НБУ і міцна гривня: Чому долар скоро стане дорожчим

Нацбанк заслужено пишається тим, що приборкав інфляцію та зробив українську гривню найміцнішою валютою в світі. Але наскільки це корисно для економіки – велике питання.

Наразі низка телеграм-каналів, які прийнято вважати підконтрольними Олександру Дубінському, починає розганяти паніку: мовляв, тиждень почнеться з різкої девальвації, чекайте на долар по 30 гривень. Навряд чи, звісно, подібне станеться. Але робити страшне опудало з ослаблення гривні – значить шкодити економіці своєї країни.

Є така штука – небезпека простих рішень. Це коли популіст приходить до влади, пропонуючи прості рішення складних проблем. Наприклад: "Ростуть ціни? Я забороню підвищувати ціни!". Якщо такий популіст потім намагається втілювати в життя обіцянки - криза неминуча. У випадку з нашим прикладом – просто зникнуть з полиць товари.

Але буває і рівно протилежне. Є якесь рішення, яке, вочевидь, варто втілити у життя. Але через амбіції керівників різного рівня, підкилимних ігор і прихованих інтересів воно не реалізується. А потім, коли бабахнуло по голові обвалом економіки, всі питають одне в одного: "Ну чому ж ми так довго чекали? Чому не зробили те, що було очевидним?".

Це ми зараз про завищений курс гривні говоримо. Так, за минулий рік наша національна валюта зміцнилася до долара на 15% - є привід для гордості світовим рекордом. Так, можна порадіти за співвітчизників, які стали частіше їздити за кордон. Порадіти за туристичні компанії – хоча зараз, на тлі спалаху коронавірусу, радіти за них вже не вийде. Ще міцна гривня вигідна імпортерам, перевізникам та власникам ОВДП.

Але набагато більше тих, через кого варто сумувати.

Насамперед міцній гривні зовсім не раді експортери. Аграріям цього року довелося сильно економити, готуючись до посівної, тому що їхні доходи за підсумками 2019-го виявилися в доларовому вираженні нижчими, аніж очікувалося. Не тому, що врожаю зібрали і продали менше (насправді навпаки), а тому, що протягом всього другого півріччя гривня зміцнювалася.

Експортерам металів теж несолодко: мало того, що світові ринки "придавила" епідемія коронавірусу, так ще й отриману валюту не продаси за вигідним курсом. Тобто не підвищиш зарплати, не інвестуєш у нове обладнання і родовища. А тим часом тарифні апетити зростають і в УЗ, і в енергетиків.

Міцна гривня також негативно впливає на важку промисловість: доходи у них у валюті, а витрати - в гривні. Так само дістається й легкій промисловості – за міцної гривні їй складно конкурувати з китайським ширвжитком. По суті, підтримуючи міцну гривню, НБУ стимулює промисловість інших країн замість того, щоб стимулювати свою, українську.

Програє й держава: через сильну гривню недобираются планові доходи від митниці (найбільшою мірою) та податкові надходження. Результат – нічим наповнювати бюджет.

Врешті-решт, коли зміцнюється гривня – ростуть ціни в магазинах: так бізнес компенсує недобраний через штучно завищений курс прибуток.

Невже в уряді всього цього не розуміють? Здається, дуже навіть розуміють. У своєму виступі перед Верховною Радою новообраний прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав: "На сьогодні ми побачили тільки зміцнення гривні, яке вдарило по промисловості, але ніяк не позначилося на добробуті українців".

Провівши невелику керовану девальвацію, можна одним пострілом убити двох зайців: отримати гроші на соціальні потреби (нагадаю, індексацію пенсій довелося відкласти на півроку) і допомогти експортерам, для яких міцна гривня – велика проблема. Але на друкування гривні не погодиться НБУ, а головне – МВФ. Бо тільки-но загнуздали інфляцію...

Так що допоки НБУ продовжує зміцнювати гривню. З 2 по 6 березня регулятор продав на міжбанківському валютному ринку на $157,2 млн більше, ніж купив. Тобто НБУ штучно створює дефіцит гривневої готівки, тим самим підвищуючи курс нацвалюти.

І, щоб змінити ситуацію, необхідно прийняти політичне рішення.