Новий план Медведчука почне втілювати Кравчук

Цікаво, коли цю ідею підтримає Тимошенко і низка інших борців з нинішнім режимом.

Почнемо з простого – ця заява першого президента була підготована приблизно місяць тому, коли Путін зробив свою заяву, що він виходить з Нормандського формату. Це була довготривала багатоходова комбінація. Зауважте, заява Кравчука чомусь, дивним чином співпала з повторенням заяви Путіна – президент Росії повторив, що не повернеться до Нормандського формату, а Кравчук почав говорити про двосторонні переговори без посередників.

Треба одразу зазначити – теза про двосторонні переговори обов'язково знайде відгук серед багатьох українців і не лише "зрадофілів". Проте, як тільки ми на це погодимося – ми потрапляємо в пастку. Вести переговори з людиною, яка не хоче вести переговори, неможливо. А Путін не хотів і не хоче вести переговори. Його позиція незмінна – федералізм, особливий статус окупованих територій і перевибори.

Кравчук був президентом і він прекрасно розуміє – вийти один на один із сильнішим противником – це означає програти. Більше того – таким чином ми звільняємо наших союзників від будь-яких зобов'язань, і європейці будуть лише аплодувати такому повороту подій.

А тепер давайте спробуємо змоделювати ситуацію: Україна говорить Німеччині, Франції, Польщі і т.д. – не втручатеся в наші перерговори – ми все зробимо самі. Ми щось зможемо реально змінити? Ні, тому, що Путін не збирається вести переговори, він ставить ультиматуми.

Чого ми всі доб’ємося? По-перше, ми різко ослабимо себе на зовнішньому полі. А, по-друге, Порошенко втратить свій величезний козир – досі він є політиком, який балансує на грані війни і миру. Все що зараз відбувається на наших кордонах, з розгортанням різних угрупувань, навчаннями, перетворенням Криму на мілітаризовану зону і т.д. – це примушування України до капітуляції. Путін не хоче війни – його економіка валиться. Тому він прискорює процеси. І найелегантнішим виходом з нинішньої ситуації, для нього є і залишається переведення переговорів в формат один на один, бажано за ініціативою України.

Простіше кажучи план наступний. В країні розпочинається модерована дискусія – Європа нас зрадила треба послухати мудрого Кравчука. Паралельно нагнітається антивійськова істерія (торт кинутий в замміністра освіти з криками "гроші на освіту, а не на війну" – це передмова до осені). В парламенті всі кричать про зраду і розвал. А на вулицях спробують організувати тарифний Майдан.

Як результат, Путін може запропонувати устами Кравчука, Савченко чи когось іншого новий варіант "мирного" договору і почне вимагати двосторонніх переговорів в яких ми програємо, а ЄС полегшено зітхне, допоки Путін не почне експансію в Прибалтику.

Тому, перш ніж підтримувати Кравчука, давайте пам'ятати про троянського коня.