Найгарячіший період в Україні буде між президентськими і парламентськими виборами, - Денисенко

Про це нардеп Вадим Денисенко розповів під час круглого столу на тему: "Війна, мир, реінтеграція: що буде після АТО?", - передає Depo.ua.

Головна проблема, на думку Денисенка, в тому, що за 4 роки цього конфлікту в Україні не створено наукової бази для діалогу про ситуацію на Донбасі. "Є стратегічні дослідження, які робить СБУ, військова розвідка, але якщо ми не маємо наукової бази, то тяжко про щось казати. За 4 роки була написана аж одна дисертація про конфлікт на Донбасі, вона захищена у Польщі", - заявив представник уряду в Раді.

За його словами, за 4 роки немає базових науковців, які можуть говорити, що там відбувається: "У 90-х роках у нас був Інститут вивчення Росії. Втім, на сьогоднішній момент у нас подібних інституцій просто не існує… У нас є експерти, які можуть казати, що вони напівпрофесійно займаються дослідженням Росії та окупованих територій".

Говорячи про прогнози подій, які можуть відбуватися на Донбасі, Денисенко зазначив, що на Росії на сьогодні відсутня інституція чи група людей, яка б визначала політику щодо України: "Як би це парадоксально не звучало, можна сказати, що людина, яка відповідає за проект подій в Україні, Владислав Сурков - є майже "збитим льотчиком". І навряд чи може вважатись тим, хто є визначальним для керівництва Росії".

За словами нардепа, протягом останнього року почалась передача справ по Україні від ФСБ до Служби Зовнішньої Розвідки. ФСБ залишила великі пріоритети за собою в "ЛНР", частково намагалась зайти в "ДНР", але казати, що є чітко визначена стратегія Росії щодо України, на думку Денисенка, по суті не можна: "Є певні напрямки, за якими закріплені ті чи інші люди, що лобіюють свої, перш за все, економічні інтереси".

"Ні про яких миротворців чи інші варіанти примирення на Росії мова не йде. Всі розмови про Донбас, миротворців – не більше, ніж антураж. Вести якісь перемовини про перемир'я на Росії ніхто не збирається. Принаймні, до президентських виборів в Україні. І з великою долею імовірності ні про яке військове загострення до виборів не йтиметься", - запевнив депутат.

На його думку, з боку Росії будуть спроби впливати на президентські вибори. "Але очевидно, що головна спроба щодо конфліктів чи по можливому зриву на президентських виборах, вони будуть точковими. І будуть зв'язані з певними регіонами. У кожному регіоні є своя специфіка. Наприклад, останнім часом, відбувається релігійний конфлікт у Запоріжжі між київським та московським патріархатом. Очевидні достатньо серйозні конфлікти пов'язанні із українськими націоналістичними організаціями. Та інші конфлікти в певних регіонах. Це головна тактика щодо того, що збирається робити Росія", - зазначив Вадим Денисенко.

Після президентських виборів, на його думку, буде зроблена спроба в деяких регіонах створити конфліктні ситуації, використавши незадоволених результатами виборів: "І ця перманентна незадоволеність може перетекти і до парламентських виборів. Вважаю, що це буде найгарячіший період".

Також нардеп назвав три головні проблеми України. По-перше, надзвичайна інституційна слабкість регіональних еліт.

"По суті голова обладміністрацій у абсолютній більшості регіонів України - це людина, яка майже не впливає на політичні процеси в регіоні. Ця людина може контролювати частину свого регіону, але не більше того". - зазначив він.

Друга проблема, яку окреслив Денисенко - це шапкозакидництво.

"Це бліцкриги. Коли про бліцкриг говорить уповноважений посол чи народний депутат – це одна історія. Якщо про це говорить людина в ранзі міністра, людина з мандатом, то ці речі, вони сприймаються інакше. Я дуже переживаю з приводу того, що шапкозакидництво стає важливішим за політичну доцільність. Коли, де-факто, речі які не потрібно озвучувати, озвучуються на публіку щоб отримати 0,5% рейтингу", - підкреслив нардеп.

І третє, на думку нардепа - це відсутність внутрішнього діалогу.

"Всі ми знаємо, що найстрашніші речі, які нам пропонував МВФ, писались не в Москві, не в Вашингтоні, а у Києві. Потім вони лобіювались і з певних політичних причин рішення втілювались у життя. Якщо на сьогоднішній момент нам будуть нав'язувати всі ці "плани Мореля" (на щастя, він не був втілений у життя), то все це тому, що ми не хочемо вести діалог у такому болючому питанні як війна".