Клінч з Київрадою: Чому новий глава КМДА все одно залежатиме від Кличка

Кличко на виключає, що його усунуть із посади голови КМДА сьогоднішнім рішенням Ради нацбезпеки і оборони, про це він заявив на "Українському радіо". Ці слова схожі на превентивне інформаційне вкидання, покликане нівелювати можливість описаного розвитку подій. Тим більше що Віталій Володимирович ще й пригрозив своїм опонентам "хаосом у місті" внаслідок розділення посад мера і голови КМДА і ламання вертикалі влади у столиці.

Чи можна зняти Кличка з КМДА і призначити нового голову не порушивши закон

Звільнити голову КМДА президент може, коли для цього є вагомі підстави: припинення громадянства, визнання його недієздатним, виїзд на постійне місце проживання за кордон. Як бачимо, цей перелік підстав владі нічим не допоможе: Кличко цілком дієздатний, є громадянином України, за кордон жити не поїхав. І з доброї волі відмовлятися від посади, здається, не хоче. 

Призначити головою КМДА особу, яку не обирали кияни, на думку експертів - антиконституційно. Статті Конституції 118 і 140 говорять, що особливості здійснення місцевого самоврядування і виконавчої влади у Києві визначаються окремим законом "Про столицю". В ньому визначено, що на посаду голови КМДА може бути призначений лише Київський міський голова. Тобто особа, обрана на загальних виборах киянами. 

Нагадаємо, Конституційний суд України одного разу, 2003 року, вже дійшов висновку, що Київську міську державну адміністрацію може очолювати лише особа, обрана Київським міським головою і очолює міськраду. Таким чином, тільки цю особу президент України має призначати головою Київської міської державної адміністрації. Щоб іще посилити позиції мера Кличка у конфлікті з Банковою, у серпні 2019 року, в розпал першого акту цієї війни, 51 депутат Верховної Ради попереднього восьмого скликання звернувся до Конституційного Суду по тлумачення Основного Закону у частині здійснення місцевого самоврядування і державної влади в столиці. Суд відкрив конституційне провадження, яке, щоправда, триває досі: чи то в суддів не вистачає духу для рішення всупереч Банковій, чи то під час кризи цієї інституції руки не доходять.

В той же час логіка ОП ґрунтується, не повірите, теж на нормі ст. 118 Конституції України, яка передбачає, що голову місцевої державної адміністрації призначає та звільняє з посади президент України за поданням Кабінету Міністрів. А ч. 2 ст. 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" каже, що президент призначає голів місцевих держадміністрацій на строк повноважень глави держави.

Мовляв, президент має таке право. І перший крок до реалізації цього права був зроблений ще 4 вересня 2019 року, коли уряд Олексія Гончарука вніс Володимиру Зеленському подання про звільнення Кличка з посади голови КМДА, але глава держави тоді вирішив, що питання не на часі. Часи змінюються…

Щоправда все одно не зрозуміло, на якій підставі призначать нового голову КМДА, який не буде обраним мером. І що ця людина робитиме на посаді, чи вірніше, що їй дозволять зробити.

Як це робили за Януковича: коротенька історична довідка з паралелями і перпендикулярами

У нашій недавній історії є прецедент звільнення мера столиці з посади голови КМДА. Було це за часів правління Віктора Януковича: у листопаді 2010 року Леоніда Черновецького указом президента на посаді голови Київської міської державної адміністрації замінили на Олександра Попова. Перед тим, у вересні, підконтрольна регіоналам більшість у парламенті ухвалила зміни до закону "Про столицю України", за якими президент отримав повноваження призначати голову КМДА. І байдуже, що це прямо протирічить висновку Конституційного Суду від 2003 року, про який ішлося вище.

Але навідміну від Віталія Кличка, тодішній мер за крісло в Київській міській адміністрації не чіплявся. Його якось "умовили" - можливо, натиснули на бізнес-інтереси, може, погрожували чимось іншим: відповідний арсенал "регіоналів" часів розквіту "сім’ї президента" відомий. В результаті Леонід Черновецький тихо відійшов від справ.

Відмінність друга – відсутність у Черновецького стійкої більшості в Київраді. Під тиском і порушеними силовиками кримінальними справами, насамперед проти команди Черновецького, багато депутатів того складу міськради просто не встояли. На противагу тим подіям сьогодні за спиною Кличка сформувалася менш аморфна депутатська більшість. І вона здатна вставити палиці в колеса планам президентської команди, перетворивши нового голову КМДА на англійську королеву. За Януковича Київрада не заважала призначенцю Банкової Попову повноцінно працювати. А от сьогодні ситуація може бути кардинально іншою.

Чому новий глава КМДА буде безсилий перед Київрадою

А тепер повернемося до того, як новопризначений голова КМДА виконуватиме основне завдання влади і переформатовуватиме Київраду так, щоби вона стала повністю лояльна центральної влади. 

Наразі 120 депутатів Київради об’єднані у 7 фракцій:

Інформація і графіка: сайт kmr.gov.ua

Більшість у міськраді складають фракції "УДАР" Віталія Кличка (29 депутатів) і "Євросолідарність" Петра Порошенка (31 депутат), "ідеологічна" частина фракції "Голос", плюс голоси голови міста і відданого йому секретаря ради Володимира Бондаренка. Натомість до наявного і потенційного активу влади можна віднести маленьку фракцію "Слуги народу" і, напевне, "бізнесову" частину інших фракцій.

Немає підстав вважати, що депутати з добрих див масово перебігатимуть від Кличка в табір ОП. До речі, складна ситуація довкола мера може допомогти команді Порошенка зміцнити свої позиції в Києві і змусити Кличка до більш тісної співпраці, від якої той ухилявся ще до виборів 2020 року, намагаючись сконструювати у Київраді відносно незалежні від інших гравців політичні конфігурації.

Звісно, хтось із кличківців зламається під загрозою кримінального переслідування, когось куплять. Адже у всіх фракціях є чимало бізнесменів, зокрема, забудовників, їхніх представників та осіб, з різних причин вразливих до тиску з боку влади і силовиків. Тож меру доводиться тепер жити в реаліях, коли частина Київради рано чи пізно може схилитися в бік Банкової.

Та є один принциповий момент, здатний стати непереборною перешкодою для планів Офісу президента. Згідно зі ст. 4 регламенту Київради, право скликати міських депутатів на сесію і призначати пленарні засідання має виключно Київський міський голова. Або за його дорученням призначає та веде пленарні засідання Київради, засідання президії Київради та засідання погоджувальної ради секретар Київради. Зараз це Володимир Бондаренко, людина, яку важко запідозрити у здатності зрадити мера. І точно немає підстав у самого Кличка збирати сесію, на якій будуть здійснені спроби підірвати його вплив на депутатів.

Таким чином, навіть у разі, якщо президент знайде підстави звільнити Кличка з голови КМДА, новий голова - вже його призначенець може залишитися без важелів впливу на міських депутатів, бо мер Кличко не призначатиме сесію скільки завгодно довго. І при цьому звинувачувати Банкову – що Кличко, нагадаємо, вже робить – у порушенні балансу влади у столиці та викликаних цими спробами хаосі у сфері життєдіяльності мільйонника.

Козир Кличка - дострокові вибори 

І навіть якщо плани переформатування більшості в Київраді почнуть ставати реальністю, у Кличка в руках є ще один важіль – погроза дочасними виборами до міської ради. У вересні-2019, коли його протистояння з Банковою проходило апогей, мер уже звертався до Верховної Ради щодо розпуску Київради тогочасного скликання і призначення її дострокових виборів.

Може Віталій Володимирович повторити спробу й зараз, заявивши киянам: я зробив усе, щоб самоврядування в столиці було збережене, але у президента не хочуть, щоб місто спокійно розвивалася. Відтак у мене немає іншого виходу крім як запропонувати вам визначитися, кому ви довіряєте ваше місто. І вгадайте, кого за цих обставин підтримає більшість киян. Відносно процедур: у експертів є сумнів щодо права більшості в міській раді ухвалити рішення про саморозпуск цієї ради. Натомість з такою ініціативою може вийти міський голова після консультацій з радою. Або повноваження ради достроково припинять через те, що вона тривалий час не працює.

Важливий момент із нашої історії: раніше парламент кілька разів призначав позачергові вибори в Києві. Зокрема, 2008 року, коли загальнодержавного масштабу політики, серед яких домінувала Юлія Тимошенко, спробували збити з крісла мера столиці Леоніда Черновецького. Для цього в Раді створили слідчу комісію, сформували довкола міського голови негативне інформаційне тло, сформували йому імідж дивака-"космоса" і "дерибанщика землі". Але той пішов на вибори і впевнео їх виграв разом зі своєю партією. Зокрема, отримав 37% голосів проти 18,77% у свого основного суперника Олександра Турчинова від БЮТ. Самовисуванець Кличко, до речі, тоді став третім із 17,63% голосів.

Мер може залишити голову КМДА без заступників

Також згадаємо, що після перемоги Зеленського на президентських виборах, у серпні 2019 року, юридичну адресу КМДА було далекоглядно змінено, і тепер вона формально розташована не на Хрещатику, а, згідно з відкритими даними, за адресою: Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2 – там розташоване комунальне підприємство "Київблагоустрій". "Класичний" будинок київської влади на Хрещатику, 36 перебуває в оперативному управлінні Київради: КМДА є його орендарем. Зміна юридичної адреси – перший крок до фізичного переїзду КМДА в будівлю на Лук'янівці. Тож ще невідомо, чи впустять нового в.о. голови КМДА – призначенця Банкової працювати на Хрещатик і чи не доведеться йому їхати на непрестижну частину Лук’янівки.

А ще цікавіший нюанс полягає в тому, що призначення і звільнення заступників голови міської держадміністрації є компетенцією міського голови. Тож призначений владою новий голова КМДА може залишитися не лише без кабінету в центрі, а й без заступників. Питання ще й у тому, чи погодить Київрада формування штату апарату такого "підвішеного" виконувача обов’язків голови адміністрації. Адже організація роботи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), за регламентом Київради, - є повноваженням Київського міського голови. А повноваження можна виконувати по-різному…