Зеленський згадав про Сулейманова: Чи вдасться Україні звільнити кримських татар

Під час телефонної розмови з Володимиром Путіним 26 липня Володимир Зеленський порушив питання звільнення кримського татарина Руслана Сулейманова у зв’язку з трагічною загибеллю його сина

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Журналіст відділу "Життя"
Зеленський згадав про Сулейманова: Чи вд…
Фото: Кримська солідарність

Український лідер наголосив на необхідності практичних кроків до звільнення кримських татар, що перебувають на тимчасово окупованих територіях Донбасу і Криму, а ще – на Росії. 

Цими вихідними тіло трирічного Муси Сулейманова знайшли в одній з вигрібних ям поруч з будинком – за версією слідства, дитина потонула. Ймовірно, трагедія і стала формальним приводом підняти питання кримських татар під час телефонного діалогу. Втім, дитину вже поховали, а батько попрощатися з сином так і не зміг. 

Сам Руслан Сулейманов – журналіст, який фігурує у справі "Хізб ут-Тахрір". Він перебуває у за гратами вже рік і чотири місяці. У червні скаржився на значне погіршення здоров'я – болі в області голови та шиї. Сулейманов розповідав, що медики не взялися виявляти причини проблем – допомога обмежилася знеболювальними. 

Загалом питання кримських татар регулярно спливає у російсько-українських переговорах.  Так, непрямо про нього говорили на початку липня.  7-го числа представника Росії у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу Борис Гризлов заявив, що "Київ відмовився від узгоджених раніше домовленостей щодо складання списків на обмін (полоненими – ред.) відповідно до чотирьох категорій утримуваних осіб". Що, на думку Гризлова, суттєво загальмовує процес обміну і звільнення. "Буквально в ході засідання київська делегація заявила, що вона хоче ще дві категорії", - додав російський дипломат.

Про які саме дві категорії йшлося – достеменно не відомо. Але є певні причини сподіватися, що однією з них стануть кримські татари. Чергову групу яких було затримано в акурат за день до засідання, 7 липня. За цілком надуманими звинуваченнями у причетності до діяльності тієї ж "Хізб ут-Тахрір".

Загалом подібних політв'язнів за період окупації Криму потрапило за грати близько сотні. І в частини з них абсолютно неймовірні, звірячі терміни ув'язнення у двадцять і більше років. 

Посприяти звільненню татар неодноразово обіцяв чинний український президент. Наприклад, 7 вересня минулого року, одразу після чергового реалізованого обміну полоненими, Зеленський на запитання про перспективи кримських татар відповів: "Ми не говоримо про рік, і не про два, і не про три. Ми хочемо це робити дуже швидко. Ми мріємо про це і працюємо". В реальності до року залишилося менше двох місяців – і час для роботи ніби як настав.

Існує ймовірність, що саме знущальне затримання чергової групи кримських татар, яке жорстко розкритикували в ЄС, і стало причиною появи "двох нових категорій" у побажаннях української делегації.

Як наразі загибель трирічного хлопчика спонукала Зеленського говорити про долю Руслана Сулейманова. 

Якщо ж говорити загалом, питання обміну може дещо ускладнитися тим фактом, що з точки зору російського "правосуддя", як затримані, так і засуджені кримські татари є ніби як громадянами Росії. Навіть у тому випадку, якщо ніяких практичних кроків для набуття такого громадянства вони не робили.

Але в реальності досвід обміну навіть питомо російських громадян, які перебувають в місцях позбавлення свободи, у Росії є. Напевно, найбільш яскравим є приклад Олега Сенцова, якого теж затримували, судили й ув'язнили як "російського громадянина". Що не завадило його обміну. Більше того, традиція віддавати "неблагонадійних громадян" в обмін на власних шпигунів була перейнята Росією ще від Радянського Союзу. Який свого часу випускав на Захід десятки дисидентів в обмін на власних шпигунів. Серед помітних постатей, яких у таких спосіб випустила радянська репресивна машина – дисиденти Володимир Буковський та Едуард Кузнєцов, Олександр Гінзбург та Георгій Вінс. З точки зору Володимира Путіна, майже все, що робили радянські генсеки, не соромно повторювати і йому.

Тому аргументи про "російське громадянство" кримських татар є в цій ситуації далеко не вирішальними. Питання лиш в тому, щоби українські дипломати забезпечили належну підтримку процесу обміну з боку ЄС та США. А українські спецслужби, за можливості, забезпечили належний "обмінний фонд". Що, судячи з деяких ознак, вони й намагаються останнім часом зробити.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme