"Національні дружини": Чому міні-армія Білецького небезпечна для України

28 січня "Національний корпус" привів до присяги 600 активістів "національних дружин". Лідер партії Андрій Білецький заявив, що вони будуть патрулювати вулиці міст України та боротися з наркоторгівлею і "алкогольним геноцидом українського народу". Фактично, допомагатимуть поліції. Перша асоціація, яка виникла в масах, була з нацистською Німеччиною і штурмовиками Ернста Рема. Але це лише поверхневий аналіз ситуації, яка насправді набагато глибша.

Що це за "національні дружини"

На сторінці організації у "Фейсбуці" йдеться про те, що це звичайні люди, які у вільний час не сидітимуть, а діятимуть. І до лав може вступити той, хто розділяє їхні цінності.

Вони підтримуватимуть правопорядок на вулицях цілком легально. Є закон "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" від 2000-го року. Він визначає порядок створення і контролю громадських організацій, які будуть допомагати поліцейським охороняти громадський порядок, а прикордонникам - державний кордон.

Координувати їхні дії мають місцеві державні адміністрації та органи самоврядування, а організовувати і контролювати роботу - Нацполіція та Держприкордонслужба.

Взагалі, забезпечувати охорону громадського порядку вони можуть тільки в координації з поліцією, а діяти самостійно виключно в сільській місцевості.

"Дружинники" мають право вимагати дотримання правопорядку і припинення вчинення злочинів, в принципі, як і кожен громадянин України. От тільки у них є право на застосування сили і спецзасобів для затримання злочинців і самозахисту. Також вони мають право перевіряти документи, складати протоколи про адмінпорушення, разом з поліцією брати участь в операціях із затримання злочинців.

Також вони можуть надавати допомогу депутатам і представникам місцевої влади та органів самоврядування.

Справжній дружинник повинен мати на руці пов'язку і поруч з ним на вулиці має бути полісмен. Якщо останнього немає, їхні дії вже незаконні.

Але от тут дивна картина. На сторінці цих "дружинників" у "Фейсбуці" можна прочитати наступне:

"Ми, не вагаючись, застосуємо Силу, аби встановити Порядок, що принесе Добробут в кожну українську сім'ю!"

"Нас багато. Ми не боїмося застосувати Силу, аби встановити на вулицях Український Порядок!". Ну просто викопані нащадки Арійського порядку. А враховуючи те, що у складі "дружинників" чимало правих - не дивно, що саме з нацистською Німеччиною і виникає перша асоціація. Та все ж, справа тут не в цьому, а у тому, що від самого початку вони своїми лозунгами натякають на порушення Закону. Бо вони мають право застосовувати силу лише в окремих випадках і разом з поліцією.

Окрім того, всіх людей, що не поділяють їхнього оптимізму вони іменують "міхоботами" та "порохоботами", а також політичною мразотою.

Навіщо українцям "Національні дружини"

Ось цей колаж має продемонструвати, навіщо українцям необхідні нацдружини і, можливо, переконати тих, хто досі не зрозумів.

Все, що перераховано в колажі - це парафія МВС, а також МО (загроза вторгнення).

Першому пункту про небезпечність вулиць можна повірити. На фоні створення нацдружин у Києві відбулися чергові перестрілки, на Берестейській вбили чоловіка посеред білого дня.

От тільки для забезпечення безпеки на вулицях у нас є поліція, яка наділена державою монополією на застосування сили. Якщо поліція не може впоратися із злочинністю і делегує право на застосування сили націоналістам - це вирок державі. Цей момент влучно описав історик Снайдер у книзі про тиранію. "Коли люди зі зброєю, котрі стверджували, що вони в опозиції до системи починають носити уніформу і проводити марші з факелами з портретами лідера, наближається лихо. Коли ж парамілітарні угруповання, які підпорядковані лідеру, змішуються з офіційною поліцією та збройними силами - це лихо вже настало".

Розповіді про те, що у нацдружини входять звичайні люди є напівправдою. Бо здебільшого вони складатимуться з парамілітарних угруповань, організованих бійців Нацкорпусу, "Азова", який між іншим входить до складу МВС.

Окремий пункт діяльності - боротьба з рейдерством. З ним довго можна сперечатися, оскільки Нацкорпус, за інформацією ЗМІ, замішаний у погромах лотерейних кіосків в Києві, а також захопленні Львівської ОДА в минулому році.

І хоча міністр МВС Арсен Аваков ніби всіх заспокоїв, що він не дозволить забрати у держави монополію на застосування сили, погляд на нацдружини від цього не змінюється. Його слова виглядають тільки словами.

Чому це небезпечно

Якщо в 2014-му році під час російської агресії ще можна було зрозуміти створення добробатів, які воювали з ворогом у той час, коли армія була розвалена, то сьогодні повернення до цих процесів може призвести до того, що власні міні-армії почнуть створювати умовні бурштинокопачі, приправивши все соусом "допомоги поліції",та інші ділки по всій країні, які раніше наймали тітушок, що діяли на межі чи всупереч закону. А це вже ризики поставити хрест на Україні як державі.

Виходить, що держава за чотири роки не змогла вирішити питання "приватних армій". Значна частина добробатів зникла, переформатувалася, увійшла до складу МВС чи ЗСУ. Деякі, як УДА, воюють на передовій. Але законодавчу лазівку для створення нових "армій" в законі не прикрили. Свідомо чи ні, та все ж. Звісно, можна говорити, що приватні армії створюються і без цього. Наприклад, тітушки з організації "Союз православний "Радомир", які захищають УПЦ МП, нещодавно відзначилися у Запоріжжі. На Донбасі ще до війни до охорони храмів УПЦ МП залучалися різні казачі організації, що отримували за це гроші, які потім привели "русский мир". Але, як ми вже говорили, вони не діють спільно з МВС.

У "нацдружин" ситуація лише на перший погляд зовсім протилежна. Нещодавно "чорні чоловічки" та "дружинники" завітали до Черкаської міськради, заблокувавши трибуну. Вимагали ухвалити бюджет, що в кінцевому випадку було зроблено. Але такі дії цілком суперечать закону. Ми ж пам'ятаємо, що було після того, як "зелені чоловічки" захопили будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Криму.

У 2016-му ще активісти "Азова" увірвалися в будівлю Черкаської ОДА і запалили файери.

Але на словах "нацдружини" будуть в законі та існуватимуть за членські внески, у що повірити насправді дуже складно. Бо, наприклад, Нацкорпус підозрювали в участі у проплачених погромах. Підозра - це не доказ. Але утримування організації з розгалуженою мережею по всій Україні - задоволення не з дешевих.

На щастя, широкої підтримки у суспільстві, яка була в МВС, створення "нацдружин" не знайшло. Що насправді радує і не дивує. Бо така реакція відповідає зрізу суспільства за останнім соцопитуванням Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова щодо прихильності людей до політсил у випадку, якби зараз відбулися парламентські вибори. Там "Нацкорпус" не знайшов навіть 1% підтримки.

На Заході також занепокоєні. Арік Толер, провідний дослідник проекту BellingCat з питань Східної Європи та Євразії заявив, що створення "нацдружин" є втіленням багаторічних прогнозів проблем, з якими українське суспільство зіткнеться після розширення діяльності правих організацій з протистояння Росії на більш активну громадсько-політичну роль.

Яка справжня мета створення "нацдружин" ми скоро дізнаємося. Можливо, буде створений фон боротьби з православними тітушками, участь "нацдружин" у боротьбі з незаконною забудовою (що і так робили "азовців") та іншого роду позитив для підняття мертвого рейтингу. А може, за ними криється дещо зовсім інше, про що ми зараз не здогадуємося. Бо час навчив не вірити у популістичні гасла про бажання зробити все хороше за просто так.