Скільки гранат ще вибухне по всій Україні і кого вони розірвуть

Вибух гранати під стінами українського парламенту фактично показав - Україна на межі омріяної кремлівськими політтехнологами внутрішньої кризи та громадянської війни. Серед факторів, які цьому сприяють - по-перше, політична турбулентність започаткована демаршем Олега Ляшка і причетністю Олега Тягнибока до вибуху. І хоча більшість в парламенті наразі має запас голосів, багато хто з експертів говорить про початок кінця нинішнього скликання Верховної Ради, прогнозуючи вибори чи то на весну, чи то на осінь наступного року. Це не додає стабільності і так розхитаній політичній ситуації в країні.  А, по-друге, і це найголовніше - суспільна турбулентність - ветерани АТО, вільне ходіння зброї, бездіяльність влади стосовно діячів часів Януковича, махновщина а-ля "мукачівська стрілянина", корупція і навіть загроза епідемії поліомієліт. 

Тому для розуміння подальшого розвитку подій варто враховувати обидва аспекти - політичний і вуличний. Як раніше писав depo.ua, після 31 серпня ми вперше підійшли до початку реальної внутрішньої терористичної війни. Величезна кількість зброї на руках у ветеранів війни на Донбасі, загострене відчуття справедливості і авжеж професійні провокатори, яких підгодовує наш північно-східний сусід - все це може "заграти" на повну силу вже найближчим часом. От, наприклад, нещодавня історія на Хмельниччині, де демобілізований боєць від безвиході поцілив з трофейного АК собі в скроню. А міг би піти за порадою губернатора Луганщини Туки і постріляти по тим, хто його до такого стану довів, як він це сам собі розуміє.  

Взагалі реакція на загибель "гвардійців" виявилася дуже небезпечною і власне, Тука її якнайкраще висловив: "Міг би ще зрозуміти, якби терористичний акт був спрямований проти політиків, проти депутатів, проти олігархів. Але підривати сотню молодих пацанів... Ні, не приймаю".

Отже, якщо навіть губернатор Луганщини може зрозуміти точковий терор проти суддів, депутатів, олігархів (а це не обов'язково Ахметов, бо в кожному селі є свій "олігарх") прокурорів, міліціонерів на місцях, то що тоді говорити про пересічних громадян чи ветеранів АТО?  

Тому нинішній владі та спецслужбам зараз варто зосередитися не лише на відлові потенційних містечкових терористів, але й на тому, щоб швидко проводити реальні реформи у судовій та правоохоронній системі. Створення поліції - це добре, але занадто мало для того, щоб люди, які повернулися з фронту, побачили реальні зміни на місцях. Окрім того, нікуди не поділися претензії до Генпрокуратури щодо затягування розслідування справ проти представників режиму Януковича та вбивств на Майдані. На жаль, існують всі підстави вважати, що з цим викликом нинішнє керівництва ГПУ не впорається. А дарма...

Другий аспект - внутрішньополітичне розгойдування ситуації враховуючи вищевикладене стає дуже небезпечним. Вже зараз можна констатувати початок війн компроматів. Це стосується як ЗМІ, так і соцмереж, які перетворилися на притулок для пасіонарної частини українського населення. Вже зараз можна спостерігати хвилю обопільних звинувачень у тому, хто винний у трагедії під Верховною Радою. Так, "Свобода" всіляко відхрещується від терориста Ігоря Гуменюка, діставши папірець з заявою про його вихід з батальйону "Січ". Паралельно "тягнибоківці" всі стріли критики спрямували проти голови МВС Арсена Авакова. В результаті, відповідь не забарилася, і у Facebook з'явилася фотографія рекламного банеру "Свободи" у Кам'янці-Подільському, на якому фігурує Гуменюк.

Вочевидь, хвиля компроматів буде наростати і обопільні звинувачення лише посилюватимуться. Так, можна звернути увагу на активізацію структур Дмитра Фірташа, коли минулого тижня на одному з другорядних сайтів стався "вкид" проти Петра Порошенка та Ігоря Кононенка зі звинуваченнями у відмиванні грошей, який підхопив екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, який влаштував велику прес-конференцію. Про зв'язки Валентина Олександровича з "віденським в'язнем" говорилося немало. І вочевидь, поява цих документів - це лише пристрілка перед початком гарячого політичного сезону.

В цьому контексті також можна згадати несподівану появу відеозвернення голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який зник після порушення проти нього кримінальної справи за хабар, у якому в чергове звинуватив Адміністрацію Президента у переслідуваннях і тиску на суд. Інформ-атаки почалися і в регіонах. Так, днями стався "злив" конфіденційної переписки за участі харківського губернатора Ігора Райніна, яку, щоправда, пізніше за допомогою тиску та DDOS-атаки на місцевий сайт 057.ua все ж таки видалили.

Враховуючи той факт, що компромат давно не використовувався, вочевидь, можна очікувати, що незабаром проти влади розгорнеться ціла кампанія, спрямована на її дискредитацію. Інша справа, що Порошенку є чим на це відповісти - СБУ при правильному цілевказуванні може нанести удар у відповідь. Благо, у "конторі" документів проти опонентів влади більше ніж достатньо... Але загальна війна компроматів, яка накладеться на вищеописану "народну програму реформ", яку коротко можна сформулювати - розстріляти всіх, тільки ще більше переконає суспільство у тому, що саме так і слід діяти. І нам вже загрожуватиме не Третій Майдан, а хаотичний терор ніким неконтрольований терор. Хтось може сказати, що такого бути не може, бо українці на Майдані були мало не зразком громадянського суспільства. А ви перегляньте відео з-під Ради і все зрозумієте.