Звільнення Ситника: Яка процедура і хто очолить НАБУ

Питання позбавлення повноважень директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника обіцяє стати чи не найзахопливішим видовищем майбутнього засідання Верховної Ради. І, хоч за деякою інформацією завтра Ситник таки уникне звільнення, постанову про це у ВР можуть проголосувати після завершення розгляду закону про землю.

Тож поряд з актуальним питанням "коли?", стоїть і не менш важливе - "хто?" Хто отримає владу в НАБУ після Ситника, якщо його каденцію буде перервано достроково.

Політичні розклади

Аспектами майбутнього майже неминучого звільнення Ситника є, в першу чергу, можлива втрата ним підтримки з боку його попереднього даху, прописаного у посольствах західних держав. В першу чергу - Сполучених Штатів.

Не є секретом те, що створення НАБУ і вся його подальша діяльність здійснювались під прискіпливим кураторством з боку чиновників американської адміністрації часів Барака Обами. Тодішня посол Марі Йованович була близьким партнером Ситника, а американські спеціалісти в області правоохоронної тематики, подейкують, активно консультували Бюро.

Програш Гілларі Клінтон, якій Ситник відверто симпатизував, Дональду Трампу став несподіваною неприємністю. В результаті зміни зовнішньої політики і складу Держдепу Йованович позбулась посади, а у Ситника стало менше покровителів у Вашингтоні.

Тим часом в Україні у Ситника накопичилася значна кількість ворогів, яким він чи то з об'єктивних причин, чи то з причин власної пихатості, перейшов дорогу. 

Злий жарт з Ситником зіграла і його неохайність та нерозбірливість в питаннях вибору донорів для свого відпочинку. Що й вилилося в потрапляння у публічний простір інформації про відпочинок з родиною на Рівненщині та невнесення цих витрат відповідним чином до декларації. В результаті Ситник отримав рішення суду, яким його було визнано корупціонером і внесено у відповідний реєстр.

Наразі у Верховній Раді вже зібрано у необхідній кількості підписи для розгляду питання його відставки. І є достатньо голосів для проведення рішення через сесійну залу. Тож від реалізації цієї перспективи нас відділяє лише остаточна згода Володимира Зеленського, якого ще намагаються переконати зберегти Ситника його нечисленні симпатики.

Процедурні питання

Сторонники Ситника наполягають, що його звільнення шляхом голосування в Раді буде незаконним, адже цьому акту має передувати аудит його діяльності. Плюс до того рішення про корумпованість голови НАБУ вони вважають недостатнім приводом для звільнення. 

Директор НАБУ та його захисники наполягають, що Верховна Рада не має права відібрати крісло у керівника Антикорупційного бюро. Кажуть: потрібні одночасно дві умови – пропозиція 150 депутатів (вона є) та обвинувальний вирок суду у кримінальному злочині. Суд визнав Ситника корупціонером, але, наголошують антикорупційні активісти, не у кримінальному злочині, а в адміністративному. Більш того, директор НАБУ присуджений йому штраф у розмірі 3400 тис. збирається оскаржувати і не де-небудь, а в Європейському суді з прав людини.

В той же час з іншого боку лунає переконаність, що Рада цілком може ухвалювати рішення про звільнення директора НАБУ на підставі тих матеріалів, що є в наявності сьогодні. І, швидше за все, здійснить цей крок навіть незважаючи на ризик спровокувати тривалі судові розбірки стосовно правильності чи неправильності такого рішення.

Углава - не варіант

Цікавим є питання наступництва. В законі про НАБУ чітко не визначено, хто залишиться виконувати обов'яки директора після звільнення.

Закон про НАБУ не містить чіткого формулювання щодо виконувача обов'язків. З нього випливає, що Бюро просто приречене опинитись у безвладді на період проведення конкурсу і призначення нового керівника. Тим часом з деяких джерел лунає припущення, що обов'язки директора після звільнення Ситника автоматом почне виконувати його заступник Гізо Углава. Але ризикнемо припустити, що в разі звільнення Ситника, в Углави не буде шансів покерувати НАБУ.

І підставою для такого припущення є схема з заміни керівника іншого некласичного правоохоронного органу - Державного бюро рослідувань. В законі про це відомство передбачається, що в разі звільнення або зникнення у невідомому напрямку директора ДБР його обов'язки до проведення конкурсу і призначення переможця поперемінно виконують заступники. Кожен - по 60 днів.

Натомість всі ми були свідками, коли президент слідом за указом про звільнення Романа Труби блискавично видав указ про призначення Ірини Венедиктової виконувачкою обов'язків. І ніхто особливо не оглядався на те, що таке рішення дещо не збігається з приписами закону.

Тож у випадку з НАБУ, де взагалі законодавець промовчав про тимчасове управління Бюро, у президента буде ще більше мотивацій для авторитарного призначення в.о. І є дуже великі сумніви, що повноваження можуть перейти до Углави.

ЗеНАБУ

Якщо наше припущення є вірним і у адміністрації США скинули з себе тягар доглядання за нерозумним українським антикорупційним дитям, Зеленський стає відносно вільним у виборі кандидата на посаду виконувача обов'язків з подальшим повноцінним призначенням.

Враховуючи, що логіка кадрових рішень Зеленського залишається часто абсолютно непередбачуваною, це може бути як людина з близького оточення, якій Зеленський в певній мірі довіряє, так і нав'язана йому кандидатура, що є вигідною якійсь групі впливу навколо президента.

Оскільки "іванов баканових" у Зеленського не вистачає вже давно, більш ймовірним залишається другий шлях. І тут варто згадати, що найбільшу зацікавленність у проводах Ситника, принаймні публічно, висловлює група підтримки Коломойського. Тож не дивним буде, якщо Ігор Валерійович має конкретні плани, як можна ефективно пристосувати НАБУ.

Нарешті своє бачення майбутнього директора НАБУ може мати і голова президентського Офісу Андрій Єрмак, який з задоволенням пустив би цю посаду у розмін заради здобуття тих чи інших політичних вигод.