Невдала екстрадиція Онищенка: Як НАБУ і судді "полегшують" роботу адвокатам віп-підозрюваних

Як відомо, Вищий земельний суд Ольденбурга відмовив в екстрадиції колишнього депутата Ради Олександра Онищенка. В Україні його підозрюють у створенні корупційних схем. Це так звана "газова справа", одне із найбільш розпіарених розслідувань Національного антикорупційного бюро. Німецькі судді пристали на доводи адвокатів Онищенка, що у випадку екстрадиції їх клієнта Україна не забезпечить йому належного утримання в тюрмі. Судді посилаються на доповідь Ради Європи про "нелюдські умови утримання ув’язнених" у нашій країні, чим "принижується людська гідність". Суд також скасував ордер про арешт Онищенка. Тобто, тепер він вільний птах і може їздити Європою, куди заманеться.

Однак треба розуміти, що служителі Феміди з Ольденбургу своїм рішенням не виправдали Онищенка і не встановили, що його в Україні переслідують з політичних мотивів. Вони просто констатували: не можуть люди сидіти в "нелюдських умовах" українських тюрем. Так що критика адвокатом Онищенка Петером Гаувайлером органів юстиції землі Нижня Саксонія, що ті, мовляв, вчинили негідно, "заманивши" його клієнта під хибним приводом, а потім заарештували - це внутрішня німецька історія, а не наша. Можливо, Онищенко тепер ще й відсудить у німців компенсацію за свій арешт.

А що ж наша історія? В САП пояснили: рішення суду Німеччини про відмову в екстрадиції колишнього нардепа можуть переглянути при появі в справі нових обставин. І нагадали: Вищий антикорупційний суд продовжує слухати кримінальне провадження у "газовій справі", в якій фігурує Онищенко, і рішення суду Ольденбурга на розгляд кримінального провадження не впливає, оскільки ще 21 січня 2020 судом в порядку ч.3 ст.323 Кримінального процесуального кодексу України надано дозвіл на спеціальний судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia). Простіше кажучи, новою обставиною може стати винесення Антикорупційним судом обвинувального вироку по "газовій справі". Коли це станеться, сказати складно, адже судовий процес – це довго. Однак і в разі винесення обвинувального акту, адвокати Онищенка зможуть апелювати до того, що в українських тюрмах погані умови, доводити, що ця справа "політична" і так далі. Тобто, далеко не факт, що і наступний запит про екстрадицію, буде це Німеччина чи якась інша європейська держава, задовольнять.

Та є в нашій історії ще один дуже важливий момент, - це ж вже не вперше Онищенко уникає екстрадиції. 14 листопада 2019 року директор НАБУ Артем Ситник заявив, що екс-депутата в грудні можуть екстрадувати з Іспанії. А сам підозрюваний наприкінці листопада повідомив, що збирається повернутися до Києва 13 грудня. І навіть показав білет на літак. Але відправився він не додому, а в Німеччину, де і був затриманий 29 листопада в Аахені за запитом НАБУ та САП. 7 лютого Ситник розповідав, що Онищенко хотів усіх надурити. "Мабуть, він просто не знав, що антикорупційний прокурор підписав міжнародку не тільки в Іспанію, але і в Німеччину", казав тоді головний "набушник". І висловив сподівання, що Онищенко сам повернеться. А з якого дива йому повертатися? 

Як бачимо, з екстрадицією Онищенка в антикорупційних органів знову вийшов пшик. І все більше сумнівів у швидкому рішенні Антикорупційного суду.  А це, нагадаємо, одна із найбільш гучних справ, яку розслідувало НАБУ. Ще нагадаємо, що й по інших, не менш гучних справах, присудів немає. Усе це формує думку про імітацію боротьби з корупцією в Україні не лише серед наших громадян, а і в Європі. Звідси і судові рішення на кшталт прийнятого в Ольденбурзі. Були б засуджені, яких утримували у наших тюрмах, а зараз он облаштовують ВІП-камери, ніякі німецькі судді не ставали б на бік підозрюваних у корупції в Україні.

І як тут не згадати, скільки було заяв і від Ситника, і від його групи підтримки з числа громадських активістів, що для ефективної боротьби з корупцією потрібен останній елемент – Антикорупційний суд, склад якого сформують завдяки нашим західним партнерам. Суддів відібрали, ВАКСУ працює не перший місяць, але віз і нині там. То хто ж винен – знову "не ті судді" чи все ж неякісно проведені розслідування НАБУ, що полегшує роботу адвокатам підозрюваних?