Не той путч: Коли ображені ветерани прийдуть по "Зе-свинарчуків"

"Переворот Порошенка", "розкритий" нардепкою від "Слуги народу" Лізою Богуцькою, викликав зливу жартів у соцмережах. Тим часом тема можливих протестів проти влади не втрачає серйозності. Але небезпека може чаїтися не там, звідки на неї звикли чекати

Не той путч: Коли ображені ветерани прий…

Зафіксований парламентськими журналістами пост у месенджері депутатки Богуцької про підготовку Петром Порошенком "перевороту" на грудень цього року, через що влада змушена залишити на посту міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, лише відтінив серйозність теми можливих вуличних акцій протесту. Чи загрожує щось подібне "ЗЕкоманді", яка саме зараз набирає оберти, завершує розстановку своїх кадрів у всі можливі крісла та готується відчути смак повної влади?

В останній період президентства Порошенка вуличні акції проходили за участі чітко визначеного кола радикальних молодіжних організацій. Насамперед це "Національний корпус" і "Національні дружини" колишнього нардепа Андрія Білецького, про стосунки якого з керівництвом МВС свого часу повідомляли ЗМІ. Ці структури, які виросли на основі полку "Азов", зіграли одну з важливих ролей у дискредитації п’ятого гаранта і його тісній прив’язці в очах пересічних громадян до теми корупції. Згадаймо переслідування людьми Білецького Порошенка під час його виступів у містах країни, а також легендарне метання іграшкових свиней під президентською адміністрацією. Натомість практично не чіпали тодішнього президента інші радикали, з організації С14. Що дало їхнім недоброзичливцям ґрунт для підозр підопічних Євгена Карася у співробітництві з СБУ та Банковою.

Насправді всі, хто цікавиться вітчизняною політикою, знають про співпрацю правих об’єднань із силовиками та деякими політичними діячами. Окрім того, радикальні групи займаються і "поточною" діяльністю: зокрема, атакували під різними приводами журналістів, ромів і представників ЛГБТ-спільноти. Бурхлива діяльність правих радикалів навіть привернула увагу США. В заяві Бюро з питань демократії, прав людини і праці Держдепу С14 і "Національний корпус" назвали "групами ненависті". А колишній посол Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович іменувала українських праворадикалів "тітушками".

Решта правих організацій або стали занадто респектабельними для справді "гарячих" вуличних акцій (як об’єднання "Свобода"), або загубилися на політичних обріях (як легендарний "Правий сектор"), або є надто дрібними і маргінальними, щоб про них знав пересічний громадянин.

Відносний сплеск активності правих націоналістів мав місце перед липневими дочасними виборами до парламенту, для участі в яких "Свобода", "Національний корпус" і "Правий сектор" спромоглися створити єдиний список. "Торгову марку" обрали найбільш розкручену – Всеукраїнське об’єднання "Свобода". Але набрали на виборах менше за партію скандального блогера Шарія, лише 2,15% голосів – такий результат дав змогу хіба що мати державне фінансування на наступні п’ять років.

З дня виборів 21 липня і дотепер праві радикали (радикалів лівих у нас в країні як організованої сили наразі не існує) застигли в глибоких роздумах про те, куди їм рухатися далі та де шукати фінансовий ґрунт для наступних акцій. Якась їх частина зустріла "великий кадровий день" 29 серпня акцією під Верховною Радою. Там палили фаєри й вимагали не залишати на посаді в новому уряді чинного міністра внутрішніх справ. Тобто, бачимо певні потуги мобілізувати радикалів, проте вони дуже слабкі.

Інша ситуація у середовищі ветеранів війни на Сході і діючих військовиків. У комунікаціях із ними нова влада поки припускається суттєвої помилки. У попередні п’ять років життя цих людей було наповнене змістом і відчуттями їхньої Місії, і це самоусвідомлення ветеранів всіляко підтримувалося колишньою владою й активним громадянським суспільством.

З приходом "нових облич"-технократів цю Місію у них готові відібрати (найближчий приклад – скасування параду до Дня незалежності, що вилилося в альтернативний велелюдний марш), нічого не запропонувавши взамін. І зависання людей, які вміють чинити опір, у просторі без ідей є фактором постійного генерування напруги для влади. Бо вони, ветерани, стають легкими на підйом. Тактика і результативність дій влади на фронті стосунків з Росією змушує припустити, що приводи вийти на вулиці можуть з’явитися вже дуже скоро. Тим більше, що у суспільстві утворився вакуум – "зелені" поки у фаворі, а от на патріотичному правому фланзі хоч і достатньо сил, проте жодна з них не має належної підтримки. І коли почнеться абсолютно природний процес конфліктів у владі, а разом із ним і падіння довіри до неї, вакуум хтось прагнутиме заповнити своїми ідеями.

Як тут не згадати, що у серіалі про "Слугу народу" в історії кіношних політиків був період, коли до влади прийшли праві. Їх там, правда, зобразили в не дуже гарному світлі. Цей серіал багато в чому вже став пророчим. І, не дай Бог, влада планує "миритися" шляхом поступок і капітуляції, вона ризикує отримати вуличні протести, на які вийдуть не ручні нацики, а справжня сила.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook