Таємне рандеву президента: Навіщо шеф британської розвідки зустрічався з Зеленським

Зустріч Зеленського з Річардом Муром свідчить про те, що традиційні механізми дипломатичної комунікації українського президента із союзними урядами чи то від початку відсутні, чи то свідомо зруйновані. А сам український президент радикально недооцінює поінформованість Заходу стосовно ситуації в Україні

Таємне рандеву президента: Навіщо шеф бр…

Останнім часом українські посадовці полюбили таємні дипломатичні зустрічі. То керівник ОП Єрмак, покинувши свиту розглядати красоти давнього Риму, втече на таємні переговори з ватиканськими кардиналами. То от тепер спливають чутки про те, що сам глава держави, прихопивши вірного Баканова, встиг під час візиту до Британії зустрітися з главою шпиків її величності — пардон, з очільником МІ-6 Річардом Муром. При тому в усіх цих випадках відсутніми були навіть українські перекладачі, не кажучи вже про кадрових дипломатів.

До факту, що українське МЗС мало представлене в дипломатичних ініціативах чинного президента, всі вже якось звикли. Але цього разу, за інформацією джерела "Дзеркала тижня", на розмову до Мура не взяли навіть Єрмака.

Що і не дивно, якщо зважити на той факт, що очільник МІ-6 — не член королівської родини, і взагалі, фігура, досить далека від дипломатичних протокольних заходів. Саме існування цієї служби було визнане в 1994 році — без малого за сторіччя після створення. І закордонних гостей до співробітників цього відомства, зазвичай, не водять.

Стосовно тем розмови, які назвали журналісти — атака на антикорупційні структури, ситуація на Донбасі та проросійське оточення Зеленського — то в них, насправді, не було нічого супертаємничого. По першій і другій темі абсолютно відверто говорили представники ЄС. А дипломати зі США говорили стосовно всіх трьох.

Втім, у Великій Британії прийняли рішення все це повторити — при чому особисто українському президентові і у виконанні саме керівника розвідувального відомства. Чому?

Для такого підходу є кілька причин, і жодна з них навряд чи потішить українців.

По-перше, в Британії, схоже, вважають, що до українського президента неможливо надіслати інформацію за традиційними дипломатичними каналами. Чи тому, що вона з цих каналів дорогою витече, чи тому, що на шляху до кабінета Володимира Зеленського можуть бути встановлені "фільтри", які далеко не все пропускають всередину, чи то з обох причин одразу.

По-друге, союзникам України на Заході важливо, щоб на Банковій розуміли — будь-які спроби змухлювати у питаннях законодавства, боротьби з корупцією та прийняття протекціоністських законопроектів на користь місцевих олігархів для британських дипломатів з їхнім колосальним досвідом роботи з третім світом, є не тільки абсолютно прозорими, але й до образливого примітивними.

А третій момент полягає в тому, що у Лондоні розуміють — команда Зеленського, попри залишки рейтингу, які, втім, стрімко тануть,  переживає зараз не найкращі часи. І якщо з'явиться пряма і публічна заява посадовців Британії не тільки про гальмування реформ, але й про збереження російського впливу в адміністрації президента України – це може стати початком згортання допомоги Україні. Бо якщо, приміром, заяви Держдепу стосовно того, що Деркач – російський агент, не завдають Зеленському жодної іміджевої шкоди – все таки той має депутатську недоторканість і належить до іншого політичного кола. Якщо ж пролунають звинувачення стосовно чинних посадовців ОП, все виглядатиме зовсім інакше.

При тому якби йшлося про другорядних посадовців, то на зустрічі з британськими розвідниками керівник цієї структури Єрмак був би найбільш бажаним гостем. Оскільки саме він може найбільш швидко й ефективно знешкодити гіпотетичних "кротів".

А факт його відсутності каже про те, що він також, ймовірно, перебуває під підозрою. Або, як мінімум, не викликає належної довіри. Втім, після чисельних історій – хоч з березневою згодою Єрмака на спільні з сепаратистами засідання в ТКГ, хоч з далеко свіжішими ініціативами, на кшталт Фокіна у ТКГ чи таємних переговорів Єрмака стосовно миротворчості на Донбасі з провідниками російського впливу у Ватикані – така інформація не викликає здивування.

Але не Єрмаком чи президентським офісом все обмежується. Можна, наприклад, згадати той факт, що частина олігархічних медіа-ресурсів раптом стали помітно прихильнішими до "Слуг народу". Наприклад, це стосується фірташівського "Інтеру", у співвласника якого, як відомо, вкрай складні стосунки зі США. Хоч і з Росією не те, щоб зовсім прості.

В такому форматі українському президентові могли натякнути, що про співпрацю з подібними персонажами у Лондоні дізнаються не набагато пізніше, ніж на Банковій. І що подібна співпраця, принісши якісь тактичні переваги команді чинного президента, в стратегічному плані може обернутися катастрофою у вигляді згортання західної допомоги – як фінансової, так і організаційної та військової. А для реалізації політики "багатовекторного кучмізму" і лавірування між олігархічними кланами – і все це за умов конфлікту з Росією – у чинного президента банально не вистачить таланту. І навіть Єрмак йому в цьому не допоможе.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"