Наступ на НАБУ: Чому "грантові" антикорупціонери не критикують Зеленського

Реакція на можливі загрози узурпації влади в законі про розширення прав президента демонструє те, як відомі активісти і політики бачать своє майбутнє місце в нових політичних умовах

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Наступ на НАБУ: Чому "грантові" антикору…
фото: facebook НАБУ

Народний депутат із фракції "Європейська солідарність" Ірина Фриз на своїй сторінці у Фейсбук з обуренням повідомила, що комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики змінив своє попереднє рішення і не побачив корупційних ризиків у проекті закону про розширення повноважень президента України.

Вона зазначає, що на засіданні 4 вересня "членів комітету від правлячої партії де-факто "нагнули" змінити рішення комітету прибравши фразу з висновку "містить корупційні ризики" щодо законопроекту 1014, яким президент матиме право призначати та ЗВІЛЬНЯТИ одноосібно голів НАБУ, ДБР та утворювати "незалежні регуляторні органи".

Міні-скандал спалахнув довкола внесеного у Раду президентом як невідкладний проекту закону №1014 "Про внесення змін до статті 106 Конституції України щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань".

Ця ініціатива пропонує доповнити статтю 106 Конституції України двома пунктами – 11-1 та 12-1 і усуває законодавчу прогалину, коли існування НАБУ і ДБР, як і низки інших органів (зокрема, Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) не передбачене в Конституції. Це було підставою для Конституційного суду у середині червня 2019 року фактично визнати НКРЕКП такою, існування якої є поза конституційним полем. Також керівників цих органів згідно із законами призначає президент, що теж не передбачено в Конституції.

Разом із позитивами, законопроект, на думку низки експертів, може містити ризики узурпації влади керівником держави. Тим не менше, антикорупційний комітет Ради таких загроз не побачив. Ухвалити таке рішення технічно було неважко: з 18 членів цього комітету 11 представляють фракцію "Слуга народу". 7 представників інших фракцій перегляд рішення не підтримав, пише у Фейсбук член комітету від "Євросолідарності" Вікторія Сюмар. "Як на мене, фраза про "утворення Президентом НАБУ" несе в собі прямі ризики знищення незалежності органу і створення нового. Про регуляторні органи – це взагалі відкриває двері офісу президента керувати всією сферою економіки", - додає вона.

Діаметрально протилежне сприйняття згаданого законопроекту відомими активістами-антикорупціонерами вкотре доводить справедливість істини про те, що "місце сидіння визначає точку зору".

Так, очільник громадської організації Центр протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін не бачить у законопроекті №1014 нічого крамольного. Він заспокоює: внаслідок ухвалення закону "не з'являється в Президента ніякого контроля за НАБУ".

 

І загалом його профіль у Фейсбук сповнений задоволенням від того, куди зараз рухається ситуація в державі. Із якимсь комсомольським завзяттям він переконує, що внесені в Раду президентом Володимиром Зеленським і тут же ухвалені більшістю ініціативи – це і його з колегами заслуга.

Між іншим, Шабунін як опонент попередньої влади тут же в коментарях знайшов привід для закиду на адресу Петра Порошенка, за президентського терміну якого не було знято недоторканність із нардепів. Забув, правда, що Рада проголосувала саме за законопроект Порошенка.

Центр протидії корупції на своїй сторінці публікує аналіз законопроектів від Зеленського, де також не висловлює жодних сумнівів у їх користі для держави.

Тут зауважимо, що головою комітету ВР з питань запобігання корупції працює народна депутатка від "Слуги народу" Анастасія Красносільська. До обрання в парламент ця 35-річна експертка займалася питаннями податкового і антикорупційного законодавства… у Центрі протидії корупції, керівником якого, нагадаємо, є Віталій Шабунін. Зокрема, як пише "Українська правда", відповідала за адвокаційну кампанію створення в Україні Вищого антикорупційного суду.

Більшість "розкручених" борців з корупцією часів Порошенка не знайшли за потрібне висловитися щодо загрози розширення влади президента, яку може нести в собі згаданий законопроект. Колишній нардеп Єгор Соболєв у Фейсбук лише висловлює задоволення з приводу обмеження депутатської недоторканності. Згадує, що 2017 року (під час акцій Михеїла Саакашвілі в центрі Києва) "нам довелося збирати тисячі людей та блокувати вулицю перед парламентом, щоб цей законопроект хоча б зареєстрували і відправили на перевірку Конституційного суду". І пише про "місяці випробувань, напади спецпризначенців, викрадення і вивезення людей до Маріупольського СІЗО за сфабрикованими справами".

Продовжує боротися з попереднім президентом Сергій Лещенко – пише у Фейсбук про "коаліцію Порошенка-Медведчука" в Одесі, інформує про початок розгляду справи проти Медведчука сьогодні в Оболонському суді Києва тощо. Про розширення повноважень президента Зеленського – ані слова. Як і його колега-"єврооптиміст" Мустафа Найєм.

Не торкається цієї теми на своїй сторінці в соцмережі і Ярослав Юрчишин, народний депутат із фракції "Голос" і перший заступник голови антикорупційного комітету Ради.

Натомість організація Тренсперенсі Інтернешнл Україна, де Юрчишин з 2016 до 2018 року був виконавчим директором, а до травня цього року, тобто до парламентських виборів, очолював правління, оприлюднила свою критичну оцінку президентської ініціативи.

На сайті організації йдеться про те, що зміни до Конституції України, які передбачають перепідпорядкування НАБУ і ДБР президенту, можуть привести до невиправданої концентрації влади в руках глави держави. Зокрема, експерти вважають, що "хоч такі зміни до Конституції в короткій перспективі вирішать питання законності існування та діяльності органів, вони можуть дати початок невиправданій концентрації влади в руках Президента. Адже за своєю природою НАБУ, ДБР та навіть державні регуляторні органи є органами виконавчої влади. Відтак, саме на уряд мають покладатися повноваження, які пропонується віддати Президенту".

Графіка Трансперенсі Інтернешнл Україна.

Мають експерти ТІ й цілу низку інших зауважень до законопроекту, які вони системно виклали на своєму сайті.

Наступне. І Анастасія Красносільська, і Ярослав Юрчишин і ще близько десяти експертів, які зараз стали нардепами від фракцій "Слуги" і "Голосу", входили до ще однієї неурядової організації – Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ. Позиція її екс-членів – нинішніх нардепів щодо президентського законопроекту №1014 розділилася.

 

Отже, ставлення багатьох експертів з питань боротьби з корупцією, чия позиція під час президентства Петра Порошенка була проактивною аж до закликів до вуличних методів боротьби з "режимом", діаметрально протилежна щодо потенційного розширення повноважень президента Зеленського. І тут виникає питання: чи всі отримувачі західних грантів, призначення яких – допомога українцям у становленні й розвитку інститутів нашої незрілої демократії – виконували і виконують свою роль чесно і незаангажовано? І чи не варто грантодавцям у нових політичних умовах, що склалися в Україні після виборів, переглянути принципи надання фінансової допомоги і перестати підтримувати "продавців повітря", які шукають собі теплі місця біля влади.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme