Народному депутату повідомили про підозру через кнопкодавство

Про це повідомила генеральний прокурор України Ірина Венедіктова на своїй сторінці у Facebook, передає Depo.ua.  

За її словами, нардеп під час розгляду поправок до законопроекту щодо обігу земель неодноразово здійснював неособисте голосування з використанням персональної картки колеги.

"За моїм дорученням прокурори повідомили про підозру народному депутатові України за фактами здійснення на пленарному засіданні Верховної Ради України голосувань замість іншого народного депутата. Це перший у нашій практиці випадок притягнення до відповідальності за ст. 364-2 Кримінального кодексу України", - написала Венедіктова.

Генпрокурорка додала, що народний депутат належним чином викликався до Офісу генпрокурора на 11 лютого для вручення повідомлення про підозру, однак, не з’явився та про причини неявки не повідомив.

"Письмове повідомлення про підозру у порядку, передбаченому КПК України, направлено до Апарату Верховної Ради України, за місцем проживання парламентаря, на його електронну пошту та інші відомі стороні обвинувачення засоби зв’язку", - зазначила вона.

Венедіктова наголосила, що закон не повинен бути порушеним при ухваленні інших законів.

"Кримінальна відповідальність за "кнопкодавство" - важливий запобіжник, яким треба активно користуватися. Закони повинні прийматися без порушення закону. Викриття та реальне притягнення до відповідальності парламентарів має сприяти викоріненню цього ганебного явища та підвищенню довіри до правоохоронної системи та законодавчого органу", - підсумувала генпрокурор.

За даними джерел "РБК-Україна", про підозру повідомили народному депутату Владіславу Поляку (група "Довіра")

Як нардеп Поляк попався на кнопкодавстві

Рух "Чесно" повідомив, що на пленарному засіданні 21 лютого 2020 року позафракційний мажоритарник із Закарпаття Владіслав Поляк неодноразово кнопкодавив під час голосування за поправки до проекту закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. 

Як у Раді планують боротися з кнопкодавством

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков у грудні минулого року після скандалу з кнопкодавством під час голосування за призначення міністра освіти та науки Сергія Шкарлета запропонував встановити додаткові камери у сесійній залі парламенту, щоб запобігти випадкам неперсонального голосування. Він уточнив, що камери встановлять у тих місцях, де їх немає. Наприклад, у ложах. 

Також, зі слів Разумкова, здолати "кнопкодавство" на 100% має нова система "Рада", яку планують запустити. 

"Всі, скажімо так, вільні місця, якими дуже часто хтось намагався користуватися, відключені в залі Верховної Ради. Станом на сьогодні опрацьовується механізм, який дозволить працювати народному депутату винятково зі свого місця. А після того, як буде запущена нова система "Рада" - це на фактично на 100% зніме можливість "кнопкодавства", - заявив він. 

Також обговорюється можливість внесення змін до регламенту Ради, які б дозволили не допускати народних депутатів до участі у засіданнях ВР, а, відповідно, вони тимчасово будуть позбавлені заробітної плати. 

Нагадаємо, 15 січня стало відомо, що Офіс генпрокурора з другої спроби відкрив кримінальне провадження проти народного депутата з групи "Довіра" Андрія Іванчука, якого впіймали на неперсональному голосуванні. 

Перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук раніше заявив, що постійно звертається до ДБР через кнопкодавів, але, за його інформацією, поки що у бюро відкрили лише дві справи за кнопкодавство. 

Довідка: З початку 2020 року за неособисте голосування у Верховній Раді передбачена кримінальна відповідальність. За це передбачено штраф на суму від 51 до 85 тисяч гривень. Крім того, депутат-кнопкодав втрачає свій мандат, якщо його провину доведе суд. Досудове розслідування в таких справах проводить Державне бюро розслідувань, але підозру особисто має підписати генпрокурор.