Недовіра меру Миколаєва: Чому в імпічменті Сєнкевичу винен Садовий

Про високу ймовірність відставки мера міста корабелів говорили ще влітку після скандальних обшуків в Миколаєві та затримання місцевого "авторитета" Михайла Титова, більш відомого як "Мультик". Тоді Сєнкевичу згадали про його на диво теплі стосунки з цим одіозним персонажем. Сам міський голова зізнався: за час перебування на посаді мера міста двічі зустрічався з Титовим. При цьому, він закликав відмовитися від терміну "кримінальний авторитет". Мовляв, Титов – "бізнесмен із сумнівним минулим". У результаті, учора Миколаївська міськрада визнала роботу Сєнкевича за два роки мерства незадовільною.

Симптоматично, що проект рішення про дострокове припинення повноважень міського голови Миколаєва вніс однопартієць мера, член фракції "Самопоміч" Сергій Ісаков. Щоправда, більшість рідної для Сєнкевича фракції за це не проголосувала. Утім, недовіру депутатський корпус підтримав майже одностайно: з 54 членів міськради за "імпічмент" були 42 особи. Виконувати обов'язки мера стала секретар міськради Тетяна Казакова, яку називають компромісною фігурою між головою Миколаївської ОДА Олексієм Савченком та головою фракції "Опоблоку" в міськраді Ігорем Дятловим.

Недовіра Сєнкевичу – не лише підсумок його загравань з екс-"регіоналами" (на жаль, в південних областях України цим грішать мало не всі місцеві керівники), але й результат повного небажання Садового і його "Самопомочі" підтримати свого висуванця. На місцевих виборах 2015 року Сєнкевич став мером не завдяки підтримці "Самопомочі", а через категоричну позицію місцевих жителів, які не хотіли приходу до влади згаданого вище Дятлова – вкрай одіозного екс-"регіонала", який за часів Януковича був головою Миколаївської облради. "Самопоміч" згадала про свого кандидата лише після того, як він вийшов у другий тур мерських виборів. Залунали заяви представників партійної верхівки на підтримку Сєнкевича. Утім, як розповідали Depo.ua місцеві активісти, реальної допомоги від Андрія Садового миколаївська "Самопоміч" так і не отримала.

Враховуючи непросту конструкцію міськради, яка складається з чотирьох фракцій – "Опоблоку", "Самопомочі", "Нашого Краю" та "Солідарності", у мера, за великим рахунком, просто не було вибору. Справа в тому, що "Солідарність" швидко перейшла в опозицію до мера. А бажання голови ОДА Савченка потіснити Сєнкевича призвела до появи в міськраді ситуативного союзу між "Солідарністю" й "Опоблоком". Тому, на жаль, правих у цій історії шукати не варто…

Інша справа, що "Самопоміч" втратила чудовий шанс закріпити успіх у 500-тисячному облцентрі. Якби вище керівництво партії вчасно підставило плече миколаївському меру, вочевидь, все було б зовсім інакше. А так Сєнкевич був сам по собі, а Садовий і його партія самі по собі. Яскравий приклад: у 2016 році запрошений на Форум міського розвитку в Миколаїв особисто Сєнкевичем Садовий в останній момент відмовився їхати до свого однопартійця. Мовляв, через страшну зайнятість…

Фіаско Сєнкевича вчергове продемонструвало дволикість "Самопомічі" як проекту, який було створено лише заради двох цілей. Першу "Самопоміч" виконала у 2014 році, коли зайшла до Верховної Ради. Друга ціль – протягнути Садового в президенти – провалена "львівським сміттям" та беззубістю самої партії. А інших намірів у керівництві "Самопомочі", схоже, немає. Будувати реальну партію, підтримуючи місцевих "сєнкевичів" львівським демагогам абсолютно нецікаво…