Зустріч Зеленського з Путіним: Чи наважиться український президент на глобальну зраду

Двосторонні і, ймовірно, конфіденційні переговори Зеленського із Путіним — це не тільки "нічний кошмар порохоботів", а й чудова нагода для Кремля розхитати і без того не надто міцний соціально-політичний консенсус в Україні

Зустріч Зеленського з Путіним: Чи наважи…

За великим рахунком, "нормандська зустріч", яка має відбутися 9 грудня в Парижі, планувалася, в тому числі, як можливість для українського президента уникати розмови тет-а-тет з російським лідером. Адже "європейські секунданти", за задумом, мали модерувати, стимулювати і гарантувати виконання взятих на себе зобов'язань представниками обох сторін конфлікту. Більше того, і до свого обрання, і навіть невдовзі після нього, Володимир Зеленський активно декларував ідею стосовно ймовірного розширення цього формату за рахунок представників США.

І ось — концепція радикально змінилася. На полях саміту нормандської четвірки в Парижі 9 грудня президенти України та Росії планують двосторонню зустріч.

Себто активніше і конкретніше цю зустріч, звичайно, планують в Росії. Де в прямому ефірі програми "Москва. Кремль. Путін" на телеканалі "Росія-1" прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, очільник МЗС Сергій Лавров і помічник президента Росії Юрій Ушаков розповідають, що вона може посприяти знаходженню "розв'язок у ключових проблемних питаннях". При тому Лавров наголошує, що в ході такої зустрічі в Росії "дуже хочуть зрозуміти, як все-таки після всіх неоднозначних, суперечливих заяв з офісу Зеленського сам український лідер бачить рух до виконання мінських домовленостей".

Таким чином, оптимістичні заяви стосовно того, що двостороння зустріч, готовність до якої з українського боку неодноразово декларували впродовж останніх тижнів, стосуватиметься "виключно економічних питань" – себто транзиту російського газу, – не підтвердились. Що й не дивно, оскільки й сам по собі російський газ – це далеко не "чисто економічне питання", та й газом справа навряд чи обмежиться.

Особливого шарму ситуації додає ще й той факт, що зустріч Зеленського з Путіним запланована в акурат на наступний день після того, як президент Росії обговорюватиме зі своїм білоруським колегою питання створення "Союзної держави Росії та Білорусі". Можна не сумніватися, що в Москві доклали зусиль, щоби зустрічі з "братніми республіками" йшли саме одна за іншою, без зайвих пауз. Зате із зайвими натяками.

Чи домовляться Зеленський із Путіним про якусь "глобальну зраду" на своїй двосторонній зустрічі? Скоріше за все, ні. По-перше, Україна — не Росія, і односторонні та обов'язкові для виконання всіма українцями рішення наш президент приймати не може.

Тому навіть вирішуючи, наприклад, долю виграних "Нафтогазом" позовів, обміняти які на "газову знижку" активно пропонують у Кремлі, Банковій доведеться враховувати думку "Нафтогазу". І домовляючись із Путіним про особливості імплементації мінських домовленостей, Зеленський не може забувати, що навіть із "турборадою" в кишені та абсолютно керованим урядом він не може ризикувати й давати опозиції надто багато козирів. Падіння рейтингу більш ніж на 20% за неповних три місяці — це достатньо переконливий дзвінок для президента.

По-друге, "простих рішень" для складних проблем, яких так прагне Зеленський, Путін йому дати не зможе. А ті, що зможе, не влаштують Зеленського, оскільки надто явно пахнутимть капітуляцією.

Тому двосторонні переговори тривалістю "від 30 хвилин до півтори години", як охарактеризував їх Ушаков, будуть швидше спробою двох лідерів знайти слабкі місця один одного в очному режимі.

Втім, той факт, що глобальної "зради" від двосторонньої зустрічі, скоріше за все, не трапиться, не означає, що зустріч мине для Володимира Зеленського безслідно.

По-перше, сам факт спілкування (дуже ймовірно, що й конфіденційного) з Володимиром Путіним викличе закономірні підозри в Україні, чим скористається націонал-патріотична опозиція. При тому правлячий президент може опинитись в специфічній ситуації під вогнем критики як з боку проросійських сил, так і з боку патріотів — оскільки за результатами зустрічі не зможе сказати нічого втішного ні для перших, ні для других, бо пасажі про "конструктивну розмову", якими теперішня прес-служба гаранта зловживає більше, ніж попередники часів Порошенка, особливої довіри не викличуть ні в кого. При тому можна не сумніватись, що паралельно близькі до російських спонсорів ЗМІ — незалежно від формальної політичної орієнтації — зроблять все можливе, щоб стимулювати публічні сумніви у відвертості президента Зеленського.

Окрім того, провівши прямі переговори з Путіним, Зеленський зайвий раз продемонструє ЄС і можливість того, що "Україна й Росія можуть домовлятися самі", що навряд чи стимулюватиме решту лідерів нормандської четвірки до продуктивної роботи.

В такий спосіб бажання Володимира Зеленського "просто сісти і про все домовитись", яке він періодично озвучував іще впродовж передвиборної кампанії, через тиждень зіграє із ним черговий лихий жарт. Політичне дорослішання Зеленського продовжиться. Питання лиш в тому, якою буде ціна.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"