Екскурсії, фільми, концерти українською: Хто ігнорує мовний закон, і як розпізнати порушників

16 липня низка статей Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набула чинності. Вони стосуються сфер туризму, культури, книговидавництва, а також кіновиробництва та телебачення. Та чи справді нові норми почали втілювати у життя? І як у них розібратися?

Марія Гурська
Журналіст відділу «Життя»
Екскурсії, фільми, концерти українською:…
Фото: УНІАН

Depo.ua провів експеримент, перевіривши, чи дотримуються закону представники зазначених сфер. А також розпитав про особливості нового закону у юристів: Юлії Матковської, Олександра Цуркана та Віктора Мороза.

Туризм та екскурсії

Пункт 8 статті 23

"Мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Туристичне чи екскурсійне обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою"

Аби перевірити дотримання вимоги, йдемо у Google. Першим трапляється один з найбільших сервісів із надання екскурсійних послуг у столиці "Інтересний Київ". В очі впадає рубрика "Екскурсії українською" – так, ніби це окремий підрозділ для іноземців. 

скріншот

Здебільшого на порталі вказується мова проведення екскурсії – чи в основній частині анотації, чи в описі гіда: говорить він/вона лише українською або ж проводить екскурсії лише російською, і чи може проводити іншою іноземною мовою.

Наприклад,у рубриці "Для дітей та підлітків" з 28 представлених екскурсій 16 зазначені як такі, що проводяться російською мовою (або ж мова екскурсії не вказана, але мова гіда – лише російська). 10 – як такі, що можуть проводитися і російською, і українською. Лише одна екскурсія була доступна виключно українською, ще одна – українською, англійською та арабською.

Втім, можливо, інформація на сайті застаріла? Аби це з’ясувати, ми подзвонили до оператора "Інтересного Києва" під виглядом потенційних клієнтів, які цікавляться "Таємницями підземель Зеленого театру". Ця екскурсія – одна з небагатьох, які (як зазначено на сайті) проводяться лише українською. 

Відповіли, нам, до речі, російською (що вже порушує статтю 30 "мовного закону"). Ми поставили класичні питання — про дату екскурсії, час, вартість. А ще — про мову екскурсії. Операторка підтвердила: екскурсія україномовна. 

На питання, чи може гід на прохання перейти на російську мову нам відповідають ствердно. "Так, у Київ багато приїздить гостей з Казахстану, Молдови, Ізраїлю для яких російська — єдина зрозуміла мова. І якщо до нашого гіда, який проводить екскурсії українською, звертаються і просять перейти, бо гості і так далі — погоджуються абсолютно усі без жодних проблем", – каже оператор.

Задаємо ще одне питання: а якщо навпаки, просять перейти на українську? І ось тут – вже цікаво.

"Якщо екскурсія заявлена російською, то вона буде проводитися російською. На сайті всі екскурсії вже названі і описані українською, по закону. Але є екскурсії, які проводяться лише російською. І навіть, якщо будуть просити перейти з російської на українську, не перейдуть, а якщо з української на російську — можуть перейти", – відповіли нам у компанії. 

Ми також подзвонили до наступної компанії у видачі Google, яка пропонує виїзні екскурсії з Києва та ще кількох міст України: туроператора "Отдых на все 100". Цього разу з сімейним запитом: виїзна одноденна екскурсія зі столиці, двоє дорослих та двоє дітей, які, за легендою, не знають російської і не зможуть слухати гіда, який розмовлятиме цією мовою.

На питання якою мовою доступні екскурсії у компанії нам відповіли наступне:

"Це залежить від екскурсовода. Ми не можемо сказати завчасно. Чи перейдуть на вимогу на українську, потрібно буде на місці обговорювати з гідом". Також кажуть, що екскурсії проводяться обома мовами. Але радять вказати українську у побажаннях, що, однак, не гарантує отримання екскурсійних послуг державною мовою:

"І російською, і українською...Можна вказати в побажаннях, що ви хочете українською, і тоді буде більша вірогідність що мовою будуть проводити екскурсію...".

Загалом, ситуація зрозуміла. Але що робити на практиці, коли ви стикаєтеся із порушенням закону про мову, зокрема відмовою проводити екскурсію українською?

Юлія Матковська:

"У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою необхідно звернутися до представника відповідної компанії з проханням щодо обслуговування державною мовою. Якщо він відмовить, – звернутись до керівництва компанії або на гарячу лінію відповідного закладу.

У випадку повторної відмови, зафіксувати факт такої відмови, дані компанії й звернутися зі скаргою до Уповноваженого із захисту державної мови".

Олександр Цуркан:

"Якщо гід перейде на російську на прохання російськомовних українців, це вже порушення закону, за яке має бути адміністративна відповідальність. 

Також досить поширені ситуації, коли частина групи туристів - українці, а інша – іноземці. У такому випадку задля уникнення порушень закону екскурсія за загальним правилом проводиться українською, а для іноземних громадян може бути організовано синхронний переклад, залучено перекладача або іншого гіда, який володіє іноземною мовою. Та варто зауважити: законодавець не зазначив, як саме гіду перевіряти національну приналежність туристів".

Театри

Пункт 4 статті 23

"Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі супроводжуються перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб"

Цікаво, як ці вимоги виконують у традиційно російськомовних театрах?

Ми подзвонили до Театру російської драми, аби це з’ясувати.  Виявилось, що від 16 липня вони дають інформаційні буклети українською – кожному глядачеві видається у руки стислий переказ тої чи іншої вистави - лібрето. Вистави українською мовою також є у репертуарі – втім твори, в оригіналі написані російською, не перекладються.

"Ми знаємо про закон, подивилися на іноземних колег і вирішили, що можемо його виконати таким чином. Розглядалася можливість супроводу субтитрами українською, але від неї відмовились: вирішили, що це буде відволікати глядачів від гри акторів на сцені", – сказали нам при бронюванні квитка.

Щодо афіш та листівок, то вони, за словами працівниці театру вже давно українською мовою – з цим взагалі немає жодних проблем.

Тим часом у  Харківському театрі ляльок творів українською – меншість, більшість – російською. Для забезпечення законодавчих вимог тут обрали супровід субтитрами українською: він забезпечується завдяки двом екранам по боках від сцени.  

Але чи не є обмеження лібрето порушенням? На думку юристів – ні.

Олександр Цуркан:

"Закон не конкретизує у який ще "інший" спосіб може здійснюватися переклад державною мовою, а також відсутнє будь-яке підзаконне регулювання форми перекладу. З юридичної точки зору, цим супроводом можуть вважатися брошури/буклети, які видають при вході до театрів, стислий переклад вистави, опис дійових осіб, їхніх ролей, які теж можуть видаватися як лібрето. Сучасним підходом до виконання вимог закону може бути QR-код із гіперпосиланням на перекладену виставу або її основні частини.

Закон жодним чином не забороняє ставити вистави мовою оригіналу (у т.ч., наприклад, російських митців), проте зобов’язує адміністрацію театру здійснювати супровід показу вистави українською мовою. І лібрето з коротким описом вистави для цього достатньо".

Кіно та телебачення

Це, ймовірно, найбільш суперечливий пункт із усього списку, який вже встиг обрости кількома скандалами. Найгучніший з них стосується телеканалу 1+1, який заявив, що транслюватиме фільми та серіали мовою оригіналу (себто російською), а на українську переходитиме поступово, оскільки український дубляж нібито не до вподоби глядачам. На "плюсах" розповіли, що спершу почали транслювати фільми та серіали виключно українською, але глядачі цей крок начебто розкритикували.

Втім, порушення трапляються не тільки на цьому каналі. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на своїй офіційній сторінці оголосив про моніторинг 28 телерадіоорганізацій 16-17 липня і поділився наступними його результатами: 

  • На телеканалі "Інтер" зафіксовано 6 порушень (д/с "Слідство вели"; т/с "Речдок". Особливий випадок"; м/ф "Лисиця і заєць"; х/ф "Гостя з майбутнього"; х/ф "Шерлок Холмс і доктор Ватсон"; т/с "Таїсія");

  • "Україна" - 5 порушень (х/ф "Помилковий лист"; т/с "Німа"; х/ф "Незабута"; т/с "Втікачі"; т/с "Дім Надії");

  • "Мега" - 2 порушення (т/с "Містична Україна"; т/с "Секретні території");

  • "ICTV" - 2 порушення (т/с "Таємні двері"; т/с "На трьох");

  • "К1" та "НТН" - по одному порушенню.

За тиждень з моменту набуття чинності нових норм Уповноважений зазначав, що більшість телерадіоорганізацій чітко виконує закон, однак "в діяльності окремих телеканалів, як скажімо "Інтер" та "Україна", продовжують фіксуватися трансляції фільмів та серіалів недержавною мовою, що є порушенням вимог Закону".

Тим часом Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, а також Уповноважений із захисту державної мови деякий час не могли дійти згоди, хто саме має реагувати на порушення на телеканалах і перекидали "гярячу картоплю". Врешті Нацрада озвучила наступне:

  • закон доручає захист державної мови виключно Уповноваженому щодо захисту державної мови, тоді як регулятор з питань телебачення і радіомовлення в питаннях використання мови телерадіоорганізаціями повинен спиратися на свій профільний Закон Про телебачення і радіомовлення.

  • саме Уповноважений повинен контролювати виконання закону про мову. Відповідно, виявлення порушень і реагування на них лягає саме на Уповноваженого.

  • необхідно удосконалити законодавство, а також "нарешті взятися за розробку економічних важелів: від штрафів та, що найважливіше, — до системи державних грантів на створення україномовного контенту високої якості, державних преференцій для тих, хто виробляє цей продукт, до програми заходів, в яку будуть включені всі потужні гравці медіа та кіно — з вироблення цілої стратегії якості і цінностей в створенні україномовного ринку.

А що у законі?

Пункт 6 статті 23 

"Фільми, вироблені суб'єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України "Про кінематографію". У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення, реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Фільми, не визначені абзацом другим цієї частини, розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами".

То невже подібні витівки телеканалів можуть залишатися безкарними?

Юлія Матковська: 

"Мовою розповсюдження і демонстрування фільмів в Україні є державна мова, фільми, створені іноземною, дублюються або озвучуються державною (поряд з державною мовою фільми можуть містити аудіо супроводу іншими мовами).  Тобто всі фільми на телебаченні мають демонструватися українською мовою, іноземні фільми в кінотеатрах і в інтернеті  повинні мати доріжки з українським дубляжем"

Олександр Цуркан:

"Всі фільми, виготовлені українськими кіностудіями, які були оприлюднені до 16 липня 2021 року, можуть транслюватися без необхідності їх перекладу українською та додавання субтитрів (наприклад російськомовні серіали, які транслюються на телеканалі 1+1).

Фільми та серіали, виробниками яких є іноземні кіностудії, розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Аналізуючи онлайн-сервіси перегляду фільмів "Мегого" і "Нетфлікс", можна помітити, що в них з’явилася функція перегляду фільмів із субтитрами українською мовою.

Втім, варто зазначити, що набрання чинності положеннями Закону про використання державної мови у сфері кіно жодним чином не дотичне до використання мови у сфері телебачення та радіомовлення, що регулюється окремим Законом України "Про телебачення і радіомовлення", яким встановлено, що передачі та/або фільми (у тому числі ток-шоу/реаліті-шоу/ політичні дискусії), виконані державною мовою, мають становити не менше 75 відсотків загальної тривалості таких передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00".

Віктор Мороз:

"Згідно зі ст. 23 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", дійсно, фільми вироблені суб'єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні українською мовою.

Як бачимо, прив'язка до дати виробництва фільму тут відсутня, але наявне посилання на походження виробника (суб'єкти кінематографії України), а от іноземні фільми можуть демонструватися іноземною мовою ("мовою оригіналу"), для чого достатньо завчасно довести це до відома глядачів (письмового повідомлення на початку фільму буде достатньо). Крім того, цей же Закон дозволяє демонструвати фільми мовами корінних народів.  

Дійсно, спеціальним законом, норми якого мають перевагу в даному випадку є Закон України "Про телебачення і радіомовлення", який має своє специфічне регулювання мовного аспекту трансляції. Тож якщо глядач хоче поскаржитися юридично, то скаргу варто спрямовувати до Нацради з питань телебачення і радіомовлення, тут порушення Закону про телебачення є ключовим".

 

Виступи та шоу

Пункт 2 статті 23

"Мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Положення цієї частини не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм.

Супровід (конферанс) культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів в Україні здійснюється державною мовою. У разі якщо супровід (конферанс) здійснює особа, яка не володіє державною мовою, організатор забезпечує синхронний або послідовний переклад такого виступу державною мовою…"

А ось виступ російського гурту "Порнофільми" на фестивалі "Файне місто" від 30 липня цього року. Учасники гурту співають, а потім зі сцени розповідають, що їхні перші виступи були у місцях, де не було не те що й сцени, а і відгородок. І якщо закон не забороняє іншомовні пісні, то все, що поза ними вже може класифікуватися як конферанс. Слова артистів – явно не частина пісні чи фонограма, і по ідеї мали б супроводжуватися синхронним перекладом. Втім, ані перекладачів, ані екранів із субтитрами біля сцени не видно.

Те ж саме можна сказати і про російський гурт Wildways, звернення яких до глядачів  між піснями також не перекладалися.

Щоправда, основний референс у виконанні ведучих на фестивалі відбувався все ж українською.

Але не російськими гуртами єдиними. MONATIK між піснями зі сцени розповідав глядачам, які вони прекрасні та бажав їм здоров'я з урахуванням пандемії. Одначе – російською. Враховуючи, що це не було частиною виступу, це також можна вважати конферансом – це для нас підтвердив юрист Віктор Мороз.

"Це буде вважатися порушенням. Конферанс – це все, що не є частиною самого номеру. А от чи буде притягнення до відповідальності, залежить від того, чи буде це зафіксовано та подана відповідна скарга", – каже Віктор Мороз.

Афіші

 Пункт 3 статті 23

"Оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки виготовляються державною мовою. В оголошеннях, афішах, інших інформаційних матеріалах допускається використання інших мов поряд з державною мовою, при цьому текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою. Вимоги щодо розміру шрифту не є обов’язковими при написанні власних імен виконавців, назв колективів і творів, охоронюваних законом торговельних марок (знаків для товарів і послуг)"

афіші

Це, ймовірно, вимога, яка виконується найбільше – ми переглянули афіші найближчих виступів як російських, так і білоруських і російськомовних українських виконавців: не перекладені на афішах хіба що імена. Принаймні, в онлайні все виглядає відповідно до чинного законодавства. Якщо раптом у своєму місті помітите афішу російською – напишіть нам і ми доповнимо матеріал.

Книги

Пункт 2 статті 26

"Частка книжкових видань державною мовою у загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків..."

З цікавості щодо виконання цієї вимоги ми переглянули позиції в одній офлайн-книгарні "Буквоїд" та кількох онлайн-магазинах книжок.

У офлайні важко було отримати чіткі цифри: книги, навалені одна на одну перемішувалися як за тематикою, так і за мовою видання. На око – художньої літератури більше українською. А от нон-фікшну не додали: продавчиня у магазині визнала: "Не художньої, бізнес-літератури, мотиваційних книжок і психології у нас більше російською. Не все є у перекладі…".

І дійсно. Кілька запитаних книг були у наявності російською, але не українською мовою. Ті ж, які знайшлися, авторка цих строк понесла додому, картаючи себе за книгоманію.

З онлайн-магазинами все простіше.

Наприклад, сайт Bookling надає чіткі цифри щодо кількості найменувань книжок тією чи іншою мовою – достатньо встановити відповідний фільтр. Результати наступні: у категорії "Саморозвиток та бізнес" 438 найменувань – російською, 468 – англійською, 804 – українською. Художньої літератури більше: українською – 1466, російською – 770, іншими мовами, включно з англійською – 3381.

Та у цих цифрах немає порушення закону, адже Bookling позиціонує себе як магазин, що першочергово пропонує літературу для вивчення іноземних мов, а також художню та нон-фікшн літературу англійською, українською та іншими мовами світу.

На око, дотримано вимог у "Книгарні Є": точна кількість найменувань книжок українською чи російською у інтернет-магазині не вказується, втім у категорії "Книги іноземними мовами" російськомовні праці займають близько 400 сторінок. Книжки українською – явно превалюють. Лише у категоріях художньої та не художньої літератури цифра – майже 1000 сторінок.

З точки зору закону, перевіряти книгарні звичайному відвідувачу досить важко. Як саме Уповноважений буде відслідковувати дотримання книгарнями даного пункту закону, наразі невідомо – нам не вдалося із ним зв'язатися.

Що робити, якщо ви помітили порушення закону про мову? Покрокова інструкція

Пояснює Олександр Цуркан

  1. Зафіксувати акт порушення (наприклад аудіо та відеозапис);

  2. Встановити організацію (телеканал) для ідентифікації порушника та накладення на нього штрафу;

  3. За необхідності залучити свідків, які підтвердять факт порушення.

  4. Підготувати електронну або письмову скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови (до поліції можна звернутись у випадку якщо адміністрація вам заважає фіксувати акт порушення).

Після розгляду за перше порушення Уповноважений виносить попередження, про що складається відповідний акт. За друге порушення протягом року – постанову про накладення штрафу у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100-6800 грн).

Також принагідно нагадуємо, що з 16 липня 2022 року наберуть чинності положення статей 188-52 та 188-53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які встановлюють додаткову відповідальність за порушення Закону у театральній сфері, сфері  книговидання, культури, освіти, науки та тягнуть за собою штрафи від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 11900 грн).  Цей штраф може застосовуватися додатково до постанови Уповноваженого.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme