Нова проблема Тимошенко: Чим відомий підозрюваний у вбивстві екс-нардеп Шепелєв

Сьогодні стало відомо, що прокуратура оголосила підозру екс-нардепу за організацію вбивства полковника Єрохіна. За словами головного військового прокурора Анатолія Матіоса, підозрюваний - громадянин Ш.

Раніше, ще в лютому стало відомо про затримання одного з найбільш одіозних персонажів українського "сірого" політикуму – колишнього народного депутата від БЮТ і Партії регіонів Олександра Шепелєва, якого якраз і підозрювали у вбивстві Єрохіна. В червні суд продовжив арешт Шепелєву до серпня 2018-го.

За наявною інформацією, співробітники Служби безпеки України виявили у екс-нардепа "посвідчення", видане так званим "МДБ Донецької народної республіки" на ім'я підполковника Боруха Миколи Володимировича. Та в "Опоблоці" поспішили "вписатися" за Шепелєва. Зокрема, екс-представник Віктора Януковича в парламенті Юрій Мирошниченко заявив: у справі Шепелєва мають бути дотримані "презумпція невинуватості і неупередженості". Про те, яка може бути "неупередженість", якщо цей пан у 2014 році примудрився втекти з під-варти, коли перебував в київській лікарні, Мірошниченко чомусь промовчав.

Шепелєв давно відомий у середовищі банкірів як один з основних фінансових "схемщиків". Утім, у своїх аферах він дійшов і до відверто "мокрих" справ. Почнемо розповідь про нього здалеку. За даними ЗМІ, вітчимом екс-нардепа був Володимир Кузнєцов - перший начальник управління по боротьбі з організованою злочинністю Донецької області. Дружина Шепелєва Галина – донька відомого в радянські часи діяча споживкооперації Донецької області, а потім бізнесмена Михайла Фриденталя. Інша донька Фриденталя – дружина Олександра Рибака, сина екс-голови Верховної Ради часів Януковича.

Вочевидь, саме родинні зв'язки Шепелєва на Донбасі дали серйозний поштовх його кар'єрі. У 2006 і 2007 роках він був обраний депутатом за списком БЮТ. Однак у вересні 2010 року став "тушкою" і увійшов до фракції Партії регіонів. Щоправда, це не врятувало його від порушення кримінальних справ. За діяння, скоєні у часи перебування в команді Юлії Тимошенко. Такі дії попереднього режиму мотивувалися двома цілями. По-перше, тоді вся державна машина активно займалася пошуком компромату проти Тимошенко. І Шепелєв за родом своєї діяльності знав про її роботу чимало. По-друге, саме тоді, подейкують, за відмашкою старшого сина Януковича – Олександра – було ухвалене рішення послабити "Юру Єнакіївського" та його оточення.

Як би там не було, але у 2012 році ГПУ було відкрито справу щодо розкрадання коштів банку "Родовід" в розмірі 340 млн грн. Звинувачення ґрунтувалося на свідченнях тимчасового адміністратора фінустанови Сергія Щербини, який санкціонував виділення 300 млн грн за послуги юридичної фірми, і 40 млн – на ремонт орендованої у Шепелєва будівлі. До речі, в цій будівлі орендував офіс ще один одіозний персонаж – Юрій Іванющенко. Щербина визнав ці свої рішення злочинними і заявив, що прийняв їх під тиском Шепелєва, якому, за словами Щербини, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко надала неофіційний статус "куратора". При цьому жодних формальних повноважень Шепелєв не мав.

Ще одна справа стосувалася розкрадань 315 млн коштів рефінансування Національного банку – тут Шепелєв проходить по справі разом із колишнім "сімейним" банкіром Павлом Борульком - засновником банків "Національний стандарт", "Володимирський", "Європейський" та інших установ. Всі рішення приймав Борулько та посадові особи банків, проте слідство також вийшло і на слід Шепелєва.

У січні 2013 року з'явилося набагато серйозніше звинувачення. Йдеться про підозру в організації вбивства полковника МВС Єрохіна в 2006 році. Тоді міністр внутрішніх справ Юрій Луценко звинуватив "якогось депутата БЮТ Ш." в причетності до вбивства Єрохіна. Однак офіційно прізвище Шепелєва ніхто не назвав, обвинувачення не висувалися. Лише у грудні 2010 року відбувся суд на вбивцями полковника. Виконавці отримали терміни, однак замовників слідство не встановило. Але вже за два роки після винесення вироку у справі прокуратура заявила, що організатором був Шепелєв. Також до цього додалися звинувачення в замовленні вбивства банкіра Кириченко в 2003 і в замовленні замаху на вбивство банкіра Дядечко в 2011-му.

Шепелєв, зрозумівши, що сяде надовго, накивав п'ятами до Угорщини. Та вже в 2013 році він потрапив у базу Інтерполу, і опинився за ґратами у сусідній з нами країні. Почався процес екстрадиції, і буквально через місяць після завершення Революції Гідності, 26 березня 2014 року, Шепелєва і його дружину Галину передали українським правоохоронцям. А 5 липня наш герой, який скаржився на стан здоров'я, втік з Київської міської клінічної лікарні. Екс-глава Державної пенітенціарної служби України Сергій Старенький тоді заявив, що за його "неофіційною оперативною інформацією", звільнення коштувало Шепелєву (або його товаришам) 10 млн доларів.

Після цього екс-нардеп вирішив тікати на схід – і опинився в Росії. Та і тут він на волі пробув недовго. Його затримали на території Московської області 19 березня 2015 року. Шепелєв просидів у в'язниці близько півтора роки, але потім його відпустили. І схоже, не просто так. У серпні 2016-го стало відомо, що Головна військова прокуратура України відкрила проти екс-депутата справу за підозрою у державній зраді. За наявними даними, той перейшов на службу до ФСБ Росії. Поява "ксиви" "МГБ ДНР" лише підтверджує цю інформацію: Шепелєв "злився" остаточно. Цікаво, що наприкінці грудня його було оголошено Росією в міжнародний розшук за підозрою у дачі хабара. Але це цілком могли зробити для відводу очей.

За інформацією ЗМІ, втікача затримали не під Києвом, як повідомили раніше, а чи то на кордоні з Росією, чи ледь не в самій Росії. Нинішній вигляд Шепелєва свідчить про те, що потрапляти до рук силовиків він точно не хотів. Що далі? Можна не сумніватися, що запобіжний захід йому оберуть суворий і рецедиву втечі не буде. Подальші ж події залежатимуть від бажання екс-нардепа давати покази. Які, і це безсумнівно, декому здатні добряче підсмажити крильця перед початком передвиборчої кампанії.