Мовний закон у спадок: Що планує робити Зеленський

Верховна Рада планує проголосувати за основу і в цілому законопроекту № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" вже в четвер, 25-го квітня. Таку позицію озвучив Андрій Парубій. Depo.ua, спілкуючись із Романом Матісом, засновником ініціативи "И так поймут" та одним з головних лобістів мовного законопроекту, дізнався ще раніше про цю ж дату. Парламентарям важливо закрити мовне питання до Великодня і про це є домовленість між головними фракціями. Андрій Парубій переконаний, що 5 парламентських фракцій і щонайменше 25 позафракційних депутатів підтримають законопроект вже завтра.

"Я можу сказати публічно, що БПП підтримає закон про мову, "Народний фронт" підтримає закон про мову, "Самопоміч" підтримає закон про мову, "Батьківщина" і "Радикальна партія" теж підтримає закон про мову, група "Воля народу" підтримає, як мінімум 25 позафракційних депутатів підтримують закон про мову", - зазначив Парубій.

Основою домовленостей між фракціями було те, що законопроект не повинен голосуватися до виборів, другий тур яких відбувся 21 квітня, в якому президентом України обрали Володимира Зеленського. Йому мовний закон хочуть лишити в спадок - у випадку вдалого голосування Петро Порошенко встигає його підписати. Повноваження чинного глави держави мають завершитися в червні.

Вчора Петро Порошенко збирав фракцію і після розмови з президентом її глава Артур Герасимов підтвердив, що БПП голосуватиме за мовний закон. 

Що роблять в Зеленського

Володимир Зеленський не має власної фракції в парламенті. І поки оточення переможця виборів і його команда ведуть перемовини з різними політичними колами, а також роздумують над можливістю розпуску Ради, мотивом якої має стати відсутність коаліції, сам комік обіцяє захищати українську мову. Після перемоги на виборах про це він особисто заявив журналістам. 

"Ми за закон про українську мову, але зараз цей закон знаходиться у Верховній Раді. Я думаю, там є якісь питання. Я повинен захищати українську мову і буду це робити", - сказав майбутній президент.

Окремо потрібно зауважити, що з учора у Верховній Раді нардеп від "Відродження" Валерій Писаренко почав збирати підписи за відставку Андрія Парубія. Кумедно, але сам Писаренко не пов'язує власні дії з роботою на користь команди Зеленського. Втім, цей нардеп відомий власними зв'язками із юристом-регіоналом Андрієм Портновим, партнер якого юрист Андрій Богдан є в штабі Зеленського. А згідно із розслідуванням "Схем" до Коломойського перед другим туром виборів літали як глава депутатської групи "Відродження" Віталій Хомутиннік так і його колега по групі Андрій Шипко. Тому виглядають слова і дії Писаренка, як мінімум, дивними. Особливо враховуючи те, що Андрій Парубій дуже заважає можливим планам по розпуску Ради. 

Сам же голова ВР підтвердив наявність заяви Писаренка про збір підписів і пообіцяв розглянути її, але тільки після прийняття мовного закону.

"Учора в апарат Верховної Ради надійшла заява від депутата Писаренка про збір підписів про відкликання і відставки з посади Андрія Парубія. Хочу повідомити, я невідкладно дам доручення, як і всі попередні рази, коли подібну заявку подавав і Рабинович, щоб негайно видали підписні листи. І я наголошую на тому, що цей процес не буде затримуватись. Збираєте підписи і я вам обіцяю наступне – я невідкладно поставлю це питання на голосування. З одним нюансом – після того, як поставлю підпис під законом про українську мову", - наголосив Парубій сьогодні.

В "Народному фронті" і БПП вже заявили про "реванш", згадавши Потрнова і збір підписів за відставку Парубія.

Окрім "гойдалок" навколо відставки Парубія фракції отримали законопроект "Про президента", який має звужувати суттєво його повноваження. Офіційно його підготувала фракція "Самопоміч" і віце-спікер парламенту Оксана Сироїд вже забезпечила промоцію проекту. Пообіцявши обговорити його з командою Зеленського. Щоправда, журналіст Олександр Дубінський вже назвав його спробою "реваншу" Порошенка. Насправді ж законопроект є узгодженим між кількома франкціями і "Самопоміч" подає його як нейтральна сила. 

Загалом, ці "гойдалки" на перший погляд можуть налякати, бо ніби й робиться це все, щоб відвернути увагу від мовного закону, можливо навіть зірвати голосування за нього. Інструментом може бути внесення подання до ВР про відставку Парубія. Та чітка позиція голови ВР у цьому питанні радує і дає надію, що завтра в мовному питанні буде поставлена крапка, яку закріпить згодом підпис Петра Порошенка.

Зеленський і мова

В Зеленського до мовного питання завжди підходили особливо. Комік у власній кар'єрі та бізнесі робив ставку на російськомовний продукт. В інтерв'ю РБК-Україна ще до другого туру виборів на запитання журналіста чи підпише він мовний закон, якщо йому випаде можливість вирішувати це питання, Зеленський відповів змазано. Мовляв, питання досить важке і його потрібно обговорити спочатку із суспільством, а закон глибоко вивчити. І хоча Зеленський каже, що сам закон є важливим і бажання захистити українську мову присутнє, та в суспільстві, мовляв, нема достатнього розуміння: "Хтось, в той час, поки ви приймаєте закон, якісь купки людей розповідають: "Ви знаєте, що там за закон? Ви знаєте, що вам всім не можна буде говорити російською або татарською, чи польською, десь на Закарпатті угорською". Ніхто нічого не пояснює. Ви розумієте?".

У той же час комік виступає за збереження квот на українську мову на телебаченні і радіо, але і їх доведеться переглянути в питанні регулювання. Пояснює це Зеленський хитрістю додатку: "Взагалі: більший відсоток української мови, а далі – різні мови, тому що там треба давати можливість кожній мові. Тому що у нас реально велика кількість людей говорить російською. Не можна у них забрати російськомовне телебачення. У нас є люди, які говорять і іншими мовами. Розумієте, тут велике питання з цими квотами. ніхто скасовувати квоти не буде, але є регулювання...". 

Простіше кажучи, в Зеленського не хочуть драконити україномовних словами про те, що мовний закон їм зараз не дуже подобається. Як і квоти, через які складнощі були у бізнеса коміка. Але і російськомовний електорат хоче почути слова підтримки, тому Зеленський і говорив про обговорення з суспільством. Яке, між іншим, має бути онлайн - в коміка натякають на досвід власної передвиборчої кампанії, в якій "програму навіть писали разом з людьми". Натомість, у Зеленського чомусь не говорять про роз'яснення суспільству мовного закону - швидше про оцінку думки людей стосовно нього, яка сьогодні може бути викривлена. І взагалі ось це обговорення перетвориться швидше на "міряння міфами", коли голоси "пригноблених" намагатимуться перекричати слова патріотичної частини України.

Окрім публічної позиції Зеленського по захисту української мови такий же меседж надіслав у маси його радник Дмитро Разумков. 

"Зважаючи на позицію Зеленського, яку вже було озвучено, єдиною державною мовою в Україні є українська, а розвиток та підтримка державної мови – це одна з головних прерогатив президента. Але методи, мені здається, і це було озвучено Зеленським, усе-таки мають стимулювати, а не йти за методом батога", – зазначив Разумков. 

Безперечно, "зеленій" команді було б дуже добре, якби ухвалення Закону залишили їм не у спадок, а вже після інавгурації. Чи навіть ще краще - після парламентських виборів. Та схоже цього не буде. І Зеленському доведеться вже захищати українську мову від нападок "регіоналів", або ж навпаки - допомагати їм.

Що можуть зробити регіонали

Варто нагадати, що в першому читанні мовний законопроект був ухвалений ще в жовтні 2018-го. До другого читання Рада почала розгляд у березні. До законопроекту було більше 2 тисяч правок, причому велика частина з них були не технічними, а саме політичними. Представники коаліції неодноразово звинувачували "регіоналів" у затягуванні процесу розгляду проекту закону. Про це зокрема говорив Микола Княжицький "Окрім чисто редакційних правок, які проходять швидко існують й інші, політичні. Їх репрезентують два парламентських крила "Опоблоку". Їхні пропозиції (710 лише від депутатів з "Опоплатформи") також не отримують підтримки, однак спікери використовують сесійну залу для проголошення промов з передвиборчим підтекстом", - зазначав нардеп. 

І промови ці були досить характерними. Голова міжфракційного об'єднання "Опозиційної платформи – За життя" і кандидат в президенти Юрій Бойко, який літав до Москви разом з Медведчуком, щоб поговорити з прем'єром РФ Медведєвим про газ, характеризував мовний закон горем для мільйонів українців. Бо він "стане забороною на рідну мову". Бойко сьогодні бореться і успішно перемагає у війні за право називатися головним проросійським крилом України.

Подібні спекуляції були досить звичним явищем за останні місяці від проросійських політиків, які з початку 2000-х розкололи українців мовним питанням. Також проросійські сили лякають бюрократією - створенням Національної комісії зі стандартів державної мови і Уповноваженим із захисту державної мови, що передбачено. І саме ці органи будуть "пригноблювати російськомовних".

Найбільш чітко об'єднав позицію проросійських політиків Віктор Медведчук. Окрім відверто маніпулятивних заяв про пригноблення російськомовних і недопуск їх до державних справ, він у березні висловив думку, що норми законопроекту №5670-Д "не кореспондуються" з положеннями статей 10, 11, 12, і 22 Конституції України. А також "не співвідносяться з ратифікованими" Україною Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, Рамковою конвенцією про захист національних меншин і Міжнародним пактом про громадянські і політичні права. І це досить важливий момент. Бо апеляції до норм Конституції і міжнародного права є сигналом до того, що у перспективі ці речі можуть стати підставою для спроби оскаржити мовний закон у Конституційному суді. Окремо противники закону намагатимуться розкрутити критику України зі сторони європейських інституцій. Не дарма ж противники закону апелюють до того, що його перед прийняттям потрібно показати Венеціанській комісії, щоб вона оприлюднила власний висновок, як це було зроблено із законом "Про освіту".

До чого тут Зеленський? Безперечно, комік-кандидат вже заявив, що він не буде об'єднуватися з Бойком і Медведчуком, як і з Порошенком. Коаліції між його "Слугою народу" та фракцією цих діячів у парламенті не буде. Та у питанні мови, дивним чином, інтереси "Зе-команди" і проросійських сил можуть збігтися. 

Повернемося до юридичних моментів, на яких можуть сконцентруватися проросійські сили. Вони вже прямо про це говорять і зупиняються на окремих статтях Конституції України.

Стаття 10 Основного Закону прямо вказує, що "державною мовою в Україні є українська мова, держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України". Але також ця стаття гарантує "вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України". Проросійські сили грають саме на цьому моменті - держава має захищати і гарантувати вільний розвиток російської та інших мов нацменшин, а мовний закон, мовляв, несе загрозу цьому.

Окрім цього є ще Стаття 11, в якій підкреслюється роль держави, яка сприяє "консолідації і розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України". Знову ж таки, в суспільство закидається міф про те, що корінні народи постраждають від "титульної української".

У Статті 12 декларується забезпечення державою "задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави". Тут закон про мову буцімто може звузити потреби російськомовних українців за кордоном. але претензії дивні, бо він лише сприятиме захисту державою україномовних українців за кордоном. 

А в Статті 22 при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних "не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Проросійські сили наполягають, що мовний закон звузить права і свободи представників національних меншин.

Раніше Микола Княжицький, користуючись нормами законопроекту №5670-Д вже спростовував проросійські міфи.

По-перше, мовний законопроект не регулює приватне спілкування і мови релігійних обрядів, не створюється мовна поліція, мовні інспектори, законопроект не передбачає кримінальну відповідальність за використання будь-якої іншої мови або будь-яке порушення закону. Санкції - це найбільше адміністративна відповідальність. Мова про штрафи, попередження, позбавлення ліцензії. 

По-друге, законопроект не регулює і не забороняє використання інших мов. При цьому, використання кримськотатарської, мов корінних народів і національних меншин регулюватиметься іншим законом, його повинен розробити та внести в парламент Кабінет Міністрів.

По-третє, мовний законопроект не передбачаєобов'язкової сертифікації на знання мови для всіх громадян. Вона є умовою для можливості займати державні посади. Сертифікація існує і зараз - це відповідає європейській практиці. Підтвердження рівня володіння мовою для військовослужбовців, медичних працівників - не потребує складення додаткових іспитів. Буде цілком достатнім вивчення української мови в школі.

По-четверте, норма про обов’язкове дублювання контенту українською вступає в силу через 30 місяців після прийняття закону і не стосується мов Європейського Союзу (офіційними мовами ЄС є 24 мови, носії яких мешкають в Україні). Миттєвого і взагалі закриття російськомовних ЗМІ не буде. 

По-п'яте,  переважна більшість норм закону набирає чинності через 2 роки. У деяких випадках, як для друкованої преси, терміни більші. 

Та все ж, якщо 25-го квітня мовний закон проголосують, проросійські сили намагатимуться піти в Конституційний суд. І в цій історії хвилює саме позиція Володимира Зеленського. Юрист Андрій Богдан, який є в його команді, за даними "Схем" зустрічався із головою КСУ. А маючи чималу підтримку російськомовного виборця Зеленському, особливо перед виборами в парламент, доведеться робити кроки на мовному фронті. Наразі невідомо, чи поставить комік собі за мету перегляд мовного питання, вноситиме він у парламент якийсь власний проект зараз, або ж після можливого розпуску Ради чи вже після осінніх виборів... Або ж піде в Конституційний суд. Чи просто розпочне так званий "діалог" і не педалюватиме питання розколу суспільства, як це роблять Бойко, Медведчук і вся "проросійська рать". 

Наразі виглядає все так, що Зеленський шукатиме якусь "золоту середину". І важливим у цьому питанні буде позиція Заходу, який раніше наполіг язиком комісара Ради Європи Дуні Міятович не ухвалювати мовний законопроект до виборів. Міятович відома тим, що її часто підтримує Росія. 

А якщо станеться найгірше і мовний законопроект 25-го квітня не буде проголосований, то це питання підвисне на дуже тривалий час.