Перші жертви і регіони: Як Єрмак перебудує владну вертикаль

Заміна ключового гравця в команді Зеленського матиме суттєві наслідки для всієї владної вертикалі. Вона торкнеться і розташування сил всередині президентської канцелярії, і в уряді, і в управлінні регіонами. Depo.ua пробує розібратись у тому, кого принесе з собою "хвиля Єрмака".

ОП

Новий голова президентської канцелярії неодмінно захоче влаштуватись на своїй посаді якомога зручніше. Очевидно, що для цього знадобляться певні кадрові удосконалення. Втім, відбуватимуться ці зміни, схоже, протягом певного часу.

Після того, як президент відправив Богдана у відставку і призначив на його місце Єрмака, він зібрав у себе все керівництво Офісу президента і дав зрозуміти, що гучних кадрових революцій не буде. Всі поки що залишаються працювати на своїх місцях. Тож поки що заяви про звільнення заступники голови Офісу не подавали.

Тим часом першим "на вихід" прогнозують заступника Богдана (а тепер - Єрмака) Андрія Смирнова. Це адвокат, якого привів в ОП Богдан і якому він доручив напрямок роботи з правоохоронними органами та судами. Судячи з бекграунду Смирнов навряд чи влаштує Єрмака в якості куратора цієї делікатної та чутливої сфери.

В той же час ризикує зберегти свою посаду перший заступник голови ОП Сергій Трофімов, який закриває напрямок регіональної політики. Він є людиною самого Зеленського, як і перший помічник президента Сергій Шефір, і перебував у розпорядженні Богдана в силу обставин. Не виключено, що за каденції Єрмака Трофімов навпаки посилить свої позиції, оскільки отримає більше поле для маневру, ніж у нього було Богдана. Це дозволить йому спробувати самостійну гру і нарешті довести президенту свою функціональну ефективність.

Дещо гірші перспективи мають заступники, які закривають медійний напрямок. Це, нагадаємо, Юрій Костюк, який займається змістовим наповненням меседжів президента і пише йому промови. Та Кирило Тимошенко, який організовує знімання відео та влаштовує інші медійні контакти президента - на кшталт автоінтерв'ю у Tesl'і та прес-марафону на фудкорті.

Костюк давно працює з Зеленським і, цілком можливо, задовольняє того в якості спічрайтера. Він не ліз у кадр за будь-якої нагоди і дотримувався політики неучасті у якихось внутрішньоофісних розбірках. Та й його прізвище взагалі дуже рідко згадується у ЗМІ. Ці фактори можуть зіграти на користь збереження Костюком своєї "тихої" посади.

А от інший комунікатор ОП, Кирило Тимошенко, є швидше антагоністом Єрмака, аніж можливим соратником. Вигядає так, що Кирило намагався якось порозумітись з новим шефом і пропонував тому свої послуги. Але схоже, що у нового очільника ОП зовсім інше бачення комунікаційної і медійної політики. Побіжно про остаточне розуміння Кирилом безперспективності свого майбутньго під Єрмаком може свідчити те, що низка анонімних Телеграм-каналів, які до цього перебували на матзабезпеченні Офісу, почали агресивно кусати новопризначеного начальника, звинувачюючи його у оголошенні війни цим анонім-каналам.

В той же час Єрмак, схоже, просто вирішив не тягнути в майбутнє такий невиправдано дорогий і, на його переконання, некорисний баласт у вигляді сітки телеграм-каналів. Тож і куратор цієї сітки, який, до того, ще й має необережність вступати з ним в контри, йому навряд чи потрібен.

В той же час Єрмак, схоже, не збирається лишати питання комунікації без належної уваги. Але він сповідує більш траціоналістський підхід в цьому плані, аніж його попередник зі своїм "нам журналісти не потрібні". Про це свідчить і те, що першим кадровим рішенням Єрмака стало призначення собі прес-секретарки Даші Зарівної і швидкий вихід на брифінг для журналістів, який анонсований на сьогодні. Тож, схоже, гаслом нового голови ОП буде "телеграфісти нам не потрібні", а з класичними медіа Єрмак збирається задружитись.

Губернатори

Ще перебуваючи у статусі громадського помічника президента Андрій Єрмак намагався впливати на призначення деяких голів обласних адміністрацій. Так, до його сфери впливу можна віднести губернатора Луганщини Сергія Гайдая, якого Єрмак спочатку намагався прилаштувати у Закарпатську ОДА.

До речі, щодо Закарпаття, то Єрмак очевидно відкотить назад призначення головою місцевої ОДА Микити Михайлюка, який вже пройшов Кабмін і от-от мав бути призначеним в область. Місцеві інсайдери говорять про переконаність Єрмака в тому, що в області керівником має бути закарпатець, який неконфліктний із місцевими елітами та в курсі специфіки регіону.

Загалом всі губернатори, яких проводив на свої посади Андрій Богдан, не можуть наразі почуватись недоторканими. Так, напрклад, може нарешті дійти логічного завершення питання звільнення Запорізького очільника Туринка, яке вже протягом тривалого часу педалює Сєргій Трофімов в інтересах групи спонсорів кампанії Зеленського.

Не виключено, що у Єрмака дійдуть руки і до таких "відсталих" регіонів як Сумщина, де вже майже рік немає повноцінного голови ОДА і через це виникають труднощі навіть з такими питаннями, як подача заявок на участь у грандіозній президентській ініціативі з побудови нових доріг.

Проте розлабитись і видохнути може київський міський голова, який водночас є й головою КМДА Віталій Кличко. Адже саме Єрмак чимало сприяв тому, щоб Кличко встояв під час атаки на нього з боку Богдана-Ткаченка. І, не виключено, що той самий Кличко замовив за Єрмака слівце перед своїм американським другом Руді Джуліані, від якого могло залежати погодження американської адміністрації на чендж власника печатки ОП. І цей акцепт, швидше за все, привіз нещодавно у Київ держсекретар США Майк Помпео.

Уряд

В публічній площині Єрмак, перебуваючи на посаді помічника, не сильно формалізував своє бачення того, як має працювати уряд. Принаймні його економічна складова.

Натомість можна з обережною впевненістю говорити, що міністерство закордонних справ, очолюване Вадимом Пристайком, опиниться у розпорядженні нового шефа президентського Офісу. Враховуючи, що до цього часу Єрмак фактично закривав переважно зовнішньополітичні питання, йому тепер, коли коло повноважень значно розшириться, доведеться на когось перекласти частину функцій у роботі з іноземними колегами. Враховуючи неакцентоване невдоволення Пристайком, цілком може статись так, що йому шукатимуть заміну у вигляді більш моторного та хвацького дипломата.

Також прояснюються перспективи виконавчого директора НАК "Нафтогаз України" Юрія Вітренка, який в контексті кадрових змін в ОП став почуватись більш впевнено і навіть відкрито наїжджати на свого патрона і колишнього друга Андрія Коболєва.

Пояснюється таке розправляння кил тим, що Вітренко був ключовим учасником перемовин у Парижі і подальшого підприсання грудневої газотранспортної угоди з РФ, в рамках якої вимальовуються дуже вигідні гешефти в тому числі і для нового начальника ОП. Тож Вітренко може розраховувати як мінімум на місце Коболєва, який вже у березні позбудеться посади через завершення контракту.

Також може йтися і про прем'єрські перспективи Вітренка, акції якого як і раніше котируються на кадровому ринку. Звісно, у тому випадку, якщо баланс сил між групами впливу зміститься у бік "антисоросівської коаліції".

Кремль

Втім, схоже, ключова і найбільш масштабна кадрова зміна, яку потягнуло за собою призначення Андрія Єрмака, відбулася не в Києві а в Москві. Адже там, в унісон з указом Зеленського, прес-секретарем Путіна було нарешті формалізовано першість нового заступника голови адміністрації президента Дмитра Козака в українському питанні.

"Можу констатувати, що Козак займається і буде продовжувати займатися українськими справами і питаннями інтеграції. Точне формулювання буде зафіксована в розподілі обов'язків, який поки не формалізований", - розповів речник російського президента Дмитро Пєсков.

В той же час він не підтвердив, що попередник Козака у ролі зв'язкового з Україною Владислав Сурков позбувся посади помічника президента. Втім, навіть якщо він і залишиться в контексті російсько-українських відносин, його роль буде явно меншою, аніж у цілого профільного заступника голови АП. Тим більше після однозначної презентації новопризначеного Козака президентським прес-секретарем.

Звісно, можна довго сперечатись про те, що було спочатку - курка чи яйце. Тобто рішення по Козаку чи по Єрмаку. Але судячи з усього мала місце домовленість про синхронну легітимізацію головного по Україні в Кремлі і, відповідно, головного по Росії на Банковій.

Тим часом про нові аспекти стосунків Зеленського з Путіним і України з Росією вже зараз говорять експерти та спостерігачі. Очевидно, що обоюдна симпатія Єрмака та Козака, а також їхня спроможність знаходити спільну мову, стали передумовою обопільного поступу один до одного двох президентів.