Нічого особистого, тільки бізнес: Чому Тимошенко не боїться "продаватися"

Depo.ua ще в листопаді прогнозував голосування "Батьківщини" за державний бюджет. Тоді ми згадали відому історію п’ятирічної давнини, коли в ролі партії Тимошенко були "радикали". Попри те, що їхній лідер Олег Ляшко таврував проект бюджету уряду Арсенія Яценюка, вже за кілька днів його фракція підтримала цей документ. Версією про мотиви "радикалів" озвучив тодішній нардеп Сергій Каплін: у кінцевий варіант законопроекту внесли пунктик про фінансування заводу "Пожспецмаш", а до цього підприємства Ляшко начебто не байдужий.

У "Батьківщині" пояснили: проголосували за бюджет, оскільки він передбачає підвищення зарплат для вчителів і лікарів та безкоштовні вакцини для різних категорій громадян. Кажуть: це були ключові пропозиції фракції й уряд їх урахував. Та чи тільки в цьому причина?

Після підтримки "Батьківщиною" проекту бюджету в першому читанні нардеп з "Голосу" Ярослав Железняк повідомив: за це Кабмін розплатився з Тимошенко посадою в.о. голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації. На неї призначили Андрія Власенка, якого раніше, звільнили з посади голови "Укрліктрави" , за даними ЗМІ - через неефективність і погані фінансові результати (невдовзі це формулювання було видалене).

З огляду на те, що зберігання, переробка зерна та його експорт є в Україні дуже доходною справою, отриманий посадовий актив доволі вагомий. А ще – якщо призначенець не втрапить з якихось причин у гучний корупційний скандал (в цій компанії такі скандали вже бували) і у зв’язку з цим не спливе його пов’язаність з "Батьківщиною", то пересічний виборець навіть не здогадуватиметься, що опозиційна на телеканалах партія Тимошенко не цурається співпрацювати з владою.

Та одного голосування за бюджет мало, потрібно проголосувати за документ в цілому, а, отже, з’явився ще один привід поторгуватися. І торг знову виявився вдалим – Тимошенко отримала цілого голову Запорізької облдержадміністрації. Призначений у це крісло Олександр Старух очолює осередок "Батьківщини" в Запорізькій області, а ще його пов’язує давня спільна історія з Сергієм Соболєвим, одним із чільних діячів біло-сердечних. Ще відносно недавно Старух, як вірний партієць Тимошенко, боровся проти земельної реформи, котрою нині так пишається Зеленський. У лютому він заявлялв, що аграрії Запоріжжя разом із партійцями "Батьківщини" готуються до активних громадських дій і на місцях, і в столиці. Він запевняв у непохитності намірів депутатів обласної ради вчергове звернутися до центральних органів влади з вимогою зупинити земельну аферу. Саме так сказано на партійному сайті: земельну аферу. І ось Старух очолив Запорізьку область, де, як очільник регіону, втілюватиме в життя політику президента Зеленського та уряду Шмигаля, тобто, реалізовуватиме з-проміж іншого і земельну реформу. Ну а як інакше – керівник області має проводити спільну лінію з керівництвом держави.

Зауважте: призначення Старуха відбулося на тлі масштабного скандалу в облраді, коли частина "слуг" оголосила про вихід з фракції на знак протесту проти обрання головою обласної ради Віталія Боговіна – попередника новопризначеного голови ОДА. За кілька днів потому було обраного ще одного голову облради, Віталія Толочека, який перед цим покинув лави "слуг". Тобто, каденція Старуха почалася під акомпанемент постійних конфліктів і політичних розбірок в обласному депутатському корпусі. Що обов’язково відобразиться і на його роботі.   

Втім, час, протягом якого Старух просидить у своєму нинішньому кріслі, залежатиме, скоріше за все, не від його стосунків з місцевими депутатами, а від рішення Юлії Тимошенко. Доки їй буде вигідна співпраця із "зеленими", і в облраді у тому числі, доти він працюватиме навіть в агресивному середовищі. Та щойно на горизонті замаячать вибори, Юлія Володимирівна традиційно для себе почне критикувати владу, президента, "слуг"… Тимошенко – досвідчений політик, але її політичну поведінку вже добре вивчили. Вона і при Зеленському так поводилася: коли він став президентом, лідерка "Батьківщини" активно просувала тезу про те, що новому і недосвідченому президенту мають підставити плече досвідчені фахівці (з натяком, вочевидь, на себе), проте керувати урядом поставили Олексія Гончарука. І вже в середині листопада минулого року Тимошенко оголосила про перехід в опозицію. Екс-нардеп, а нині відомий "залізничник" Сергій Лещенко тоді пояснював: фронда Юлії Володимирівни пояснюється просто – "зелені" не задовольнили її хотілки.

"Перша посада, якої прагнула Тимошенко для своїх людей в обмін на підтримку ініціатив президента Зеленського в парламенті – це керівництво на Державну продовольчо-зернову компанію України", - повідомляв Лещенко. Тобто, свого таки дочекалася. Чи доторгувалася. Друга посада, казав екс-депутат, Державне агентство України з управління зоною відчуження. Отримавши відмову, "Батьківщина" пішла в опозицію. Де формально перебувала до моменту голосування за проект державного бюджету. Що було вигідно з огляду на місцеві вибори: навряд чи в якості союзника "слуг" її партія отримала б досить солідний результат 25 жовтня. Тепер "Батьківщина" має і свої фракції в обласних і міських радах, і посади у владі, і правдоподібну версію підтримки держбюджету: мовляв, ми ж за лікарів і вчителів. Хоча кому, як не Тимошенко, знати, що закладені в бюджет виплати цим категоріям населення зі значною долею ймовірності здійснені не будуть. Он учителі озвучених під час минулорічної президентської кампанії 4 тисяч доларів зарплати чекають скоро вже два роки, їм не звикати.

Поки у повітрі не запахне виборами, а цього року їх, скоріше за все, не буде, Тимошенко може дозволити собі будь-які союзи і "ширки". А виборцям правдоподібне пояснення знайдуть, - у них пам’ять все одно дуже коротка. Коли ж у країні почнеться криза з перспективою виборів, технологи Юлії Володимирівни напишуть їй черговий "Український прорив", "Новий курс", план протидії "тарифному геноцид" чи референдум про вступ до НАТО. Ну, або ще кудись…