Наливайченко вліз у кремлівську гру Медведчука

З інтерв'ю Генпрокурора Віктора Шокіна одному з видань стало відомо про те, що жодних доказів на користь скандальної заяви голови СБУ Валентина Наливайченка про те, що помічник президента Росії Владислав Сурков керував групою снайперів під час розстрілу майданівців ГПУ від Служби безпеки так і не отримала. Іншими словами, переслідування Владислава Суркова - одного з найвідоміших та найодіозніших кремльовських гравців - пробуксовує. Що зрештою було очікуваним. 

Проте Наливайченко оперативно зібрав журналістів і повідомив, що все зі справою добре. Мовляв, усі матеріали є. І навіть більше того. "В рамках росзлідування ми зібрали доказову базу стосовно його (Суркова, - ред.) перебування саме в дні застосування зброї, сили, снайперів, всього того, що застосовував колишній режим проти учасників Революції гідності та власне проти нас 20, 21, 19 лютого", - зазначив Наливайченко. Він наголосив, що СБУ вдалося задокументувати всі свідчення і докази перебування Суркова у Києві, який під час подій на Майдані жив на одному з об`єктів СБУ.

За даними Наливайченка, під час цих подій Суркова супроводжував один з українських генералів, який наразі заарештований. "Він (Сурков, - ред. ) особисто радив державному зраднику Якименку <...> На моє глибоке переконання, треба виходити на допит цієї людини і отримувати свідчення", - резюмував голова СБУ.

Авжеж, круто було б провести допит помічника Путіна в Києві. Однак аналізуючи останню діяльність відомства Наливайченка, доводиться констатувати, що СБУ загралася у чисто політичні ігри і показуху, взагалі-то не притаманні спецслужбам. І на жаль, схоже на те, що ця політична гра - зокрема, з історією щодо Суркова - на руку зовсім не Україні, а нашим агресивним сусідам з північного сходу.

Крім того, що Шокін переводить стрілки в розлідуванні вбиств на Майдані на Наливайченка, якого в АП вже давно хотіли випхати кудись (наприклад, послом в США) у  історії з Сурковим важливими є два інших аспекти.

Перший полягає у тому, що зараз окрім досить розкрученого і відомого конфлікту між ФСБ та Кадировим існує ще одна лінія боротьби прямо у Кремлі - Владислава Суркова проти першого заступника голови АП РФ В'ячеслава Володіна. Останні півроку характеризуються досить жвавою підкилимною боротьбою за вплив на сепаратистські "республіки", а також на переговорний процес у Мінську. У кулуарах з'являлася інформація про те, що розтиражована заява Наливайченка у лютому цього року щодо розслідування проти Суркова автоматично прибирала цього кремлівського функціонера з участі навіть у неформальних переговорах у Мінську, а також било по його людям, які брали участь у переговорах. Це також стало сигналом для поступової зачистки ДНР-ЛНР від людей, пов'язаних з Сурковим.

Другий аспект: участь у цій історії Віктора Медведчука, який за словами Валентина Наливайченка, заслуговує мало не героя України, бо нібито дуже ефективно допомагає звільняти українських полонених. Щоправда, Наливайченко скромно промочує про те, що згідно з Мінськими угодами ми мали обміняти всіх на всіх, і ніяких "медведчуків" потрібно не було б. До того ж кількість звільнених останнім часом військових, м'яко кажучи, не вражає...

Як би там не було, але залізобетонний "дах" з боку СБУ дозволяє Медведчуку спокійно і упевнено вести свою політичну гру. А вона окрім розкачки ситуації всередині країни (про що у СБУ є відповідні матеріали, які чомусь не йдуть у хід) як раз і полягає у допомозі Володіну у боротьбі проти Суркова.

Як писав depo.ua, останнім часом "медведчуківський" сайт "Український вибір" почав вести жорстку кампанію проти людей Суркова в "уряді" ДНР - постійного представника ДНР на переговорах тристоронньої контактної групи в Мінську, заступника голови "Народної Ради" ДНР Дениса Пушиліна та очільника днрівського "мінсдоху" Олександра Тимофєєва. Якщо їх вдасться сковирнути, то мова йтиме про те, що Володіну (Медведчуку) вдасться, по-перше, взяти участь у контролі над грошовими потоками у ДНР, а по-друге, отримати "міжнародку" - тобто можливість розписувати свої сценарії в Мінську.

Наскільки вигідна зміна гравців для України? У Москві, порівнюючи Володіна та Суркова зазначають, що перший - набагато жорсткіший, але другий - хитріший. У будь-якому разі дуже неприємно, що Наливайченко явно бере участь у цій грі на стороні одної з кремлівських "партій". Треба враховувати, що різниця між ними не така вже й велика. Може десь існують відмінності у методах, але позиція і Володіна, і Суркова проста - Україна не має існувати. А як вже вони "рубатимуть хвіст" Україні - великими, чи маленькими шматками, кубиками, чи кілечками, за великим рахунком, не так важливо...