Врятувати антикорупціонера Соболєва: Чому Мінґареллі не захищав Савченко й Рибалку

До дискусій про політичну мотивацію відсторонення від посади голови комітету з питань запобігання корупції долучився представник ЄС в Україні. То чи насправді Соболєв такий ефективний, і чому в ЄС не вписуються за інших ображених депутатів?

Depo.Влада
7 грудня 2017 17:00
ФОТО: depo.ua

Посол Євросоюзу своєю "стурбованістю" щодо рішення більшості членів антикорупційного комітету ВР по Соболєву підтвердив: Захід не критично ставиться до діяльності осіб, навколо яких сформувався образ антикорупціонерів. Мабуть, немає сенсу переконувати пана Мінґареллі у тому, що події в українському парламенті мають не лише чорно-білі кольори. Він доречно зазначає, що комітет по боротьбі з корупцією під головуванням Соболєва зробив дуже важливу роботу з надання допомоги у створенні нових антикорупційних органів і забезпечення виконання умов плану дій з візової лібералізації. Але, по-перше, це була спільна позиція парламенту, уряду і президента, а не окремо взятого голови парламентського комітету.

По-друге, на розгляді в комітеті Соболєва знаходиться 3337 законопроектів, у 70 з них він головний виконавець. Трохи менше у бюджетному комітеті, але є суттєвий нюанс – без висновку комітету з питань запобігання корупції законопроекти не мають шансу потрапити до порядку денного. Через це багато документів "зависли". Ситуація погіршилася восени цього року, коли Соболєв багато часу почав проводити у наметовому містечку під Радою. На жаль, на сайті комітету у розділі "Стан розгляду законопроектів" інформація відсутня, тому наразі важко щось говорити про долю тих законопроектів, які застопорилися.

По-третє, голова комітету стверджує, а Мінґареллі, очевидно, цьому вірить, що його давно хотіли змістити з посади. Це не відповідає дійсності, адже до останнього часу жодних спроб відсторонити Соболєва не було, серйозні зауваження виникли лише восени. Причому зауваження по суті. Приміром, Соболєва й окремих членів комітету, які симпатизують НАБУ, запідозрили у небажанні домовлятися по кандидатурі незалежного аудитора для Антикорупційного бюро. Спочатку комітет рекомендував американця Роберта Сторча, якого парламент не сприйняв. Після цього лише розмови – називаються імена кандидатів, але з місця питання не рухається. Нема аудитора, нема проблем у НАБУ?

Крім того, в українському парламенті, так само, як і в парламенті Франції, громадянином якої є Мінґареллі, існують політичні домовленості в рамках коаліцій. Коли у Верховній Раді уперше в історії створили антикорупційний комітет, це стало результатом домовленостей тодішньої проєвропейської коаліції, до складу якої входила "Самопоміч". Ця фракція давно вийшла з коаліції, проте її представники, і Соболєв один із них, на посадах у комітетах залишилися. Якби стосовно фігури цього депутата раніше були якісь застереження, то питання його відсторонення вже б давно стояло руба. Тим більше, що претензій до нього накопилося достатньо: тут і каламутна історія з російським громадянством, і відсутність не лише юридичної освіти, що дуже важливо для керівника такого комітету, але й взагалі диплому про вищу освіту, й участь у так званій "блокаді торгівлі на крові", яка призвела до "віджиму" бойовиками українських підприємств в ОРДЛО, а віднедавна скандал з "грошима Курченка" на протести під патронатом Саакашвілі. Але на своїй посаді Соболєв не давав підстав сумніватися в його проукраїнській позиції, тому частина підозр відпала сама по собі, частина не виходить за межі дискусій у Facebook. До того ж, стверджувати про політичні мотиви при голосуванні за відставку голови означає не поважати думку людей, які у складі комітету робили і роблять дуже важливу роботу з надання допомоги у створенні нових антикорупційних органів.

І, останнє. Ця історія змусила звернути увагу на ситуацію в інших комітетах Ради. У семи з них – з питань аграрної політики, регламенту, ПЕК, екологічної політики, європейської інтеграції, освіти і науки, фінансової політики – немає голів, ними керують перші заступники. Так сталося у тому числі й з причини небажання парламентаріїв піддавати ревізії ті домовленості, яких досягли ще на початку каденції, восени 2014-го. Цікаво, що у пана Мінґареллі й інших західних партнерів жодного разу не виникало питань по ситуації з відсутністю керівників окремих парламентських комітетів. Не заступалися вони й за Надію Савченко, виключену зі складу комітету з питань нацбезпеки й оборони. Це рішення досі не підтримане Верховною Радою, тому скандальна депутатка й далі засідає в комітеті під головуванням Сергія Пашинського. Ні пари з вуст Мінґареллі не було й після недавнього рішення фінкомітету про відсторонення від посади голови - "радикала" Сергія Рибалки. Вигнанець пояснював, що поплатився кріслом за критику Нацбанку й Мінфіну. Проте в представництві ЄС в Україні на амбразуру через Рибалку не кидалися. Хоча у його випадку процедура була точно такою, як і при поваленні Соболєва.

То ж, коли від впливових західних структур звучать застереження щодо прийняття законопроекту про можливість відсторонення керівництва антикорупційних органів без незалежного аудиту, їх варто сприймати, хоча і не без дискусій. Коли ж з представництва ЄС українцям демонструють приклад політики подвійних стандартів, стаючи горою за Соболєва без глибокого аналізу претензій до нього, це справедливо збурює суспільну думку.

Фото УНІАН

Більше новин політики читайте на Depo.Влада