Врятувати антикорупціонера Соболєва: Чому Мінґареллі не захищав Савченко й Рибалку

До дискусій про політичну мотивацію відсторонення від посади голови комітету з питань запобігання корупції долучився представник ЄС в Україні. То чи насправді Соболєв такий ефективний, і чому в ЄС не вписуються за інших ображених депутатів?

Політичний оглядач
Врятувати антикорупціонера Соболєва: Чом…

Посол Євросоюзу своєю "стурбованістю" щодо рішення більшості членів антикорупційного комітету ВР по Соболєву підтвердив: Захід не критично ставиться до діяльності осіб, навколо яких сформувався образ антикорупціонерів. Мабуть, немає сенсу переконувати пана Мінґареллі у тому, що події в українському парламенті мають не лише чорно-білі кольори. Він доречно зазначає, що комітет по боротьбі з корупцією під головуванням Соболєва зробив дуже важливу роботу з надання допомоги у створенні нових антикорупційних органів і забезпечення виконання умов плану дій з візової лібералізації. Але, по-перше, це була спільна позиція парламенту, уряду і президента, а не окремо взятого голови парламентського комітету.

По-друге, на розгляді в комітеті Соболєва знаходиться 3337 законопроектів, у 70 з них він головний виконавець. Трохи менше у бюджетному комітеті, але є суттєвий нюанс – без висновку комітету з питань запобігання корупції законопроекти не мають шансу потрапити до порядку денного. Через це багато документів "зависли". Ситуація погіршилася восени цього року, коли Соболєв багато часу почав проводити у наметовому містечку під Радою. На жаль, на сайті комітету у розділі "Стан розгляду законопроектів" інформація відсутня, тому наразі важко щось говорити про долю тих законопроектів, які застопорилися.

По-третє, голова комітету стверджує, а Мінґареллі, очевидно, цьому вірить, що його давно хотіли змістити з посади. Це не відповідає дійсності, адже до останнього часу жодних спроб відсторонити Соболєва не було, серйозні зауваження виникли лише восени. Причому зауваження по суті. Приміром, Соболєва й окремих членів комітету, які симпатизують НАБУ, запідозрили у небажанні домовлятися по кандидатурі незалежного аудитора для Антикорупційного бюро. Спочатку комітет рекомендував американця Роберта Сторча, якого парламент не сприйняв. Після цього лише розмови – називаються імена кандидатів, але з місця питання не рухається. Нема аудитора, нема проблем у НАБУ?

Крім того, в українському парламенті, так само, як і в парламенті Франції, громадянином якої є Мінґареллі, існують політичні домовленості в рамках коаліцій. Коли у Верховній Раді уперше в історії створили антикорупційний комітет, це стало результатом домовленостей тодішньої проєвропейської коаліції, до складу якої входила "Самопоміч". Ця фракція давно вийшла з коаліції, проте її представники, і Соболєв один із них, на посадах у комітетах залишилися. Якби стосовно фігури цього депутата раніше були якісь застереження, то питання його відсторонення вже б давно стояло руба. Тим більше, що претензій до нього накопилося достатньо: тут і каламутна історія з російським громадянством, і відсутність не лише юридичної освіти, що дуже важливо для керівника такого комітету, але й взагалі диплому про вищу освіту, й участь у так званій "блокаді торгівлі на крові", яка призвела до "віджиму" бойовиками українських підприємств в ОРДЛО, а віднедавна скандал з "грошима Курченка" на протести під патронатом Саакашвілі. Але на своїй посаді Соболєв не давав підстав сумніватися в його проукраїнській позиції, тому частина підозр відпала сама по собі, частина не виходить за межі дискусій у Facebook. До того ж, стверджувати про політичні мотиви при голосуванні за відставку голови означає не поважати думку людей, які у складі комітету робили і роблять дуже важливу роботу з надання допомоги у створенні нових антикорупційних органів.

І, останнє. Ця історія змусила звернути увагу на ситуацію в інших комітетах Ради. У семи з них – з питань аграрної політики, регламенту, ПЕК, екологічної політики, європейської інтеграції, освіти і науки, фінансової політики – немає голів, ними керують перші заступники. Так сталося у тому числі й з причини небажання парламентаріїв піддавати ревізії ті домовленості, яких досягли ще на початку каденції, восени 2014-го. Цікаво, що у пана Мінґареллі й інших західних партнерів жодного разу не виникало питань по ситуації з відсутністю керівників окремих парламентських комітетів. Не заступалися вони й за Надію Савченко, виключену зі складу комітету з питань нацбезпеки й оборони. Це рішення досі не підтримане Верховною Радою, тому скандальна депутатка й далі засідає в комітеті під головуванням Сергія Пашинського. Ні пари з вуст Мінґареллі не було й після недавнього рішення фінкомітету про відсторонення від посади голови - "радикала" Сергія Рибалки. Вигнанець пояснював, що поплатився кріслом за критику Нацбанку й Мінфіну. Проте в представництві ЄС в Україні на амбразуру через Рибалку не кидалися. Хоча у його випадку процедура була точно такою, як і при поваленні Соболєва.

То ж, коли від впливових західних структур звучать застереження щодо прийняття законопроекту про можливість відсторонення керівництва антикорупційних органів без незалежного аудиту, їх варто сприймати, хоча і не без дискусій. Коли ж з представництва ЄС українцям демонструють приклад політики подвійних стандартів, стаючи горою за Соболєва без глибокого аналізу претензій до нього, це справедливо збурює суспільну думку.

Фото УНІАН

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme