Навіщо нас лякають Євробаченням і чому громадськість головний ворог Cуспільного

Чому насправді Аласанія мав піти

Почну з найпростішого: ми виграли Євробачення півроку тому. Місто-переможець стало відомим два місяці тому. Якщо керівник каналу, який відповідає за це шоу, говорить наступне: "Бюджет Евровидения никто не считал. Мы не понимаем масштаба шоу и количества людей, которых мы должны задействовать в процессе", - цей керівник, а також його заступники мають іти у відставку. За два місяці можна було все це і обрахувати, і поторгуватися, і розповісти, де і хто збирається вкрасти чи заробити. Натомість чуємо про те, що грошей нема, а скільки треба – невідомо.

Правда, я хочу сказати, що за два роки Аласанія справді зробив багато для створення Суспільного мовлення. Його є за що критикувати, але те, що він взяв на себе роботу, яку багато хто не хотів і не зумів би взяти – це правда. І я щиро вважаю, що ми маємо подякувати йому за ці два роки.

Наглядова рада – головне гальмо розвитку

А тепер про майбутнє. Сьогодні наглядова рада Суспільного телебачення почала робити заяви, що нового керівника треба призначати лише за згодою з ними, і вони ж мають затверджувати сітку мовлення.

Більшість членів наглядової ради я знаю особисто, і всі вони великі фахівці своєї справи. Але, на жаль, рік їхньої роботи показав, що вони не команда, а всього лише список дуже поважних людей.

Канал, навіть якщо це суспільне мовлення – починається з визначення аудиторії. І якщо вам хтось почне говорити, що суспільне мовлення має задовольнити потреби всіх 100% українців – перед вами невіглас. Так канали не будуються, так проїдаються гроші. На жаль, досі наглядова рада говорила про все що завгодно, крім одного: хто ж ці люди, які будуть глядацьким ядром каналу. Саме тому Перший національний так сильно упав в рейтингах.

Тепер щодо рейтингів. Вчора від членів наглядової ради лунали заяви, що рейтинги не можуть бути мірилом ефективності каналу, бо на цьому каналі немає серіалів. І тут є відразу два важливих моменти. Перший дуже простий: а чому ви, шановні члени наглядової ради, вирішили, що тут не потрібні серіали (серіали бувають різні, в тому числі й інтелектуальні). ВВС, на яке ви молитеся, не гребує серіалами. То чому Перший має вигадувати велосипед? У мене є лише одна відповідь – рейтинги показують, які програми треба закривати. А тут працюють друзі, знайомі, родичі...

Треба зразу зазначити, що доля такого каналу не може бути 10 чи 15%. Але розраховувати на 3-5% через півтора-два роки він може без будь-яких проблем.

Колективне затвердження сітки – це абсурд

А тепер давайте перейдемо до затвердження ефірної сітки наглядовою радою. Якщо ви хочете побудувати машину, яка поїде, вам потрібно довіряти вашому механіку. І механік повинен мати право і критерії щось міняти і підлаштовувати під зовнішній світ цей продукт. Не може керівник каналу боятися закрити програму через те, що група з 10 активістів почне кричати в соцмережах.

При всій повазі, я не знаю жодного каналу в світі, де існує відразу три приблизно однакових програми розслідувань, які роблять три різних команди. Будь-який програмний директор вам підкаже, що треба мати одну тижневу програму, і, якщо є можливість, то робіть якусь щоденну мінімальну лінійку програм. Але це має бути струнка і зрозуміла глядачеві лінія.

Сітка телебачення розвалюється в той момент, коли 20 людей пропонують свої "хотєлкі" вставити в прайм. І, як результат – канал впаде в рейтингу ще більше.

Але проблема навіть не в цьому – новий директор має бути людиною вільною, і у якої мають бути чіткі критерії його продуктивності. Хороший пацан (дівчина) – це не критерій. Знання англійської мови чи знайомство з послами взагалі можна не брати до уваги. Єдиний критерій ефективності керівника каналу – рейтинг каналу.

Ми всі повинні зрозуміти одну просту річ. Суспільне мовлення – це трохи більше ніж срач в соцмережах. Поки цього не розуміє навіть половина наглядової ради. Але, будучи оптимістом, я скажу інакше – добре, що половина наглядової ради це розуміє.

P.S. Сьогодні кілька людей питало мене, чи правда те, що я стану новим керівником НТКУ. Офіційно заявляю – це неправда. Ніхто зі мною ніяких переговорів не вів і нічого не пропонував. А якби запропонували, то я б відмовився.