Вчилася на Росії під час Майдану: Хто така Єлизавета Ясько, якою замінили Богдана Яременка

Depo.ua розповідає, що відомо про Єлизавету Ясько з відкритих джерел.

Про рішення фракції журналістам повідомила депутатка зі "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, тепер його винесуть на обговорення у залу засідань Ради, можливо навіть сьогодні, 3 грудня.

Перед цим у вересні Ясько призначили головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Молода політкиня заявила, що не боїться нападок росіян в ПАРЄ і знає, як з ними треба спілкуватися. Українців це здивувало, зацікавило і збентежило. Хтось писав, що вона для такої роботи ще не має досвіду і це зухвала заява, хтось – що Ясько навпаки є незашореним політиком нової формації, а хтось просто демонстрував у соцмережах свій сексизм, ейджизм і недоліки у вихованні.

Сама про себе пані Єлизавета розповідає, що має багатий досвід спілкування з росіянами, бо вчилася в МГУ, і в Оксфорді, і знайома з російськими дипломатами.

"Я зняла три документальні фільми про КДБ; спілкувалася з величезною кількістю російських дипломатів, політиків. А ще я навчалася в Москві, до речі – є така сторінка в біографії. Я закінчила МГУ, була там в найцікавіше час – в 2013-2014 роках. Мене там, м'яко кажучи, не завжди сприймали нормально. Я знаю, як з цими людьми спілкуватися і вважаю це, навпаки, тільки плюсом" , – розповідає Єлизавета в інтерв’ю "Лівому берегу" про свій московський досвід. Це була відповідь на питання, чи зможе вона протидіяти "тим ще персонажам" з російської делегації ПАРЕ. А це – про Оксфорд.  "Там було дуже багато зустрічей. Я відвідувала різні лекції, наприклад, Ксенії Собчак. Я вчилася в школі державного управління, я – політолог, мені завжди політика була цікава. Мені ж потрібно відчувати і розуміти, що відбувається в світі, тому відмовлятися від спілкування з росіянами – це, я вважаю, неправильно. Ми не можемо ігнорувати Росію. Ми повинні захищати свої інтереси, але знати, що відбувається".

Майбутня зірка української політики народилася 17 жовтня 1990 року в Києві. Закінчила філософський факультет КНУ імені Тараса Шевченка і школу державного управління Блаватніка в Оксфордському університеті.

"Коли Єлизавета подавала документи для вступу в три найкращих ВНЗ у світі, вона навіть не уявляла, що їй вдасться вступити до всіх: Оксфорд, Кембридж і Лондонську школу економіки і політичних наук (LSE), - пише про неї znaj.ua. - Перед Ясько став непростий вибір, але вона швидко визначилася і прийняла рішення вчитися в Оксфорді. Вона була першою українкою, яка вчилася в Оксфорді, при цьому разом з нею на потоці була величезна кількість представників різних національностей. Потрапивши в місце де так багато всіляких людей різних національностей, Єлизавета Олексіївна навчилася бути більш толерантною, так само навчилася бути більш стриманою у кожному своєму висловлюванні, беручи до уваги, що вона може ненароком скривдити кого із представників іншої національності".

"Історій багато насправді. Спочатку мені здавалося, що розповідь про мою країну повинна всім обов'язково подобатися. Однак при цьому в класі з тобою сидять представники ще 80 національностей. І у них всіх теж є свої проблеми в своїх країнах, свої стереотипи. І мені здається, що були ситуації, коли я недооцінювала культурні відмінності ", - наводить її пряму мову "Лівий берег"

Враховуючи, що вчитися в Оксфорді було дорого, Ясько почала "активно залучати найрізноманітніші фонди, організації і просто заможних людей", при тому "що це було справжнім випробуванням, так як це перепало на період бойових дій в Україні та багато організацій які володіють вільними фінансами вносили їх на рахунки для допомоги учасникам цих бойових дій".

Для отримання цих грошей вона роки займалася фандрайзингом. Вдалося отримати стипендії від різних організацій: фонду Віктора Пінчука (програма World Wide Studies), "Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) - програма Seed Grant, стипендія" Blavatnik School of Government ". Також вона зібрала гроші за "краудфандінгом", отримавши приватну підтримку від більш ніж 40 людей.  Через три роки Єлизаветі Ясько все таки вдалося зібрати необхідну суму коштів на навчання, це склало майже 80 000 доларів це сума загальних витрат за рік.

В 2017 Ясько влаштувалася на роботу в Міністерство з питань діджіталізаціі, культури медіа та спорту Великобританії. Наступним місцем був CFC Consulting в українському кризовому медіа-центрі, вона потрапила працювати в команду стратегічних комунікацій Адміністрації президента України. Потім Ясько стала виконавчою директоркою в музичній кампанії "Свідок", де координувала українську кампанію в Нідерландах "Hop Nederland Hop" і працювала з мультимедіа проектом "UN Hundred".

Також Єлизавета Ясько заснувала ініціативу Yellow Blue Strategy, що займалася розвитком культурної дипломатії, креативної економіки і освіти, стала членкинею політичної платформи Європейська сотня. Ще вона стала одним з членів швейцарської миротворчої ініціативи Caux Initiative of Change і отримала стипендію за програмою "Всесвітні Студії".

До того як стати народною депутаткою від "Слуги народу" Ясько працювала віце-президентом в blockchain-стартапі (VP of Social Impact & External Relations) і музичному лейблі Younk, а також продюсувала фільм "Крим: брудний секрет Росії", який був представлений в Україні в цьому році.

Найперше - ми мусимо більше знати про кримськотатарську культуру та популяризувати її, - розповідає вона про цей фільм на блозі в "Українській правді". - Другий урок – у боротьбі проти фейків ми мусимо обирати правильні інструменти для комунікації проблеми Криму. На мою думку, для того, щоб світ нас розумів, пам'ятав та ще й був нашим союзником, Україні потрібно вчитись робити більше журналістських розслідувань та продуктів культурної дипломатії на достойному рівні. Документальне кіно – один з небагатьох жанрів та інструментів, який оперує фактами та дозволяє розповісти історії людей та дати їм можливість бути почутими. Наш фільм "Крим. Брудний Секрет Росії" розповідає історії людей, доля яких стрімко змінилась та залежить від дій, направлених проти кримськотатарського народу та активістів, які не бояться говорити про те, що відбувається в Криму сьогодні".

Щодо особистого життя і статків, відомо, що Єлизавета на нинішній час не заміжня і офіційно не перебуває в стосунках. Має квартиру площею 37,8 м2 у Ворзелі (Київська область), куплену в 2015 році, отримала "винагороди за надання послуг" 34689 і 50786, 11408 грн компенсації вартості проїзду (авіаквитки) – ці суми, судячи з усього, були отримані за фільм, 4618  відсотків і ще якісь  742 грн додаткового блага. Ще Єлизавета Ясько має доларові депозити, подробиці про них і решту її статків можна дізнатися в її декларації.

Нагадаємо, 30 жовтня журналісти спіймали народного депутата від "Слуги народу" Богдана Яременка на делікатній переписці під час роботи в сесійній залі парламенту. Сам Яременко прокоментував ситуацію, заявивши, що це була провокація з його боку. Також Яременко зізнався, як зреагувала дружина на його "переписку із повією". Пізніше він видалив пост про "провокації" і вибачився перед дружиною та Зеленським.

Водночас голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зазначив, що, ймовірно, Яременко повинен залишити посаду очільника комітету Верховної Ради із зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва.

1 листопада три фракції Ради закликали усунути Яременка від головування в комітеті а 2 листопада Яременко оприлюднив фото заяви про звільнення, яка має важливий нюанс.

11 листопада фракція "Слуга народу" на засіданні ухвалила рішення щодо переобрання голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, потім 12 листопада стало відомо, що на посаду голови комітету ВР з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва претендує чотири представника "Слуги народу".

Нагадаємо також, що 17 вересня у Верховній Раді сформували новий склад української делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.

23 вересня Україна вирішила не подавати повноваження нової делегації на затвердження під час осінньої частини сесії ПАРЄ з 30 вересня по 4 жовтня 2019 року.

Також повідомлялося, що Україна 30 вересня може втратити будь-яке представництво в Парламентській асамблеї Ради Європи.

26 вересня стало відомо, що новий склад делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи змушують прибути в Страсбург.

Довідка: ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу у квітні 2014 року через анексію Криму. Оскільки Москва не виконала жодної вимоги відповідних резолюцій асамблеї, санкції проти РФ тривали кілька разів. На знак протесту російські депутати не брали участі в роботі асамблеї з 2016 року. Влітку 2017 року Москва припинила платити внески до бюджету Ради Європи, пояснюючи це тим, що делегація Держдуми РФ не має повноцінних прав у ПАРЄ. З'явився варіант, що Росія взагалі покине ПАРЄ. Після цього почали говорити, що неучасть Росії в ПАРЄ обмежує права російських громадян, зокрема неможливість оскарження рішень російського суду в ЄСПЛ.

У ніч на 25 червня ПАРЄ проголосувала за зняття санкцій з Росії і повернення російської делегації у склад організації.

За резолюцію проголосували 118 депутатів, 62 – проти, 10 – утрималися. Важливо, що рішення, схвалене у Страсбурзі, принципово змінює санкційний механізм.

Після цього російська делегація подала заявку на підтвердження своїх повноважень в ПАРЄ.

Водночас українська делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) офіційно оголосила про рішення зупинити роботу в Асамблеї на знак протесту проти повернення делегації Росії. Також Україна відкликала постійного представника України в Раді Європи Дмитра Кулебу для консультацій.

26 червня хорватка Марія Пейчинович-Бурич обрана генеральним секретарем Ради Європи в першому раунді.

Тоді ж моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи не підтримав поправки до проекту резолюції про затвердження повноважень делегації Росії, які передбачали санкції.