Недоторканний Ситник: Хто не потрапить під люстраційний каток Зеленського

Анонсований президентом України Володимиром Зеленським законопроект №10444 про розширену люстрацію зареєстровано, що дає можливість проаналізувати його по суті. І відразу впадає у вічі, що попри бажання вичистити з влади всіх "попередників", з-під можливого удару виводять окремих знакових посадовців.

Політичну складову цього проекту і можливі наслідки його гіпотетичного ухвалення Depo.ua аналізував учора. Зараз же поглянемо зблизька, про що ж ідеться.

Що за законопроект

Проект закону №10444 визначено президентом як невідкладний. Вчора його було одержано Верховною Радою і того ж дня направлено на розгляд до парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя. Відсьогодні ця ініціатива відкрита для ознайомлення.

Володимир Зеленський пропонує внести зміни до чинного Закону України "Про очищення влади" зразка 2014 року. А саме:

- Розширити дію люстрації на осіб, які займають виборні посади (народних депутатів України);

- Поширити дію заборони виконувати владні повноваження протягом 10 років на осіб, що займали такі посади:

• президента України,
• голову Верховної Ради, першого заступника і заступника спікера,
• голову та членів уряду,
• керівників центральних органів виконавчої влади,
• голів Нацбанку, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна, Держкомтелерадіо, нацкомісій, їхніх заступників,
• членів Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голову Державної судової адміністрації України, його заступника,
• суддів (які у розгляді справ і винесених рішеннях допустили порушення Конвенції про захист прав людини),
• генпрокурора, голів СБУ, Служби зовнішньої розвідки, начальника Управління держохорони, очільників податкової і митної служб та їхніх підрозділів на місцях,
• керівників і заступників керівників територіальних органів силових структур,
• секретаря Радбезу, його заступників,
• Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України,
• глави адміністрації президента, керівників Держуправління справами, секретаріату уряду, урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника,
• керівників державних підприємств оборонно-промислового комплексу зі сфери відання концерну "Укроборонпром" та деяких інших держпідприємств.

- Збільшити період, робота протягом якого на перелічених посадах карається люстрацією, на час із 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року. "Амністія" – лише тим, хто пішов з посади за власним бажанням.

Законопроект вносить зміни і в закони "Про вибори Президента України" (кандидат на цей пост подаватиме заяву про незастосування до нього люстрації), "Про вибори народних депутатів України" (претенденти на мандат також подаватимуть зазначені заяви),"Про адвокатуру та адвокатську діяльність", "Про місцеві вибори" (і тут кандидатам пропонують засвідчити, чи є у них підстави бути люстрованими).

Як автор закону пояснює свою ініціативу?

У супровідній записці, підписаній керівником Офісу президента Андрієм Богданом, люстрацію названо "питанням державної безпеки". Необхідність розширення її часових меж і категорій осіб, які потраплять під "гільйотину", обумовлено необхідністю "припинення у подальшому зловживання владою, своїм службовим становищем під час виконання посадових обов’язків, уникнення відповідальності за дії, що спрямовані на власне збагачення".

Натомість нічого не сказано про те, на підставі яких аргументів Зеленський пропонує поширити люстраційну процедуру (початково покликану вичистити з влади виключно одіозних персонажів часів Януковича!) на людей, які сіли в керівні крісла за результатами Революції Гідності. Тобто дію закону пропонують розвернути з точністю до навпаки: фактично проти його ініціаторів. Причому стосуватиметься це майже всіх – неважливо, чи це активний і продуктивний нардеп, міністр, чиновник, який досяг результату в реформуванні своєї сфери, чи "сіра миша", ставленик олігархів або фігурант кримінальних справ. Був у владі за Порошенка – до побачення.

Та нова мітла вимете не всіх. Серед "жертв" нової хвилі "Зе-люстрації" дивним чином немає окремих посадовців: наприклад, керівництва Національного антикорупційного бюро…

Зате згадані в законі начальник Генштабу Збройних сил України, керівники Радбезу. А якщо ці люди досягли реальних успіхів у командуванні українською армією та боротьбі з окупантами – їх теж підведуть "під монастир"? Чи якраз це і є метою натхненників ініціативи?

Не варто виключати цього, з огляду на можливі джерела виникнення такої ідеї. А рекомендацію поширити люстрацію на всіх представників постмайданної влади журналісти виявили в Телеграм-каналі колишнього заступника глави президентської адміністрації Януковича Андрія Портнова. І проект він опублікував ще 4 липня. Щоправда, текст відрізняється від президентського.

Це дало підстави представнику президента у Верховній Раді Руслану Стефанчуку спростовувати зв'язок між ідеєю Портнова і швидкою появою законопроекту Зеленського. Побачимо, хто буде публічним провайдером цієї ініціативи.

Нарешті, про саму процедуру ухвалення проекту закону. Його внесення до Ради в останній день пленарної роботи нинішнього восьмого скликання – акт наскільки символічний, настільки й популістський, покликаний відповісти на запит виборців, багато яких радо сприймають гасла "Геть" і "На палю" - без різниці, про кого йдеться.

Ця Рада жодних рішень вже не ухвалюватиме. А в наступну, яка буде обрана 21 липня, законопроект доведеться вносити заново. Але ж це було важливо зробити саме зараз, за дев’ять днів до голосування. Рейтинги ж "Слуги народу", кажуть соціологи, знижуються. Раніше вони мали за різними опитуваннями 47% підтримки. Зараз же від 37 до 41%.

Щодо перспектив імплементації законопроекту №10444 важливий і такий момент. Поширення люстрації на народних депутатів і продовження цієї ідеї у вигляді заборони балотуватися в депутати всіх рівнів особам, які стануть фігурантами "Зе-люстрації", порушує одне з основоположних конституційних прав громадянина – бути обраним в органи представницької влади. І вже з цієї причини, навіть якщо закон №10444 буде ухвалено новим парламентом, його може визнати нечинним Конституційний суд.