі намагаються перемогти на місцевих виборах