НАБУ і "Роттердам +": Чи зможе Зеленський посадити Порошенка

Учора, 8 серпня, співробітники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) повідомили про підозру шістьом особам, що проходять у так званій справі "Роттердам +". Серед них – і Дмитро Вовк, колишній голова та член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), який перебуває за межами України. НАБУ підозрює членів Нацкомісії у змові в інтересах комерційних підприємств при затвердженні формули "Роттердам +".  Джерела "Економічної правди" повідомляли, що НАБУ затримало директора ДП "Оператор ринку", колишнього члена Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Володимира Євдокімова. Сьогодні вже відомо, що Євдокімов – підозрюваний у справі, наразі Солом’янський суд обирає йому запобіжний захід. Прокурори просять заставу у 50 млн гривень. 

Це вже не перший візит слідчих до офісу Нацкомісії. Розслідування особливостей запровадження і функціонування "Роттердам +" НАБУ провадить із березня 2017 року. Тоді співробітники Бюро вперше завітали до НКРЕКП з обшуком. У Бюро підозрюють, що Дмитро Вовк використовував службове становище в інтересах енергокомпаній, створюючи умови для отримання ними надприбутків. Щоправда, тоді розслідування далі заяв не просунулося. Але зараз, зі зміною політичної кон’юнктури, ситуація для фігурантів цієї справи може сильно змінитися.

Про що йдеться

НКРЕКП створив 2014 року своїм указом тодішній президент Петро Порошенко. Лише за два роки, 2016-го, Верховна Рада ухвалила закон про цю Нацкомісію, існування якої багато хто вважає незаконним. Журналіст Юрій Бутусов у Фейсбук нагадує, що "головою (НКРЕКП) був призначений 25-річний менеджер мережі магазинів "Рошен" в Росії Дмитро Вовк". За його словами, НКРЕКП стала "інструментом для втручання президента в управління енергоринком".

14 червня 2019 року Конституційний суд за поданням 46 нардепів визнав низку положень закону про Нацкомісію неконституційними. КС вирішив, що НКРЕКП створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Основному Закону.

Формула утворення оптової ціни електроенергії "Роттердам плюс транспорт" введена 2016 року для диверсифікації поставок в Україну вугілля марки А. Його ціна визначається за котируваннями роттердамської біржі плюс доставка в український порт, що суттєво збільшує вартість палива. Журналісти-розслідувачі та експерти зазначали, що компанія ДТЕК мільярдера Ріната Ахметова використовувала цю схему для закупівель вугілля за завищеними цінами в окупованій частині Донбасу. Через запровадження "Роттердаму" користувачі заплатили додаткових 15-17 млрд грн – за експертними оцінками.

Ще один важливий нюанс. Безпосередньо перед запровадженням формули "Роттердам плюс" значний пакет акцій ДТЕК на Ірландській біржі з великим дисконтом придбала інвестиційна група ICU. А після введення формули в дію єврооблігації ДТЕК, яка до того стояла на межі банкрутства, подорожчали на 40%. Експерти підозрюють, що перед цією операцією покупець міг скористатися інсайдерською інформацією, яку йому могли надати з високих кабінетів тодішньої української влади.

Створену 2006 року інвестиційну групу ICU в останнє п’ятиріччя пов’язують з діловими інтересами п’ятого президента України Порошенка і його оточення. Її співвласниками є топ-менеджмент групи – Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко, також партнерами групи є екс-міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин і Олександр Вальчишен. Раніше співвласницею і головою ради директорів групи була Валерія Гонтарєва, яку за пропозицією Порошенка у червні 2014 року Верховна Рада затвердила головою Нацбанку України. Певний час, до переходу на керівну посаду в НКРЕКП, у ICU працював Дмитро Вовк.

19 липня представники Бюро обшукали офіс ICU в Києві у рамках тієї ж справи за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем).

Кажуть "Вовк", мають на увазі "Порошенко".

Учора Дмитро Вовк публічно відреагував на пред’явлену йому та п’ятьом колегам по Нацкомісії підозру. На своїй сторінці у "Фейсбук" він назвав справу щодо "Роттердаму" – "розкрученою медійно-юридичною бульбашкою", дії НАБУ – "підбором та вибиванням доказів під обвинувачення". І констатував "політичний характер переслідування", бо "з публічними обвинувальними виступами керівники НАБУ зайшли далеко ще у 2017 році".

Але його думка мало що важитиме, якщо підопічні директора НАБУ Артема Ситника отримали команду довести нарешті резонансну справу до суду. А таке завдання може бути поставлене на політичному рівні. Новій команді з Банкової, що прийшла в крісла на гаслах покарання очільників попередньої влади, радісно підтриманих народом, вкрай потрібні резонансні затримання, посадки, вироки. Тому людям Ситника може бути видана "ліцензія на полювання".

Тим паче що директору Бюро, схоже, дарували індульгенцію щодо старих "гріхів": днями Сарненський райсуд переніс розгляд справи щодо Артема Ситника довкола його вартісного відпочинку на Рівненщині за чужий рахунок. Про фабулу справи Depo.ua розповідав тут. Є вагомі підстави припускати, що скандальна історія закінчиться для її фігуранта легким нервовим збудженням. Але такі аванси зазвичай треба відпрацьовувати. Просто відзначимо, що в останні тижні НАБУ разом з колегами із Державного бюро розслідувань активізувалися на різних напрямках (боротьба з корупцією в київській владі, обшуки в Окружному адмінсуді Києва, справи, в яких фігурує Порошенко…), і ці напрямки випадково збігаються з векторами політичних інтересів нових господарів Банкової.

Цікаво тут ще й таке. Справа "Роттердаму плюс", як "йолка" Януковича, для нинішньої влади просто сяє перспективами потужної та яскравої інформаційної кампанії. Але якщо йдеться не тільки про піар на "баригах-попередниках", а про виконання НАБУ своїх функцій, то постає питання: хто стане найвищою "жертвою" антикорупційного відомства, куди дотягнуться руки правосуддя.

Перспективи посадки самого Порошенка сумнівні, нещодавно їх аналізував сайт Depo.ua. З п’ятим президентом владі простіше домовитися, ніж створити нового політв’язня і отримати головний біль у вигляді критики західних лідерів. Відповідні контакти на рівні Ігоря Коломойського, "старшого політичного партнера" президента Зеленського, за наявною інформацією, мають місце.

Але "справа Роттердама" - це підвищення ставок у грі проти Порошенка або Коломойським, або опонентами з лав нової влади. Якщо група топ-менеджерів НКРЕКП на чолі з Вовком дасть свідчення, яких від них чекають, то в арсеналі влади може з’явитися вбивчий аргумент проти новоспеченого нардепа і лідера "Євросолідарності", який можна буде задіяти в потрібний момент. Вже сам факт існування цієї справи здатен змінити життя цілої групи політиків і крупних бізнесменів. Одних зробити зговірливими, інших – емігрантами. 

Одразу як запрацює Антикорупційний суд, справу щодо "Роттердам +" передадуть туди. І розгляд цей стане дуже масштабним – ледь не головною темою у всіх ЗМІ вже восени. Так само можуть дати рух справам щодо "Укроборонпрому" і розкраданням в оборонці. Поки справи стосуватимуться Вовка і компанії, західні партнери не будуть тиснути на Банкову. Але якщо ниточки дотягнуться до Петра Порошенка, наполягати будуть на справедливому суді. От тільки Антикорупційний суд і може бути ось цим справедливим судом, бо це структура, яку вимагали західні партнери. Тому Порошенку є за що переживати, хоча для багатьох західних дипломатів його підтримка стане справою честі. Вони ж всі 5 років хвалили реформи 5-го президента. Активність західних лобістів щодо його захисту залежатиме також від того, чи піде Зеленський проросійською доріжкою.