Навіщо Зеленський забороняє говорити про війну

Але ці правдиві слова зразу вирішили погасити заявою керівника ООС, який, будучи розумним чоловіком, але воєнним і підневільним, дуже обережно підправив свого підлеглого і в ефірі ІСТV заявив наступне: "Командувач Військово-морських сил Збройних сил України, адмірал Неїжпапа, який недавно був призначений, давав інтерв'ю регіональному ЗМІ, і, за його розуміння, він сказав, як він це бачив, не маючи стовідсоткових відомостей про розвиток ситуації на Таврійському напрямку. До його слів можна ставитися так, що на даний час вони були перебільшені, виходячи з тієї обстановки, яка є станом на сьогодні".

Отже, що насправді відбувається?

1. Путін провів референдум по обнулению термінів, який викликав дещо неочікувану реакцію в суспільстві. Вперше за всі роки його правління російське суспільство не проявило належного ентузіазму. Зараз багато хто хоче пояснити це мовчазне примирення російського суспільства з дійсністю як початок спротиву. Але наразі ми можемо констатувати лише один момент: народ змирився з Путіним, хоча й вважає в глибині душі, що його намахали. Вперше за всі роки правління Путіна в масовій свідомості з‘явилася теза: "нас надурили".

2. Путін свідомо чи несвідомо, але готувався до цього і протягом останніх місяців цілеспрямовано перешерстив команду. І тепер там немає ані старих маразматиків, які готові до переворотів (навряд чи Шойгу з Собяніним хочуть робити перевороти), ані молодих впливових полковників. Путін повністю зачистив на цьому етапі внутрішнє поле від усіх своїх дуже умовних конкурентів (таких у нього не було останніх років десять). Але разом з обнуленням термінів і зачисткою команди він почав вибудовувати нову вертикаль, яка в найближчі роки буде пожирати "горизонтальних конкурентів", залишивши лідера в спокої (ця логіка притаманна вчім диктаторам, хоч і завжди на якомусь етапі дає збої).

3. На цьому фоні ніяких інших політичних рішень для себе, крім експансії РФ на зовнішньому полі, Путін просто не бачить. Він мислить лише двома категоріями: продовження внутрішньоросійських репресій – і вони будуть продовжуватися (щодня в опозиційній пресі ми про це читаємо) – і продовження створення контрольованого хаосу, який посилює позиції Росії та розширює зони впливу РФ.

4. Стаття президента Росії про результати другої світової війни - це продовження його виступу на Мюнхенській конференції. Він вважає, що Росія має право на відродження СРСР, і він буде це робити всіми доступними методами.

5. На цьому фоні інформаційна політика України в цьому напрямку є не те, що провальною. Вона є злочинною. Команда Зеленського, як партія миру, просто заборонила всім своїм спікерам говорити про війну щось крім того, що Зеленський рухається до миру, і все було б добре, якби не злочинна діяльність Порошенка.

6. Насправді найгірше, що влада продовжує боятися говорити, що війна можлива і Путін готується до неї. І це на фоні того, що у нас різко погіршилася ситуація з закупівлею озброєння і комплектацією частин.

7. Чи можлива щиро масштабна війна? Напевне, що не зараз. Але чи існує дуже висока вірогідність війни за воду в Херсонській області з подальшим просуванням до Одеси? Безумовно так. І про це треба не лише говорити, але й готуватися до цього. Найгірше в будь-якому конфлікті, зробити вигляд, що ти цього конфлікту не помічаєш. На жаль, команда Зеленського прийняла саме таку позицію.