Микола Сунгуровський: У Кремлі ідея «Новоросії» не вмерла

Про подальші плани Путіна і річницю анексії Криму depo.ua розповів директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський

Микола Сунгуровський: У Кремлі ідея «Нов…

Миколо, на Вашу думку, наскільки небезпечна можливість нового котла за прикладом Дебальцевого?

- На жаль, таких котлів може утворитися скільки завгодно. Це залежить від бойової ситуації. Якщо почнуться одночасні удари з Донецька і Маріуполя у напрямку Криму - буде ще один котел. Не варто забувати і про можливий удар з-під Луганська.

Тобто нам слід очікувати наступу російсько-терористичних військ?

- Я не бачу жодних рухів Путіна для нормалізації цієї ситуації. Ніщо не свідчить про те, що він змінив свої цілі. Це питання часу. Мій прогноз: кінець травня.

Виходить, у нас залишилося два місяці. Що ми можемо встигнути зробити, щоб підготуватися до можливого наступу?

- Це питання до президента. Я б докорінно змінив усе військове керівництво. Перше, що необхідно, - змінити систему управління. Без цього нічого не буде. На жаль, я вважаю, що нормальна ротація воєначальників неможлива без проміжної ланки, яка називається СІЗО. Поки хто-небудь з цих осіб не опиниться за гратами, всі інші відчуватимуть свою безкарність. І корупційні схеми, які існують у Збройних силах, існуватимуть і далі. І це, до речі, стосується не тільки Збройних сил. Це буде знаком для всіх інших, що, друзі, вашому сидінню приходить кінець. Безвідповідальність і бездіяльність - на кожному кроці. Якщо послухати хлопців із зони АТО, то ситуація погана саме в питанні управління. Це головна причина всіх наших невдач.

Що може відволікти Путіна від України? Як ми бачимо, санкції на нього поки що не мали належної дії...

- За моїми прогнозами, вже цієї весни може бути відкритий другий фронт у Середній Азії і на Північному Кавказі. Там очікується наступ Ісламської держави. А якщо там станеться союз із Талібаном, то угруповання значно посилиться. Якщо ж приєднається ісламський рух Киргизії і Таджикистану, то це буде взагалі серйозна сила.

Там триває зміна поколінь у владі, виникла порохова бочка, яку Китай заливає своїми грошима. Тому в Путіна єдина можливість залишитися в цьому регіоні - через військову присутність збройних сил. Тому дозволити своїм військам застрягти в Україні він не може. Він повинен або вивести війська з України, або забути про Середню Азію.

Яка ситуація в Придністров'ї? Чи залишається небезпека удару звідти? Адже там зараз значно погіршилася ситуація з фінансуванням цієї «республіки»?

- Зараз уже в Росії шукають, хто винен у тому, що їм не дають фінансувати Придністров'я. Традиційно називають Україну і Захід. Зараз у них відбуваються складні внутрішньо-соціальні процеси. Зараз у них починається війна «телевізор проти холодильника» - через що доходить краще інформація - через шлунок чи через голову. Тим не менш, не виключені військові операції з цього напрямку. Варто враховувати, що там присутня не тільки база російських військових, там також досить потужний «казацкій» рух.

Наскільки можливі диверсії в Харкові, Одесі?..

- Цілком можливі, і не тільки там. Прямі військові дії здійснюватимуться в тих напрямках, де з іншого боку - у нас в тилу - буде підготовлена ситуація до того, щоб російські війська туди увійшли. Входити на певну територію і потім її утримувати - це складно і є ресурсоємним заходом. Одна справа увійти, інша справа - утримати територію.

Рік тому відбулася анексія Криму. На Вашу думку, чи вдалося Путіну реалізувати сценарій, який тоді задумувався спочатку?

- Відбувалося дві технології в одному і тому ж процесі. Захоплення Криму потрібне було для того, щоб вписати прізвище Путіна червоним чорнилом в історію. А по-друге, влаштувати там велику військову базу. Ситуація в Криму була досить добре підготовлена: ще в 2011 році ми робили проект з оцінки ризиків реалізації стратегії Криму, який тоді готував уряд з Макіївки (покійний глава Ради міністрів Криму Василь Джарти - родом з Макіївки, - ред.), і до речі, не найгірший. Тоді вже було зрозуміло, що в Криму готується резервація. На жаль, ми не змогли до кінця передбачити, що власником цього проекту є Росія. А те, що Янукович готував там усе під себе, було на поверхні.

Але навіщо така база - без води, електрики і нормальних транспортних шляхів?

- На Криму ніхто не збирався зупинятися з самого початку. А для того, щоб Крим не був ізольований, потрібна була «Новоросія». І тим самим ізолювати Україну від моря за рахунок захоплення всіх південних територій. І від цього ще ніхто не відмовлявся. Кажуть, що ідея «Новоросії» померла... Нічого вона не померла. І ми це бачимо по подіях у Харкові, Одесі та інших місцях. Я ще раз повторюся: я не бачу з боку Росії жодних ознак відмови від своїх цілей.

Наскільки діють на Росію санкції? І наскільки життєво необхідна Україні військово-політична допомога від Заходу?

- Військова допомога - це тільки складова тієї протиотрути, яка діє на Росію. Є п'ять напрямків - це дипломатичний тиск, економічний (санкції), військовий, інформаційний і, нарешті, соціально-економічні заходи, які повинні забезпечити ту солідарність і довіру до керівників країни, за якими ми йдемо. Якщо ми бачимо цю довіру - ми мобілізуємо, якщо не бачимо - то «косимо» від мобілізації.

Якщо у п'ятьох напрямках відбуватимуться злагоджені дії, то це виснажить ресурси нападаючої країни, а після цього можна примусити супротивника або до капітуляції, або до наступу. І тоді подальша ситуація покаже, на яких рубежах ми зупинимося. У всякому разі, поступатися Донбасом ніхто не збирається.

А як бути з Кримом?

- З Кримом ситуація набагато складніша: тоді ми просто не змогли протистояти тому натиску, і повертати його буде складно. Територію повернути можна, а що робити з людьми? За той час, поки ми зможемо повернути Крим, я не думаю, що хтось там бажатиме повернутися в Україну. Я цього боюся. Молодняк, який там є і налаштований умовно лояльно до України, відправиться служити в армію Росії і опиниться десь на Далекому Сході, і, звісно, там і залишиться. У школах учням промиватимуть мізки так, що нічого іншого, крім «русского мира», там не сприйматиметься. Ось і питання: кого ми збираємося повертати?

Я не кажу, що потрібно зупинитися - і все, підняти ручки. Ці труднощі потрібно бачити, і знайти кроки для їхнього подолання. Повернути Крим стане можливо, коли зміниться політичний режим у Росії. Ми повернемо Крим не раніше наступного «1954 року». Тобто коли почнеться нова боротьба культом особистості «Сталіна»-Путіна. Тоді на цій хвилі відбулася передача Криму Україні...

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme